Рішення № 110142668, 03.04.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023м. ДніпроСправа № 904/194/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Личківської сільської ради (51140, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Личкове, вул. Центральна, буд. 103, ідентифікаційний код 04340112) та в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39-А, ідентифікаційний код 39835428)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кишинівська, буд. 12, ідентифікаційний код 43060749)

про скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянка площею 170,9569 га

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

В засіданні бере участь: Ємельянов В.А., службове посвідчення, прокурор відділу

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №15/1-1341вих-22 від 28.12.2022 в інтересах держави в особі Личківської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про:

- скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1134, яка розташовується на території Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 60956044 від 18.10.2021 (номер запису про право 44483502);

- зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-МЕН" повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1134, яка розташовується на території Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Личківській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Личківської сільської ради.

Також заступник керівника обласної прокуратури просить суд стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 4 962,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно із відповіддю Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області №10-4-0.62-4903/2-22 від 18.11.2022 жодних дозвільних документів щодо передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1134, в оренду не приймались, наказ про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду не видавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, договір оренди земельної ділянки не укладався та довіреність на його укладання не видавалась. Крім того, згідно із інформацією Личківської сільської ради № 962 від 01.11.2022 відсутня будь-яка інформація про передачу земельної ділянки, площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1134.

Вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки № 45/24-12/20ДО від 24.12.2020, укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Агро-Мен" статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Таким чином, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури стверджує, що наявними в матеріалах справи, спростовано факт автентичності та достовірності укладання Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області договору оренди земельної ділянки, яке на теперішній час позбавлене можливості розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, державна реєстрація права оренди та суборенди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1134, яка розташовується на території Личківської сільської ради Новомосковського району, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказ про передачу землі сільськогосподарського призначення у користування ТОВ "Агро-Мен" не видавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, довіреність на укладання договору оренди не надавалась, а договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким, на теперішній час, є Личківська сільська рада, до землекористувача ТОВ "Агро-Мен" повинні застосовуватися положення щодо усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку Личківській сільській раді.

Крім того, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зазначає, що Личківською сільською радою та Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області повідомлено, що заходи, в тому числі претензійно-позовні, направлені на скасування незаконної державної реєстрації речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування земельної ділянки із незаконного володіння та користування не вживались.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08,2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі №908/2153/20.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/194/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 06.02.2023 о 14:00 год.

Підготовче засідання 06.02.2023 відкладено на 06.03.2023 о 11:30 год.

На електрону пошту суду 06.03.2023 надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розгляд справи без участі останнього. Також Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначило, що позов прокурора підтримує та просить суд задовольнити його в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суді в засіданні на 03.04.2023 о 10:00 год.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представник відповідача у судові засідання не з`явився.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кишинівська, буд. 12, на яку і була направлена кореспонденція суду для відповідача, проте а ні рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення а ні конверт з ухвалою до суду не повернулись із указаної адреси.

Водночас, на офіційному веб-сайті Укрпошти щодо відстеження поштових відправлень 4930021103715 зазначено: 20.01.2023 - "Відправлення у точці видачі/доставки".

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі - Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Отже, судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи № 904/194/23.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07 лютого 2023 року № 2915-IХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Так, розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з метою недопущення випадків загрози житло, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, встановлено в Господарському суді Дніпропетровської області особливий режим роботи суду.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши прокурора відділу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, посилаючись на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", зазначає, що вже самого факту бездіяльності міської ради для втручання прокурора є достатньо. Наявність у позивачів повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Личківською сільською радою, які не вжили заходів до повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.

На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним листа-повідомлення від 15.12.2022 за №15/1-1284вих-22 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та від 15.12.2022 за №15/1-1283вих-22 до Личківської міської ради про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви (а.с. 59-62 том 1).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

12 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням" внесено відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1134, за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

18 жовтня 2021 року державним реєстратором Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим Антоном Вадимовичем (далі державний реєстратор) прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60956044. На підставі цього рішення державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №44483502 від 12.10.2021 про реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" (код ЄДРПОУ 43060749) земельної ділянки площею 170,9569 га.

Підставою для державної реєстрації зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-2752/15-20-СГ від 24.12.2020 та договір оренди земельної ділянки №45/24-12/20ДО від 24.12.2020, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен". Строк дії 35 років, з правом пролонгації.

Згідно договору оренди земельної ділянки №45/24-12/20ДО від 24.12.2020, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі заступника начальника відділу у Магдалинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Момотюк Петра Леонідовича, яка діє на підставі довіреності від 25.02.2019 №13-1-0.25-007/11-19 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" в особі директора Амур Павла Геннадійовича (орендар) орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту біля території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1222381100:05:001:1134, загальною площею 170,9569 га (п. 1.1, 2.1- 2.3 договору оренди).

Строк дії договору оренди 35 років (п. 3.1 договору).

За пунктом 3.2 договору право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист №10-4-0.62-4903/2-22 від 18.11.2022, а.с. 48,49 том 1), яка надана на запит Дніпропетровської обласної прокуратури, жодних дозвільних документів на користь ТОВ "Агро-Мен", у тому числі дозвіл на передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1134 не приймалось, наказ про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду не видавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, договір оренди земельної ділянки не укладався та довіреність на його укладання не видавалась.

Вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки №45/24-12/20ДО від 24.12.2020, укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Агро-Мен" статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Прокурор просить скасувати державну реєстрацію права оренди за рішенням державного реєстратора та повернути земельну ділянку площею 170,9569 га, яка вибула із володіння та користування державою за відсутності волі його уповноваженого органу та всупереч встановленому законом порядку. Наведене і є причиною спору.

Предметом доказування у даній справі є встановлення правомірності державної реєстрації права оренди земельної ділянки за відповідачем, встановлення обставин правомірності вибуття спірної земельної ділянки із користування власника та наявність правових підстав для повернення земельної ділянки її власнику.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч.1 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 цього Закону).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції з 26.07.2022), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Прокурор вважає, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором, який ним не укладався.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В порушення статей 116, 122, 123 Земельного кодексу України відповідач з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував; проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу не розроблялася, проект землеустрою не погоджувався; акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався. Відповідних доказів сторонами до суду не надано.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Істотні умови договору оренди визначені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Так, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Під час розгляду даної справи установлено, що довіреність на ім`я заступника начальника відділу у Магдалинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Момотюк Петра Леонідовича від 25.02.2019 №13-1-0.25-007/11-19 не видавалась, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказ про передачу землі сільськогосподарського призначення у користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" не видавався, акт приймання-передачі земельної ділянки не підписувався.

Таким чином, слід дійти висновку, що такий договір між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" не укладався.

Тож підстави для державної реєстрації права оренди на підставі рішення державного реєстратора, у державного реєстратора були відсутні.

Вимога прокурора про скасування державної реєстрації права оренди на підставі рішення державного реєстратора щодо спірної земельної ділянки відповідає належному способу захисту та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:065:1134, яка розташовується на території Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Личківській сільській раді.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст.1213 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під час розгляду даної справи суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки №45/24-12/20ДО від 24.12.2020, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Агро-Мен" не укладався.

З наведеного убачається, що спірна земельна ділянка перебуває у тимчасовому володінні (користуванні) без належних підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц зазначено, що зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (пункт 7.27).

Доказів повернення спірної земельної ділянки відповідачем матеріали справи не містять. А тому вимога прокурора про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку на користь Личківської сільської ради заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

За встановлених судом обставин справи, позов прокурора підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 4 962, 00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Личківської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" про скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянка площею 170,9569 га задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1134, яка розташовується на території Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кишинівська, буд. 12, ідентифікаційний код 43060749) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 60956044 від 18.10.2021 (номер запису про право 44483502).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-МЕН" (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кишинівська, буд. 12, ідентифікаційний код 43060749) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 170,9569 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1134, яка розташовується на території Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Личківській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Личківської сільської ради (51140, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Личкове, вул. Центральна, буд. 103, ідентифікаційний код 04340112).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кишинівська, буд. 12, ідентифікаційний код 43060749) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 4 962,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 11.04.2023.

Суддя Е.М. Бондарєв