Ухвала суду № 110148807, 11.04.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

11 квітня 2023 року Справа №200/4463/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовінформтабако» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовінформтабако» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкових накладних позивача та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні.

Ухвалою суду від 3 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

16 березня 2023 року до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС України в Донецькій області та ДПС України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що яка обґрунтована наступним.

Принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами, і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення від 26 травня 2009 року у справі Бацаніна проти Росії (заява № 3932/02, п. 22)). Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення від 18 липня 2006 року у справах Проніна проти України (заява № 63566/00, п. 25) та від 21 квітня 2011 року "Нечипорук і Йонкало проти України (заява № 42310/04, п. 280).

Розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи передбачає деяке позбавлення цих осіб наступних прав, гарантованих ст.ст. 44, 166, 209, 211, 224, 262 Кодексу адміністративного судочинства України: 1) брати участь у судових засіданнях; 2) брати участь у дослідженні доказів; 3) ставити питання іншим учасникам справи; 4) виступити з вступним словом, надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; 5) наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» - суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглядаючи клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно приписів ст. 12, ст. 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 2 ст. 257 КАС Українипередбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС Українипри вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що посилання відповідача, як на правову підставу розгляду даної справи у загальному провадженні на ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - є необґрунтованою, так як призначаючи справу відповідно до норм КАС України до розгляду в спрощеному позовному провадженні суд не порушує засад верховенства права, не позбавляє особу права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України у протилежному випадку інститут спрощеного позовного провадження в адміністративному судочинстві не мав би права на існування.

Щодо посилань відповідача на приписи: ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом; ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно яких судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України; суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом; ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», де зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - суд зазначає, що зазначене посилання жодним чином не обґрунтовано податковим органом не зазначено яким саме чином розгляд справи в спрощеному позовному провадженні позбавляє сторону права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, позбавляє доступності до правосуддя відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України, а також впливає на рівність учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Відповідач зазначає, що розгляд справи в письмовому порядку без виклику учасників справи «позбавляє цих учасників певних процесуальних прав, встановлених ст.ст. 44, 166, 209, 211, 224, 262 КАС України: права брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи; виступити з вступним словом, надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.».

Суд зазначає, що сторони жодним чином не позбавлені в межах спрощеного позовного провадження, в тому числі, яке здійснюється у письмовому порядку, права надати пояснення щодо наявних у справі доказів, права ставити питання іншим учасникам справи, наводити доводи, міркування і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, - але відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України в письмовому порядку.

Щодо посилань у клопотанні на порушення прав відповідача брати участь у судових засіданнях, виступити з вступним словом, надавати усні пояснення суду, - суд зазначає, що згідно ч. 1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з о с о б л и в о с т я м и, визначеними у цій главі, а відповідно до ч. 8 цієї ж статті при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Отже, враховуючи відсутність при розгляді даної справи судових засідань, у відповідача не виникає права «брати участь у судових засіданнях», «права виступити з вступним словом», «права надавати усні пояснення суду».

Як наслідок, відсутнє і «позбавлення» такого права.

Суд зауважує, що ДПС України має можливість через свій Електронний кабінет, зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, ознайомлюватись зі всіма процесуальними документами по справі, клопотаннями/заявами по суті справи, наданими іншими учасниками процесу, наданими іншими учасниками процесу доказами по справі, та на наслідком їх дослідження надавати відповідні пояснення, наводити доводи, міркування і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідачем не наведено належних та переконливих підстав щодо неможливості зазначення у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях всіх необхідних пояснень, доводів та міркувань, які відповідач бажає зазначити усно у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно п. 2 ч. 6 цієї ж статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування в межах цієї справи не вимагають проведення судового засідання із повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім цього суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву.

Ухвалою суду про відкриття провадження від 3 лютого 2022 року відповідачам було запропоновано надати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з ДСС (програмне забезпечення спеціалізованого суду) ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена в Електронні кабінети відповідачів 4 лютого 2023 року.

Клопотання про розгляд справи в загальному провадженні подано до суду 16 березня 2023 року, тобто із пропуском встановленого для цього строку.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про необхідність відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст.44, 46, 52,243,248,256,257,260,262, 294, п. 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання ДПС України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження- відмовити.

2. Продовжити строк розгляду адміністративної справи на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби.

3. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

4. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.П. Волгіна