Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2010 року Справа № 25/53-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Науменка І.М., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача – Лосєв Д.В., представник, довіреність №52-16/65 від 07.05.10р.;
від відповідача – Корсун С.О., представник, довіреність №52-16/65 від 07.05.10р.;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. у справі № 25/53-10
за позовом відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг
до відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 50 252 855,71 грн.
та
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського”, м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
про визнання недійсним додатку до договору, -
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського” про стягнення суми основного боргу у розмірі 43 661 749,56 грн., пені у розмірі 3 609 552,17 грн., втрат від інфляційних процесів у розмірі 2 453 326,83 грн. та 3 % річних у розмірі 528 227,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №1196д(08) від 03.08.09р. щодо оплати за поставлений товар.
Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського” подало до суду зустрічний позов до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” про визнання недійсним додатку №1 від 03.08.09р. до договору поставки №1196д(08) від 03.08.09р., специфікації №1 в частині визначення ціни продукції в залежності від коливань курсу гривні до долару США.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що визначення ціни продукції в залежності від коливань курсу гривні до долару США суперечить ч.5 ст.180, ч.1 ст.189, 271 ГК України, ст.691 ЦК України, Положенню про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.10р. по справі №25/53-10 (суддя Чередко А.Є.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 43 661 749,56 грн, пеню в розмірі 3 609 552,17 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 2262214,98грн., 3% річних в розмірі 528 227,15 грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 25500,00грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. В решті вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено з посиланням на необґрунтованість позовних вимог.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач поставив відповідачу продукцію, але відповідач неналежним чином виконав зобов’язання по її оплаті, внаслідок чого заборгованість за договором поставки по основним рахункам складає 43 661 749,56 грн., доказів оплати якої не надано. Це є порушенням ст.ст.193, 265, 692, 530 ЦК України.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 191 111,85 грн. рішення мотивоване необґрунтованим нарахуванням позивачем даної суми.
Не погодившись з рішенням суду, ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову щодо стягнення 50 252,855,71 грн. відмовити, а зустрічний позов про визнання недійсним додатку до договору задовольнити в повному обсязі. Скаржник вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з’ясуванні обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи. У апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п.2.2 договору поставки №1196д(08) від 03.08.09р. ціна на момент укладення поточної специфікації (Ц0), складає 500,00 грн. коефіцієнт, що дорівнює курсу гривні до долару США, встановленому НБУ, та який діє на дату укладення поточної специфікації (К0), складає 7,6991. Первісний рахунок було виставлено на дату відвантаження по ціні, що дорівнює 500,00 грн. Після дати оплати продавець виставляє корегуючі рахунки по ціні Ц1, розрахованої у відповідності з вказаною вище формулою. Ціна продукції фіксується на момент повного отримання грошових коштів на сплату первісного рахунку та більше перерахуванню не підлягає. Зазначає, що законодавством України не передбачено корегування ціни за поставлений товар в залежності від коливань курсу гривні до долару США. Крім того, стверджує, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що рахунки відповідачем не були отримані.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.10р. апеляційна скарга прийнята до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя –Білецька Л.М., судді –Науменко І.М., Голяшкін О.В.
Розпорядженням голови судової палати від 21.06.10р. №539 у зв’язку з відпусткою судді Голяшкіна О.В. справа передана для розгляду колегії суддів: головуючий суддя –Білецька Л.М., судді –Науменко І.М., Ясир Л.О.
Ухвалою від 22.06.10р. відкладено розгляд справи та за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи до 31.08.10р.
Розпорядженням в.о.секретаря судової палати від 30.08.10р. №814 справа передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Білецька Л.М. (доповідач), судді: Науменко І.М., Прудніков В.В.
ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” у відзиві на апеляційну скаргу та представник у судовому засіданні вважає, що рішення винесене у відповідності до норм матеріального та процесуального законодавства України, в результаті повного та всебічного розгляду всіх матеріалів та обставин справи. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Представник ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського” у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За первісним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.09р. між ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” - позивачем та ВАТ “Дніпропетровський металургійний комбінат імені Петровського” - відповідачем укладено договір поставки №1196д (08), відповідно до умов якого позивач - постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити відповідачу - покупцю товар згідно специфікаціям (додаткам), а відповідач прийняв на себе зобов'язання отримати та оплатити товар.
Відповідно до додатка № 1 від 03.08.09р. до договору № 1196д(08) від 03.08.09р. - специфікації №1, товар, що поставляється - агломерат марки АЗРО ТУ У 13.1.-00191000-002:2007; 80 ОООтн (+/-10%).
Пунктом 3.4 договору встановлено, що поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору.
Згідно п.5.2. договору оплата поставленого товару здійснюється на підставі виставлених рахунків-фактур, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 30 днів з дати відвантаження. Умови поставки згідно специфікації №1- FСА станція Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
На виконання умов договору позивачем у період з 07.08.09р. по 25.08.09р. поставлено відповідачу агломерат АЗРО у кількості 80 911,10 тн. на загальну суму 48 661 749,56 грн. (при ціні за 1 тн. 500,00 грн.), що підтверджується залізничними квитанціями, актами прийому-передачі товару, підписаними сторонами, рахунками-фактурами, які долучені до матеріалів справи та не заперечується відповідачем.
