Постанова № 11014790, 30.08.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2010 року Справа № 1/125-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

при секретарі: Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: Ободовський О.Є., довіреність №1334-1 від 22.02.10, представник;

від відповідача - 1: Новікова Т.В, довіреність №04/01-09 від 01.09.09, представник;

від відповідача - 2: Кириченко Н.В., довіреність №02/08-10 від 02.08.10, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Продис”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010 року та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.10р. у справі № 1/125-10

за позовом Державної іпотечної установи м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Продис”, м. Дніпропетровськ

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрсервісцентр”, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та стягнення 13653790 грн. 34 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. по справі №1/125-10 (суддя - Рудь І.А.) позов задоволено. Розірвано Договір відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 01.09.09р., укладений між Державною іпотечною установою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання” Продис” посвідчений приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О. за реєстровим номером № 4188. Присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання” Продис” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрсервісцентр” на користь Державної іпотечної установи 880 771 грн. 60 коп. штрафу у розмірі 10% від суми Договору, 4403 858 грн. 00 коп. штрафу у розмірі 50% від суми Договору, 358674 грн. 29 коп. витрат установи, пов`язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси, 245 085 грн. 25 коп. інфляційних втрат, 25500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Додатковим рішенням суду Дніпропетровської області від 07.06.10р. по справі №1/125-10 (суддя - Рудь І.А.) присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Продис” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрсервісцентр” на користь Державної іпотечної установи грошові кошти в сумі 7 765 401,20грн.

Не погодившись частково з вказаними рішеннями, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково - виробниче об`єднання “Продис” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. у справі №1/125-10 в частині стягнення з відповідачів штрафів та інфляційних витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що при винесені оскаржених рішень судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Зокрема, судом не прийнято до уваги те, що задовольняючи вимоги позивача відносно стягнення з відповідачів збитків, які у розумінні чинного законодавства не є збитками.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2010р. колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П. (доповідача), суддів: Чус О.В., Швеця В.В. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 28.07.2010р. о 10 год.20 хв.

Від позивача надійшов відзив, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.10р. відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги відкладався до 30.08.10р. на 10:20год.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення мають бути скасовані, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 01.09.09 року між Державною іпотечною установою (новий власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання” Продис” (первинний власник) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 832 “Питання забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов”, якою строк здачі в експлуатацію об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення та виконання внутрішніх опоряджувальних робот визначено не пізніше ніж 25 грудня 2009р., укладений Договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення посвідчений приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О. за реєстровим номером № 4188.

Умовами Договору передбачено, що первинний власник зобов'язується передати у власність нового власника, а новий власник зобов'язується прийняти майнові права, що належать первинному власнику, на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, вимоги щодо якісних та кількісних характеристик якого визначаються в додатку № 1 до цього Договору, та сплатити грошову суму, визначену в п. 5 Договору. (п.1.1.)

Вартість майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, які належать первинному власнику на підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва 9-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського, будівельний номер 8а, за згодою сторін складає 8807716 грн. 00 коп. та має бути сплачена новим власником на умовах та в терміни, визначені цим Договором. (п. 5.1.)

З дня набрання чинності п. 1.1 цього Договору та виконання умов Договору, новий власник зобов'язаний сплатити первинному власнику за відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, а первинний власник зобов'язаний прийняти грошову суму у розмірі 70% вартості майнових прав, зазначеної у п. 5.1 Договору відповідно наступного порядку:

- 6165401 грн. 20 коп. не пізніше 3-х робочих днів;

- наступні платежі здійснювати згідно з графіком фінансування об'єкта незавершеного будівництва житлового призначення на 44 квартири, що є невід'ємною частиною цього Договору. Останній платіж, що зазначений у графіку фінансування об'єкта незавершеного будівництва житлового призначення перераховується новим власником протягом 14 робочих днів з дня передачі новому власнику документів, підтверджуючих введення в експлуатацію та реєстрації права власності нового власника на придбане житло та після підписання відповідного акту приймання-передачі квартир та після виконання внутрішніх опоряджувальних робіт (п. 5.2 Договору в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 1 від 02.12.2009р.).

В подальшому, 02.12.2009р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юрсервісцентр” (відповідач-2) укладено договір поруки (надалі –Договір поруки), де позивач виступає кредитором, а відповідач-2 - поручителем, умовами якого є поручительство ТОВ “Юрсервісцентр” перед кредитором за виконання в повному обсязі обов'язків боржника –ТОВ “НВО “Продис” за основним договором (Договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 01.09.09р.), включаючи відповідальність боржника.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач-1 не виконав взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору, станом на час розгляду справи будинок, в якому розташовані квартири, які підлягають передачі позивачу, не введений в експлуатацію.

Колегія суддів враховує, що позивач направляв відповідачу -1 повідомлення про виконання зобов'язань за договором, відповідач 1 з'являвся до позивача і надавав свої пропозиції щодо врегулювання спору, але сторони не дійшли до його вирішення у позасудовому порядку, у зв'язку з чим позивачем була подана заява до суду про визнання договору відчуження майнових прав розірваним та стягнення збитків.

Як вбачається, відповідач - 1 неодноразово звертався до позивача, повідомляючи про те, що умови договору можуть бути не виконані, і об'єкт, ступінь будівельної готовності якого наразі становить 95 процентів, не був завершений і зданий в експлуатацію. В матеріалах справи містяться листи відповідача -1, у яких останній просив сплатити залишок коштів за договором відчуження майнових прав, що було достатнім для завершення будівництва, але посилаючись на умови договору, позивач відмовив у наданні додаткових коштів відповідачеві -1.

Враховуючи те, що відповідачем -1 було допущено прострочення виконання зобов'язань за договором відчуження майнових прав від 01.09.20009р. з Державною іпотечною установою, але оскільки відповідач-1 відповідно до довідки статистики є підприємством будівельної галузі і здійснював будівництво житла, щодо нього діють пільгові умови, які встановлені Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»№ 800-IY від 25.12.2010 року.

Згідно п. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»встановлено, що до 01 січня 2012 року повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється. Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніжна 18 місяців.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що Договір відчуження майнових прав, укладений між сторонами, є договором, у якому поєднані умови договорів інвестування і купівлі-продажу, оскільки відповідно до умов договору відповідач-1 зобов'язується в термін до 25 грудня 2009 року добудувати і здати в експлуатацію об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, а згідно з п. 3.2. зазначеного договору, позивач зобов'язався прийняти об'єкт незавершеного будівництва, зазначений у Додатку № 1 до договору, відповідно до п. 1.1. договору відповідач 1 зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач прийняти майнові права на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, які належать відповідачу 1, відповідно до п. 5.2. договору відчуження майнових прав позивач зобов'язався сплатити відповідачу 1 суму коштів в розмірі 6 165 401, 20 грн., що складає 70 % вартості майнових прав, зазначеної у пункті 5.1. договору.

Враховуючи положення ч. 2 статті 190 ЦК України, майнові права є речовими правами, вони є майном підприємства, і відповідно до ч. 2 статті 139 ГК України, майнові права відносяться до основних фондів, оборотних засобів, грошових коштів або товарів. Як окрема категорія обліку майнові права не існують. Таким чином, укладаючи договір відчуження майнових прав, відповідач - 1 уклав договір про відчуження основних засобів, які враховані у нього в обліку за статтею 15. Це майно (майнові права) відносяться до нерухомого, і набуття права власності на нього можливо лише після державної реєстрації завершеного будівництвом об'єкту, у зв'язку з чим відчуження його можливо шляхом укладання договору про відчуження майнових (речових) прав на зазначене майно, яке може мати місце до його державної реєстрації.

Оскільки відповідач -1 проводив роботи по завершенню будівництва за кошти, які були отримані від позивача, і предметом договору між сторонами є завершення будівництва і подальша передача нерухомого майна позивачу, колегія суддів приходить до висновку, що до правовідносин сторін повинні бути застосовані норми статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», оскільки ця норма, в даному випадку врегульовує правовідносини між позивачем та відповідачем.

Отже, у разі розірвання договору між позивачем та відповідачем - 1, або у разі визнання цього договору розірваним, виходячи з підпункту 4 статті З Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»№ 800-IY від 25.12.208 року, нарахування та застосування штрафних санкцій, та стягнення коштів відповідно до статті 625 ЦК України, до відповідача - 1 законом заборонено. Повернення грошових коштів здійснюється після реалізації нерухомого майна, за умови, що строк здачі в експлуатацію не перевищує 18 місяців від запланованої дати, у даному випадку - починаючи з 25.12.2009 року.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язань внаслідок односторонньої відмови від виконання зобов'язань, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язань; сплата неустойки; стягнення збитків і моральної шкоди.

Оскільки відносини між позивачем та відповідачем 1 регулюються спеціальним законом, який прийнятий для захисту інтересів забудовників у цілях запобігання впливу фінансової кризи на підприємства будівельної галузі, які здійснюють житлове будівництво, його норми підлягають пріоритетному застосуванню під час визначення питання про застосування до підприємства - забудовника штрафних санкцій і повернення коштів, які сплачені за договорами, предметом яких є будування і передача житла фізичним і юридичним особам.

Відповідно до норм Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»до відповідача 1 не повинні застосовуватися штрафні санкції і інші стягнення.

Крім того, пунктом 6.5. Договору відчуження майнових прав встановлено, що до складу збитків, зокрема, відносяться нараховані штрафні санкції, передбачені договором і чинним законодавством. Але відповідно до статті 22 ЦК України, статей 224 та 225 ГК України збитками є втрати, які особа зазнала у зв'язку з втратою або пошкодженням речи, а також витрати, які особа призвела або вимушена буде призвести для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якщо б її право не було порушено, що помилково залишено поза увагою судом першої інстанції.

Судова колегія враховує, що під час розрахунку інфляційних витрат позивач зробив розрахунок інфляційних витрат за весь час користування коштами, що не передбачено Законом та не встановлено у договорі, крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

На підставі наведеного, судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішень суду першої інстанції.

Судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення згідно ч. 1 п.1 ст. 104 ГПК України.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Продис”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010 року та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.10р. у справі № 1/125-10 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.10р. у справі №1/125-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Розірвати Договір відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 01.09.09р., укладений між Державною іпотечною установою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання” Продис” посвідчений приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О. за реєстровим номером № 4188.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання” Продис” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрсервісцентр” на користь Державної іпотечної установи грошові кошти в сумі 7 765 401,20грн., сплачені витрати пов’язані зі сплатою винагороди за залучені фінансові ресурси - 358 674,29грн., витрат по сплаті державного мита - 12 500,00грн. та 140,43грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

В решті позовних вимог відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суд України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

СуддяВ.В. Швець

СуддяО.В. Чус