Рішення № 110158364, 05.04.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2535/23

пр. № 2-а/759/56/23

05 квітня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача : Управління патрульної поліції у м. Києві (03048. М. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023р. позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови інспектора УПП в м.Києві старшого лейтенанта поліції Король Б.В. серії ЕАР № 6487804 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 425,00 грн.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 547,54 грн., судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.; провадження закрити.

В обгрунтування позову посилався на те, що 01.02.2023 року постановою інспектора УПП в м. Києві старшого лейтенанта поліції Король Б.В. серії ЕАР № 6487804 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 425 грн. Вказану постанову вважає незаконною, необгрунтованою, винесеною з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, та такою що не відповідає фактичним обставинам справи виходячи з наступного.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, яка складена за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича 8Б, проте, такої вулиці у м. Києві не існує. В описовій частині постанови зазначено, що позивач керував транспортним засобом ACURA MDX, д.н.3. НОМЕР_1 , що не відповідає дійсності, оскільки позивач сидів в авто, а не керував ним. Саме в той день близько 21.36 год. перебував у своєму припаркованому автомобілі. В цей час до автомобіля під?їхав автомобіль патрульної поліції, з якого вийшли два працівника патрульної поліції і висловили надуману претензію про те, що номерний знак мого автомобіля брудний і не читається. Позивач вийшов із свого автомобіля і переконався, що державний номер автомобіля легко розрізняється на відстані 15 метрів вночі. На що один із патрульних пред?явив вимогу надати йому страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач повідомив, що такий поліс пред`являється у виключних випадках, які на даний час відсутні. ОСОБА_1 попросив у поліціянтів надати докази і відкласти слухання справи до моменту ознайомлення з доказами і прибуття його адвоката та отримав категоричну відмову.

Оскільки інспектор патрульної поліції не зафіксував в установленому законом порядку порушення будь-якого пункту ПДР України, то його вимога про пред`явлення документів є не доведеною, так само як не доведено і підстави для здійснення контролю за наявністю договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу. Отже неазконним є прийняття рішення поліціянтами.

Аналіз положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та /або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та безпосередньо при оформленні ДТП. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними. Просить задовольнити позов.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.02.2023р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником ДПП управління патрульної поліції в м.Києві надано відзив на позовну заяву в якому зазначив, що за приписами п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил та пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 ПДР.

Зупинивши транспортний засіб ACURA MDX днз НОМЕР_2 в якого був забруднений номерний знак, що відповідно до п. 2.9 в) закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Позивач усунув адміністративне правопорушення на місці, в ході перевірки документів Інспектором Король Б.В., було виявлено відсутність - страхового полісу (сертифікат) про укладення договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивачу було роз?яснено, що він порушив п. 2.1(г) ПДР та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Щодо правомірності перевірки поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідно до підпункту «г» п.2.1 ПДР України, водій механічного транспорного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водіїв, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджені документи (посвідчення). Водій зобов`язаний мати при собі поліс, а на вимогу працівника поліції пред`явити його.

Відповідно до витягу з інтернет-ресурсу МТСБУ поліс на транспортний засіб позивача був відсутній на момент вчинення адімінстративного правопорушення та під час складання постанови про накладення адіміністративного стягнення. Просить у задоволенні позову відмовити .

Позивач надав відповідь на відзив в якому вказав, що 01.02.2023р. належного фіксування нібито порушення ПДР поліцейськими не зафіксовано (не складено відповідну постанову), тому вимоги поліцейських про пред`явлення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є незаконними. Просить задовольнити позов.

Дослідивши докази та з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.02.2023р. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ACURA MDХ, д/н НОМЕР_2 , в м.Києві вул.К.Уборевича, 8Б без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , чим порушив п.2.1г ПДР та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 «г» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач у відзиві зазначає, що автомобіль позивача було зупинено, оскільки у його ТЗ був забруднений номерний знак, що відповідно до п. 2.9 в є порушенням.

Пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" вказано, що поліцейський має право вимагати від особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Інших підстав для перевірки документів на право керування ТЗ, у посадової особи відповідача, в спірних правовідносинах не було.

Згідно матеріалів справи слідує, що відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема порушення п.2.9 «в» ПДР України, що пред`являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови. Таким чином, належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення матеріали справи не містять.

Крім того, з надано відповідачем відео вбачається, що номерний знак автомобіля позивача не був забруднений, що не давало б змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м - номер чітко проглядається.

Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, то суд дійшов висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення документів в т.ч. страхового полісу на транспортний засіб, а позивач, у свою чергу, не був зобов`язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.

У відповідності до п.1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного слідує, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду наявності підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимагання працівником поліції пред`явлення документів.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 536,80 грн, сплачений позивачем за подання позову у даній справі

Відповідно до положень ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС).

На підтвердження судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу позивачем надано договір на правову допомогу і акт виконаних робіт, вартість яких складає 7 000,00 грн.

Відсутність документального підтвердження, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо, є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Крім того, суд вважає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Враховуючи викладене, підстав для стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн. суд не вбачає , оскільки доказів оплати не надано, а враховуючи складність справи, суд вважає завищеними.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 9, 126 КУпАП, ст.ст.5,15,72-77,79,241-246,250,251,286 КАС України, суд-,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача : Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Король Богдана Володимировича серії ЕАР № 6487804, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 425,00 грн. та закрити провадження.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646, адреса: м.Київ, вул.Святослава Хороброго,9 ) за рахунок бюджетних асигнувань 536,80 грн. на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ: 40108646, адреса: м.Київ, вул.Святослава Хороброго,9 .

Третя особа: Управління патрульної поліції, адреса: м.Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя: Петренко