Ухвала суду № 110150263, 10.04.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/15110/22

У Х В А Л А

з питань відводу

10 квітня 2023 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 06.04.2023 року про відвід судді Братичак Уляни Володимирівни у справі №380/15110/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

06.04.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючої судді Братичак У.В., у якій просить задовільнити третю заяву про відвід судді У.Братичак від розгляду справи №380/15110/22, оскільки продовження розгляду справи суддею У.Братичак позбавить права ОСОБА_2 на справедливий, об"єктивний розгляд справи в суді.

Ухвалою від 07.04.2023 суддя Братичак У.В. визнала необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід, передавши справу до відділу документального забезпечення та архіву для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023 заява про відвід розподілена судді Карп`як О.О.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

З огляду на викладене, розгляд заяви про відвід судді належить здійснювати в порядку письмового провадження.

Указана заява про відвід судді мотивована тим, що суддею Братичак У.В., було постановлено ухвалу у справі № 380/15110/22, якою позивачу відмовлено про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Обставинами, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Братичак У.В., на думку позивача, є завідомо незаконними (нікчемними) будь - які рішення судді Братичак У.В., оскільки постановлені судом не встановленим законом, у зв`язку з порушенням правил автоматизованого розподілу справ (ст. 37 КАС України).

Просить задовольнити заяву про відвід судді Братичак У.В., від розгляду справи № 380/15110/22, оскільки продовження розгляду справи суддею Братичак У.В., позбавить права ОСОБА_2 на справедливий, об`єктивний розгляд справи.

Надаючи оцінку підставам для відводу судді, що наведені ОСОБА_1 у заяві від 06.04.2023, слід врахувати таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо оціночних підстав, то до таких належать наступні підстави 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 37 цього Кодексу та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у розглядуваній ним справі. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Загальна декларація з прав людини (статті 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Натомість, як уже було зазначено вище, частина 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною 19 ст. 31 КАС України передбачено, що особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Вища рада правосуддя рішенням від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, п.п. 82.2 п. 82 якої передбачено, що передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи.

Також рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами та доповненнями), пунктом 2.3.43 якого визначено, що судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи, (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Так, ухвалою головуючої судді Братичак У.В. від 31.10.2022 у справі № 380/15110/22 позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернута позивачеві.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 скасована ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №380/15110/22 про повернення позовної заяви. Справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

09.03.2023 справа № 380/15110/22 повернута до суду першої інстанції.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 09.03.2023 справа №380/15110/22 передана головуючій судді Братичак У.В. на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 та п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Отже, справа № 380/15110/22 передана головуючій судді Братичак У.В. із дотриманням вимог п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Відтак, відсутні підстави вважати, що справа № 380/15110/22 передана судді Бритичак У.В. для продовження розгляду із порушенням порядку визначення судді, встановленого статтею 31 КАС України.

Таким чином, на думку суду, наведені позивачем аргументи не можуть бути підставою для відводу головуючого судді у цій справі, оскільки твердження щодо дій, які викликають сумнів в неупередженості та необ`єктивності головуючого судді Братичак У.В., під час розгляду справи, базуються на суб`єктивних припущеннях позивача.

При цьому суд уважає, що наявність об`єктивного критерію має визначатися виходячи з об`єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що в цьому випадку незгода з процесуальними діями головуючого судді у цій справі є волевиявленням самого позивача.

Водночас будь-яких посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто вчинення головуючим дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, позивачем не зазначено.

Отже, суд резюмує, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише незгоду із процесуальними діями головуючого судді в процесі розгляду справи, а також припущення про існування обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або необ`єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Братичак У.В., а доводи, які зазначені у поданій заяві про відвід судді, стосуються лише незгоди з процесуальним діями судді, що в силу імперативної норми частини четвертої статті 36 КАС не може бути підставою для відводу, то у задоволенні заяви ОСОБА_1 , від 06.04.2023 року про відвід судді Братичак Уляни Володимирівни належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 243, 248 КАС України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 06.04.2023 року про відвід головуючої судді Братичак У.В. в адміністративній справі № 380/15110/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна