Постанова № 11014150, 26.08.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2010 р. № 2а-4864/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача Лешківця О.М.

представника відповідача Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ТзОВ "ТКС Техноресурс" до ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування акту, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Техноресурс" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування акту. У позовній заяві зазначає, що актом від 14.05.2010 р. № 480, відповідач ДПІ у Франківському районі м. Львова, анулював реєстрацію Товариства з обмеженою діяльністю "ТКС Техноресурс" платником податку на додану вартість. Позивач вважає зазначений акт неправомірним, таким що прийнятий з порушенням закону. Просить акт від 14.05.2010 р. № 480 визнати нечинним та скасувати, а також зобовязати выдповыдача відновити дію свідоцтва про реєстрацію позивача платником ПДВ, з моменту його видачі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що анулювання реєстрації підприємства платником ПДВ згідно акту № 480 від 14.05.2010 р., було здійснено відповідачем з порушенням положень п. 1.4. ст. 1, п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому, позивач зазначає, що згідно п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", підлягає анулюванню реєстрація платником податку на додану вартість особи, зареєстрованої як платник податку, що не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Поряд із цим, пунктом 1.4. ст. 1 вказаного Закону передбачено, що поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставкою послуг є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Із податкових декларацій позивача з ПДВ за період з квітня 2009 року по березень 2010 року, за результатами аналізу яких відповідач прийшов до висновку про відсутність в діяльності позивача протягом вказаного періоду оподатковуваних поставок та про необхідність застосування до Позивача норми п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", вбачається, що протягом серпня, вересня, жовтня 2009 року, позивачем здійснювались господарські операції, які оподатковувались ПДВ та на підставі яких у позивача виникав податковий кредит (рядок 10.1. податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2009 року).

Відповідно до п/п 5.3.1. п. 5.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30.06.05 за № 702\10982, у рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону). Одночасно, п. 5.7. Порядку передбачено, що до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10 - 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

На підставі наведеного вище, позивач стверджує, що оподатковуваними поставками слід вважати як операції, на підставі яких у платника податків виникає податкове зобовязання з ПДВ, так і ті операції, на підставі яких у платника податків виникає податковий кредит з ПДВ. Для підтвердження власної позиції, позивач наводить матеріали судової практики, зокрема, постанови місцевих і апеляційних адміністративних судів та Вищого адміністративного суду України, в аналогічних справах, з яких вбачається, що господарські операції з придбання товарів чи послуг, на підставі яких у платника податків виникав податковий кредит з ПДВ, визнаються оподатковуваними поставками.

Господарські операції за якими у позивача виникав податковий кредит, а у контрагентів позивача податкові зобовязання з ПДВ протягом періоду з квітня 2009 року по березень 2010 року, були наявними, що підтверджується наданими податковими декларація з ПДВ та іншими матеріалами справи.

Таким чином, на переконання позивача, норма п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" до ТзОВ "ТКС Техноресурс" застосована безпідставно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідачем правомірно анульовано реєстрацію позивача платником податку на додану вартість відповідно до норми п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки надані позивачем декларації з ПДВ свідчать про відсутність у його діяльності протягом дванадцяти послідовних податкових періодів оподатковуваних поставок.

Заслухавши доводи сторін, зясувавши обставини на які сторони посилаються як на підставу свої вимог та заперечень, дослідивши докази якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТКС Техноресурс" (ЄДРПОУ 35897674) 13.05.2010 р. видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100216860. Актом від 14.05.2010 р. № 480 "Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 35897674 ТзОВ "Техноресурс" м. Львів, Княгині Ольги, 1-5", анульовано реєстрацію позивача платником податку на додану вартість.

Анулювання реєстрації позивача платником ПДВ проведено на підставі норми п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Власне рішення щодо застосування до позивача вказаної норми закону відповідач мотивував встановленою документальною невиїзною (камеральною) перевіркою відсутністю у позивача протягом 12 послідовних місяців, з квітня 2009 року по березень 2010 року, оподатковуваних поставок.

Проте, згідно приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особа платника податку на додану вартість, обєкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, і ін., визначені Законом України "Про податок на додану вартість".

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Одночасно, п/п "а" п. 2.1. ст. 2 вказаного Закону передбачено, що платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Статтею 9 цього ж Закону визначено порядок реєстрації осіб, як платників податку на додану вартість, що передбачає присвоєння будь-якій особі, яка зареєстрована платником ПДВ, індивідуального податкового номера. Про реєстрацію особи платником ПДВ видається свідоцтво.

Пунктом 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено випадки, коли реєстрація особи платником ПДВ може бути анульована контролюючим органом.

Зокрема, згідно п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", підлягає анулюванню реєстрація платником податку на додану вартість особи, зареєстрованої як платник податку, що не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Пунктом 1.4. ст. 1 вказаного Закону передбачено, що поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставкою послуг є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Із наданих позивачем суду податкових декларацій з ПДВ за період з квітня 2009 року по березень 2010 року, вбачається, що за серпень 2009 року позивачем придбавались товари на суму 100000,00 грн., та декларувався податковий кредит на суму 20000,00 грн.; за вересень 2009 року позивачем задекларовано придбання товарів на суму 128333,00 грн., та податковий кредит в розмірі 25667,00 грн.; за жовтень 2009 року задекларовано придбання товарів на суму 1375457,00 грн. та податковий кредит в сумі 275091,00 грн.

На підтвердження правомірності декларування податкового кредиту позивачем надано податкові накладні: податкова накладна від 10.08.09 № 60 видана ТзОВ "Палладіум", податкова накладна від 14.08.09 № 61 видана ТзОВ "Палладіум", податкова накладна від 18.08.09 № 62 видана ТзОВ "Палладіум", податкова накладна від 11.09.09 № 102 видана ТзОВ "Астра-Лізинг", податкова накладна від 11.09.09 № 543 видана ТзОВ "Палладіум", податкова накладна від 14.09.09 № 544 видана ТзОВ "Палладіум", податкова накладна від 15.09.09 № 545 видана ТзОВ "Палладіум", податкова накладна від 02.2010 р..09 № 124 видана ТзОВ "Астра-Лізинг", податкова накладна від 20.2010 р..09 № 135 видана ТзОВ "Астра-Лізинг".

Факт здійснення позивачем господарських операцій, на підставі яких товариством були отримані податкові накладні та формувався податковий кредит з ПДВ, підтверджується контрактом № 01/2009 про поставку бетонорозчинозмішувальної установки "МЕКАМІХ-60 М" від 24.04.09, укладеним з ТзОВ "Палладіум"; договором фінансового лізингу від 25.08.09, укладеного з ТзОВ "Астра-Лізинг" на поставку на умовах лізингу бетонозмішувального вузла Мобіл-3; Контракту № 09-11 від 09.11.09, укладеного з Компанією "Аутопаінт" на поставку мобільної бетонозмішувальної установки Євромікс-75.

Виконання позивачем зазначених договорів підтверджується видатковими накладними та актами передачі-приймання. Із виписок з банківського рахунку ТзОВ "ТКС Техноресурс" виданих ВАТ "ВіЕйБі Банк" від 29.04.09, 06.05.09, 07.05.09, 12.05.09, 18.05.09, 30.07.09, 01.08.09, 11.09.09, 14.09.09, 15.09.09, 02.2010 р..09, 06.2010 р..09, 09.2010 р..09, 04.11.09, 05.11.09, 04.12.09, 01.03.2010 р., 09.03.2010 р. вбачається, що на виконання зазначених вище договорів позивачем було перераховано на банківські рахунки постачальників ТзОВ "Палладіум" та ТзОВ "Астра-Лізинг" 914000,00 грн. та 245000,00 грн., відповідно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за період з квітня 2009 року по березень 2010 року позивачем придбавались товари (бетонорозчинозмішувальні установки). Придбані товари позивачем частково оплачувались. Факт надання позивачу постачальниками податкових накладних з ПДВ свідчить про те, що в результаті здійснюваних за участю позивача операцій з купівлі-продажу та фінансового лізингу, у постачальників контрагентів позивача, виникали податкові зобовязання з ПДВ.

З огляду на норму п. 1.4. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", зазначені господарські операції які здійснені позивачем, є поставками товарів.

Як вбачається з п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", обєктом оподаткування ПДВ є, зокрема, поставки товарів місце поставки яких знаходиться на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.

Отже, описані вище господарські операції, які були здійснені позивачем за період з квітня 2009 року по березень 2010 року, є поставками товарів, що оподатковуються податком на додану вартість.

Відповідно до п. 1.6. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податкове зобов'язання, це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 1.7. ст. 1 вказаного Закону, податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Поряд із цим, згідно п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податків, який за результатами оподатковуваної податком на додану вартість операції придбаває (набуває у власність) товари та/або послуги, набуває права на податковий кредит.

Відповідно до п/п 5.3.1. п. 5.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30.06.05 за № 702\10982, у рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону).

Одночасно, п. 5.7. Порядку передбачено, що до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10 - 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Таким чином, наведене вище також свідчить, що оподатковуваними поставками слід вважати як операції, на підставі яких у платника податків виникає податкове зобовязання з ПДВ, так і ті операції, на підставі яких у платника податків виникає податковий кредит з ПДВ.

Суд також бере до уваги норму п/п 4.4.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про прядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якої, у разі, коли норма закону чи нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що твердження відповідача про відсутність у позивача в період з квітня 2009 року по березень 2010 року оподатковуваних поставок, за умови купівлі, в тому числі, на умовах лізингу, протягом вказаного періоду позивачем бетонорозчинозмішувальних установок та наявності податкового кредиту з ПДВ, - є безпыдставним. Підстав для анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, немає.

Відтак, неправомірним та таким що здійснено з порушенням вимог закону є анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість на підставі п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Прийнятий відповідачем акт від 14.05.2010 р. № 480 "Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість 35897674 ТзОВ "Техноресурс" м. Львів, Княгині Ольги, 1-5". Підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Згідно ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, такі належить стягнути з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати акт ДПІ у Франківському районі м. Львова від 14.05.2010 р. №480 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТзОВ "ТКС Техноресурс" (ЄДРПОУ 35897674).

Зобовязати ДПІ у Франківському районі м. Львова відновити дію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100216860 з моменту його видачі, та визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Техноресурс" платником податку на додану вартість з моменту його реєстрації як платника даного податку.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою діяльністю "ТКС Техноресурс" судовий збір в сумі 3,40 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

повний текст постанови виготовлено 31.08.2010 р.