Ухвала суду № 110145644, 10.04.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2277/23

ун. № 759/14792/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про визнання недійсними угод про надання правової допомоги та зобов`язання повернути грошові кошти,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вказана справа.

Ухвалою під головуванням судді Ключника А.С. заявлено самовідвід від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про визнання недійсними угод про надання правової допомоги та зобов`язання повернути грошові кошти.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 року, справу передано для розгляду головуючому судді Бабич Н.Д.

Перевіривши матеріали справи суддя приходить до наступних висновків.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними угоди № 1 від 01.08.2020 р. № 3 від 15.02.2021 р. до договору № 01/08-20/4 від 01.08.2020 р. про надання правової допомоги укладений між ОСББ «Верховинна, 41 » і Вербицьким Я.В .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а відтак є співвласником будинку будинку по АДРЕСА_2 ,, який перебуває в обслуговуванні ОСББ «Верховинна, 41», а тому відповідно до абз.2 ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку визначеному цим Законом і Статутом об"єднання.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Так, за правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача.

Визначальною ознакою приватно-правових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 даного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є співвласником квартири в будинку, співвласниками якого було створено « АДРЕСА_2 ".

Отже, спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 - мешканцем будинку, у якому створено ОСББ, яка має право брати участь у його діяльності, та учасником ОСББ «Верховинна, 41».

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що укладання оспорюваних угод порушує його право, як володіння, користування та управління житлом, як співвласника, що потягнуло неналежне утримання і через нефінансування вчасново обслуговування, що потягнуто зменшення якості житлових послуг, як для нього особисто, так і його родини.

За таких обставин цей спір стосується приватного інтересу - права ОСОБА_1 , як співвласника майна багатоквартирного будинку.

Крім того, позивач є власником квартир у багатоквартирному будинку, тому спір стосується захисту їх прав як співвласників майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 та у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що даний спір має вирішуватися за правилами ГПК України незалежно від суб`єктного складу ( частина шоста ст. 30 ГПК).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 254 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. ст.ст. 1, 4, 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 4, 20, 30 ГПК України, ст. 254 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про визнання недійсними угод про надання правової допомоги та зобов`язання повернути грошові кошти, - закрити.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦПК України роз`яснити позивачу, що даний спір належить розглядати в порядкугосподарського судочинства шляхом подачі позову до господарського суду до юрисдикції якого відноситься розгляд даної справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Бабич Н.Д.