Рішення № 110146603, 10.04.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1802/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Сливка І.П.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Жукровського Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.02.2023 р. інспектором з паркування Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Мамедовою Ю.Л. складено Постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1058121839 (до повідомлення серії ЛВ №00265840 від 31.12.2022 р.), згідно якої 31.12.2022 р. о 12:32 год водієм транспортного засобу Фольксваген транспортер, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснено зупинку за адресою: м.Львів, вул.Київська, 5 чим порушено вимоги підпункту г) пункту 15.9 Правил дорожнього руху, та скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч.3 статті 122 КУпАП. Позивач вказує, що ОСОБА_2 є його дружиною та з 24.06.2011 р. відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24876196) є власником нежитлових приміщень загальною площею 163,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаних нежитлових приміщеннях розташовується магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування та іншими товарами. Відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 із 24.05.2011 р. зареєстрована фізичною особою-підприємцем із основним видом економічної діяльності: 47.11 «роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». З метою забезпечення роботи магазину «Продукти» по вул.Київський, 5 Позивач здійснює завезення товарів їх завантаження чи розвантаження, а також робить зупинку транспортного засобу у спеціально відведеному місці по вул.Київський, 5 на час, який необхідний для завантаження чи розвантаження вантажу. Відтак, вважає, що складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною та необґрунтованою, оскільки позивач із дотриманням Правил дорожнього руху здійснював зупинку транспортного засобу для розвантаження та завантаження вантажу для потреб магазину «Продукти» у спеціально відведеному місці. У зв`язку з цим просить позов задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2023 року відкрито провадження у справі.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив позов та підтримав оспорювану постанову.

Відповідно до ч. 1ст. 205 КАС Українисуд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 17.02.2023 р. інспектором з паркування Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Мамедовою Ю.Л. складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1058121839 (до повідомлення серії ЛВ №00265840 від 31.12.2022 р.).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 31.12.2022 р. о 12:32 год водієм транспортного засобу Фольксваген транспортер, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснено зупинку за адресою: м.Львів, вул.Київська, 5 чим порушено вимоги підпункту г) пункту 15.9 Правил дорожнього руху, та скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч.3 статті 122 КУпАП.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимогст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідност.33 КУпАПмають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.

Відповідно до ч.3ст.122 КУпАПвідповідальність настає за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є дружиною позивача.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24876196) ОСОБА_2 з 24.06.2011 р. є власником нежитлових приміщень загальною площею 163,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

У вказаних нежитлових приміщеннях розташовується магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування та іншими товарами.

Відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 із 24.05.2011 р. зареєстрована фізичною особою-підприємцем із основним видом економічної діяльності: 47.11 «роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».

Позивач зазначає, що з метою забезпечення роботи магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 здійснює завезення товарів їх завантаження чи розвантаження, а також робить зупинку транспортного засобу у спеціально відведеному місці по АДРЕСА_2 на час, який необхідний для завантаження чи розвантаження вантажу.

Як зазначено у пункті 1.10 Правил дорожнього руху, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу.

Відповідно до пункту 15.1. - зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Таким чином, встановлено, що позивач здійснював зупинку транспортного засобу для розвантаження та завантаження вантажу для потреб магазину «Продукти» у спеціально відведеному місці.

Доказів, які б спростовували такі твердження позивача, суду не надано.

Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , в розумінніст.251 КУпАП, відповідачем не надано.

Не спростовані відповідачем і твердження позивача про те, що останній своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вимогПравил дорожнього рухуне порушував.

Суд вважає, що інспектором з паркування під час винесення оскаржуваної постанови не вжито належних заходів, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування фактичних обставин справи.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно дост. 62 Конституції Українивина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.ст. 73,76 КАС України належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,які підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень. Достатнімиє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частина 2 цієї ж статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАП, то слід зазначити, що у справі відсутні достатні докази, які б підтверджували дану обставину.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача і вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю, тому позов підлягає до задоволення.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до положеньст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1ст. 134КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3ст. 134КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134КАС України).

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано тарифи надання послуг, акт виконаних робіт, квитанцію щодо сплати за послуги адвоката за укладеним договором, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги тощо.

З огляду на викладене, з огляду на положенняст. 134 КАС України, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, належить відмовити.

Крім того, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з вимогами ч.1ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст.19,62 Конституції України, ст. ст. 19,77,90,242,243,246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1058121839 (до повідомлення серії ЛВ №00265840 від 31.12.2022 року) від 17.02.2023 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,8 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя І.Р.Волоско