Рішення № 110158183, 01.03.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26964/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі - Луста В.І

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку позовного (загального) провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої діями Центрального районного суду м.Миколаєва,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, посилаючись на те що у зв`язку з незаконним рішенням та діями Центрального районного суду м.Миколаєва, позивачу було завдано маральної шкоди.

Ухвалою суду від 06.10.2022 року відкрито провадження у справі в порядку позовного (загального) провадження.

Ухвалою суду від 24.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті

Позивач в судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у відсутність.

Представники відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що позивач, посилаються в позовній заяві на те що державним органом, йому була спричинена моральна шкода, яку оцінює у розмірі 2 000 000,00 грн. Представник відповідача в своєму відзиві зазначив настпне, що як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що шкоду йому заподіяно нібито незаконним процесуальним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва, у справі 490/10745/17. У зв`язку з цим, позивач посилається на норми Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» просить стягнути з бюджету 2 000 000 грн.

Крім того, відповідно до статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві. Законодавство дає особі можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення.

Аналогічну позицію висловлено у пункті 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» виключне право перевірки законності та обгрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.

Таким чином, у Позивача відсутні підстави для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок постановлення процесуального рішення суду. На сьогоднішній день не існує жодного судового рішення, яким би дії Центрального районного суду м.Миколаєва були визнані незаконними. Таким чином, вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними та необгрунтованими, оскільки відсутні правові підстави для їх задоволення. Також необгрунтовано пред`явлені вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 2 000 000,00 гри, не зрозуміло з яких міркувань виходив позивач, оцінюючи шкоду в такому розмірі.

Статтею 56 Конституції України закріплено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 12 ЦПК України Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.6 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбачені в частинах 1-5 цієї норми , незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання , попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду відшкодовується на загальних підставах, передбачених нормами ст.ст.1166,1167 УК України.

Відповідно до абзацу 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001 , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Позивачами не надано доказів підтвердження факту матеріальної шкоди та моральних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних страждань зазнав, в якій грошовій сумі та з чого при цьому виходить. Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги не знайшли своє підтвердження, не обґрунтовані, не встановлено що спричинено матеріальну та моральну шкоду позивачам , та не підлягають задоволенню. Керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1166, 1167 1176 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 7, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої діями Центрального районного суду м.Миколаєва - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Дата складання повного тексту 15.03.2023 року.

Суддя Остапчук Т.В.