Відповідачем неналежним чином виконувалися зобов’язання, передбачені договором, щодо оплати поставленого товару та на час розгляду справи заборгованість становила 43 661 749,56 грн., доказів погашення якої до суду не надано.
За своєю правовою природою договір №№1196д(08) є договором поставки.
В силу ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається з матеріалів справи відмови, а ні від продукції, а ні від наданих рахунків-фактур відповідачем заявлено не було. Не звертався відповідач до позивача із вимогами про надання рахунків-фактур, або погодження графіку поставок товару, тому посилання відповідача на не одержання ним рахунків та не погодження щодобового графіку поставок є безпідставними.
Строк поставки товару за договором (серпень 2009р.) встановлено у специфікації №1 від 03.08.09р. до договору
Пунктом 5.2. договору передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 30 днів з дати відвантаження партії товару.
Отже, строк виконання відповідачем свого грошового зобов’язання не знаходиться у взаємозв’язку з одержанням ним рахунків-фактур та погодженням чи ні графіку поставок.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.8.2 договору у випадку прострочення оплати за поставлений товар відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 0,3% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент нарахування пені. У зв'язку з тим, що подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення менше 0,3% пені встановленої п.8.2 договору, застосування підлягає подвійна облікова ставка.
Факт несплати відповідачем вартості отриманого товару доведено матеріалами справи, тому місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” в частині стягнення основного боргу, 3% річних, пені за період 09.09.09р. по 10.02.10р., інфляційних втрат за період вересень 2009р. –січень 2010р. та підставно відмовив у задоволенні інфляційних втрат у сумі 191 111,85 грн., як необґрунтовано нарахованих.
За зустрічним позовом.
Обґрунтовуючи вимоги за зустрічним позовом ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського” посилається на те, що визначення ціни продукції в залежності від коливань курсу гривні до долару США суперечить ч.5 ст.180, ч.1 ст.189, 271 ГК України, ст.691 ЦК України, Положенню про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
У додатку №1 до договору (специфікація №1) сторони прийшли до згоди, що кінцева ціна за відвантажений товар розраховуватися на момент оплати контрагентом за наступною формулою:
Ціна продукції на умовах FСА станція відправлення: Ц1 = Ц0 х К1/К0, де:
Ц1 - ціна продукції в гривні без врахування ПДВ та залізничного тарифу на дату оплати;
Ц0 - ціна продукції в гривні без врахування ПДВ та залізничного тарифу на момент укладання даної Специфікації;
К1 - коефіцієнт, що дорівнює курсу гривні до долара США, що встановлений НБУ та є дійсним на дату оплати;
К0 - коефіцієнт, що дорівнює курсу гривні до долара США, що встановлений НБУ та є дійсним на дату укладення цієї Специфікації;
Ціна продукції в гривні без врахування ПДВ та залізничного тарифу на момент укладання даної специфікації (Ц0) складає 500,00 грн., а коефіцієнт, що дорівнює курсу гривні до долара США, що встановлений НБУ та є дійсним на дату укладення цієї специфікації (К0) складає 7,6991.
Згідно з ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Статті 180, 189, 271 ГК України, ст.691 ЦК України, на які посилається відповідач в обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом не містять заборони на визначення ціни постачаємого товару у спосіб, який встановлено сторонами у спірному додатку.
Отже, господарський суд правильно дійшов до висновку, що умови додатку №1 до договору (специфікація № 1) не суперечать чинному законодавству України, тому підстави для визнання його недійсним встановлені ст.203 ЦК України відсутні.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ціна товару після укладення договору та його виконання сторонами не змінювалася, оскільки відповідні умови визначення ціни, які не суперечать чинному законодавству, були погоджені сторонами під час укладення даного договору. Отже, посилання відповідача на порушення вимог ст.632 ЦК України є також безпідставними.
Оскільки не підлягає задоволенню зустрічний позов, відповідно і не підлягає задоволенню і заява відповідача про забезпечення позову. До того-ж, право особи на вимогу про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми встановлено ст. 625 ЦК України та не може бути обмежено судом.
Як встановлено п.5 специфікації №1 від 03.08.09р. до договору після дати оплати (первісного рахунку) продавець виставляє корегуючі рахунки до ціни Ц1, розрахованої відповідно до вищенаведеної формули. Ціна фіксується на момент повного отримання грошових коштів в оплату первісного рахунку і більше перерахунку не підлягає.
Таким чином, після оплати рахунків відповідачем у позивача будуть наявні підстави для донарахування сум, виставлення відкорегованих рахунків відповідачу.
Отже, суд першої інстанції повністю дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, тому підстави для зміни чи скасування судового рішення по даній справі відсутні.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.10р. у справі №25/53-10 –залишити без змін.
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського”, м.Дніпропетровськ –залишити без задоволення.
Головуючий Л.М.Білецька
Судді І.М.Науменко
В.В.Прудніков
Судове рішення № 11014803, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 31.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 25/53-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: