Рішення № 110142881, 11.04.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023м. ДніпроСправа № 904/4332/22

за позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загіну державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Маркіна Т.М.

Представники:

від позивача: Зубик Н.В.;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить суд стягнути заборгованість за договором № 291/01 від 12.12.2013 у розмірі 4 960 776, 29 грн, яка складається з основного боргу - 4 678 556, 80 грн, 3% річних - 13 458, 86 грн, інфляційних збитків - 44 446, 28 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.01.2023.

Ухвалою суду від 16.01.2023 судове засідання відкладено до 13.02.2023.

Ухвалою суду від 13.02.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання в режимі відеоконференції відкладено до 14.03.2023.

Ухвалою суду від 14.03.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 11.04.2023.

Відповідач в судове засідання 11.04.2023 не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду Як вбачається з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.11.2022 була отримана уповноваженим представником Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 02.02.2023.

Отже, відповідач повинен був подати відзив на позов не пізніше 17.02.2023, останнім днем надходження якого до суду, з урахуванням нормативних строків пересилання місцевої рекомендованої поштової кореспонденції, є 23.02.2023.

Крім того, у відповідності до вказаних положень, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду про закриття підготовчого провадження від 14.03.2023 була доставлена до електронної скриньки відповідача - vostgok@email.dp.ua - 15.03.2023.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами. Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В ході судового засідання 11.04.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 11.04.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постійне та обов`язкове аварійно - рятувальне обслуговування об`єктів та окремих територій № 291/01 від 12.12.2013 в частині своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

12.12.2013 між Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - виконавець, позивач) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - замовник, відповідач) укладено договір №291/01 на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів та окремих територій,

Відповідно до пункту 1 договору, з урахуванням додаткової угоди №18/44/01 від 16.05.2022, ДВГРЗ ДСНС України організовує цілодобове функціонування своїх структурних підрозділів в режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникнення, забезпечує роботи та заходи, спрямовані на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, у кількості 6-ти оперативних одиниць згідно з нормативом виїзду на об`єкт замовника, що встановлений планом локалізації та ліквідації аварій.

Виконавець здійснює постійне та обов`язкове обслуговування об`єктів замовника. Об`єкти замовника, які підлягають постійному та обов`язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню, визначені в додатку №1, який узгоджується обома сторонами.

Згідно з пунктом 3.12 договору замовник зобов`язаний оплачувати відповідно до умов договору постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування.

Згідно з пунктом 4.1 договору, в редакції додаткової угоди № 18/44/01 від 16.05.2022, вартість аварійно-рятувального обслуговування об`єктів замовника підрозділами виконавця складає помісячно: з 01.05.2022 по 31.12.2022 по 2 339 277, 90 грн.

Перерахування коштів проводиться щомісячно в термін до 10 числа, що слідує за звітним, згідно з наданими виконавцем рахунками (пункт 4.3 договору).

Пунктом 5.4 договору встановлено, що за порушення терміну оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується та сплачується пеня. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов`язків за даним договором.

Згідно з пунктом 6.1 договору він укладається на невизначений термін та вступає в діє з 01.01.2014.

Дія договору може бути припинена у разі виключення об`єктів замовника з переліку об`єктів, які підлягають постійному та обов`язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, що підтверджується актом спеціально утвореної міжвідомчої комісії (пункт 6.2 договору).

На виконання умов договору Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій надав Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" послуги на загальну суму 4 678 556, 80 грн у період з серпня по вересень 2022 року за наступними актами виконання умов договору:

- № 274-ф від 31.08.2022 на суму 2 339 277, 90 грн;

- № 331-ф від 30.09.2022 на суму 2 339 277, 90 грн;

Вказані акти підписані сторонами та скріплені їх печатками без зауважень чи заперечень.

На оплату наданих послуг Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій на виконання умов договору виставив Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" наступні рахунки:

- № 274-ф від 31.08.2022 на суму 2 339 277, 90 грн;

- № 331-ф від 30.09.2022 на суму 2 339 277, 90 грн.

Позивач зазначає, що відповідач на час звернення позивача до суду не оплатив вартість наданої послуги, у зв`язку з чим відповідач має непогашену заборгованість за укладеним між сторонами договором у розмірі 4 678 556, 80 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу в розмірі 4 678 556, 80 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 224 314, 35 грн, 3% річних у розмірі 13 458, 16 грн та інфляційні втрати у розмірі 44 446, 28 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг.

Щодо суми основного боргу

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт надання позивачем відповідачу платних послуг за договором та наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 4 678 556, 80 грн підтверджується матеріалами справи, а саме актами виконання умов договору № 274-ф від 31.08.2022, № 331-ф від 30.09.2022 та не заперечується відповідачем.

З урахуванням приписів пункту 4.3 договору, строк оплати послуг щодо оплати послуг за постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів та окремих територій від у період з серпня по вересень 2022 року, є таким, що настав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів сплати суми боргу за надані позивачем послуги за договором та не заперечує проти наявності суми боргу у заявленому позивачем до стягнення розмірі.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 4 678 556, 80 грн є доведеними та обгрунтованими, у зв`язку з чим підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 224 314, 25 грн, з яких: за період з 12.09.2022 по 31.10.2022 в сумі 157 020, 02 грн та за період з 10.10.2022 по 31.10.2022 у сумі 67 294, 32 грн.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 224 314, 35 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо 3 % річних та інфляційних втрат

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 44 446, 28 грн грн розраховані за вересень 2022 року.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаного нарахування є вірною.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 13 458, 86 грн, з яких: за період з 12.09.2022 по 10.10.2022 на суму 5 383, 54 грн та за період з 10.10.2022 по 31.10.2022 на суму 8 075, 32 грн.

Перевіркою розрахунку 3% річних встановлено, що він здійснений правильно.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 44 446, 28 грн та 3% річних у розмірі 13 458, 86 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 74 412 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 223а, ідентифікаційний код 33873405) 4 678 556, 80 грн заборгованості за послуги з аварійно-рятувального обслуговування, 44 446, 28 грн інфляційних втрат, 13 458, 86 грн 3% річних, 224 314, 35 грн пені та витрати зі сплати судового збору у розмірі 74 412 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко