Ухвала суду № 110157007, 06.04.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.04.2023Справа № 554/2851/23 Провадження № 1-кс/554/4223/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2023 року м. Полтава

Слідчий суддяОктябрського районногосуду містаПолтави ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, перебуваючого у військовому званні «старший солдат», водія 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 62023170010000078, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2023 року,-

ВС ТА НО ВИ В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 . В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170010000078 від23.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, за фактом нез`явлення вчасно на службу без поважних причин,вчиненому вумовах воєнногостану військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 02.03.2022 року.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.03.2022 року № 52, старшого солдата ОСОБА_4 з 03.03.2022 зараховано на всі види забезпечення, до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено стрільцем-снайпером 1 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_4 вважається таким, що з 03 березня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від26.12.2022 № 358, старшого солдата ОСОБА_4 увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командувача морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України. З 20.12.2022 ОСОБА_4 вважається таким, що перебуває у розпорядженні військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.01.2023 № 17, старшого солдата ОСОБА_4 , військовослужбовця, який перебував у розпорядженні командувача морської піхоти ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі пунктів 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення) та утримувався у списках особового складу військової частини НОМЕР_2 , з метою належної організації обліку особового складу та з метою соціального захисту військовослужбовців, а саме пункту 15 Положення (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення), зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від15.02.2023 № 33, старшого матроса ОСОБА_4 , колишнього стрільця-снайпера відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 15.02.2023 № 21-РС на посаду водія 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. З 15.02.2023 ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення злочину, старший солдат ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують старшого солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

Пунктом 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Указом Президента України від24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-IX від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

21.04.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від19.04.2022 №259/2022 до 25.05.2022 року.

22.05.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від17.05.2022 № 341/22 на 90 діб.

15.08.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від12.08.2022 № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб до 21.11.2022 року.

18.11.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від15.11.2022 № 757/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб.

07.02.2023Верховна Радаприйняла ЗаконУкраїни «Пропродовження строкудії воєнногостану вУкраїні»,яким затверджено Указ Президента України від06лютого 2023 року№ 58/2023«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

ОСОБА_4 03.11.2022 року направлено до військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) для проходження військово-лікарської комісії, висновок за результатами якої оформлено довідкою 03.01.2023.

В подальшому, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця-снайпера 1 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу у військової частини НОМЕР_1 , яка розташовується за адресою: АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), 11.01.2023 отримавши на руки довідку від03.01.2023 №516 за результатами проходження військово-лікарської комісії у військовій частині НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, не маючи об`єктивних та поважних підстав для нез`явлення вчасно на службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, не з`явився вчасно до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка розташована в АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) та перебував поза її межами, а саме проживав у хостелі «Озерный» (ФОП ОСОБА_7 , м. Дніпро) до 14.02.2023, де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину НОМЕР_1 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.

15.02.2023 року ОСОБА_4 повернувся до військової частини НОМЕР_1 , яка розташовується за адресою: АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) та повідомив про себе.

Таким чином, 12 січня 2023 року стрілець-снайпер 1 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_4 , умисно нез`явився вчасно на службу без поважних причин, вумовах воєнного стану та незаконно перебував за її межами до 15 лютого 2023 року.

05.04.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах воєнного стану.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра не обгрунтована, ризики не доведені.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 05.04.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах воєнного стану.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою.

При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні стороною кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

-наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.407 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: актом службового розслідування та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 10 «Про підсумки службового розслідування за фактом перебування на лікуванні старшого солдата ОСОБА_4 »; відповідями на запит слідчого, у порядку ст. 93 КПК України, отриманими з військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_3 та ФОП ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.03.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.03.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.03.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.03.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 02.03.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 02.03.2023, протоколом повторного допиту свідка ОСОБА_13 від 02.03.2023, рапортом від 03.04.2023 за результатами опитування ОСОБА_14 , проведеного у режимі телефонної конференції, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно доч.4ст.183КПК Українислідчий суддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,враховуючи підставита обставини,передбачені статтями177та 178цього Кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні:щодо злочину,вчиненого іззастосуванням насильстваабо погрозоюйого застосування; 2)щодо злочину,який спричинивзагибель людини; 3)щодо особи,стосовно якоїу цьомупровадженні вжеобирався запобіжнийзахід увигляді застави,проте бувпорушений нею; 4) щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3Кримінального кодексуУкраїни; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує недоведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з військової частини НОМЕР_1 без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця перебування; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою умежах строкутримання підвартою,передбаченого ч.1ст.197КПК України,строком на 60днів, який обчислювати з 11 год. 10 хв. 06 квітня 2023 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 04.06.2023 року, 11 год.10 хв.

Розмір застави визначити у межах 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 161 040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/рU A398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з військової частини НОМЕР_1 без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця перебування; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1