Рішення № 110134004, 11.04.2023, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2576/22

Провадження № 2/621/175/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2023 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

в с т а н о в и в:

02.12.2022 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони проживають окремо, спільного бюджету не мають, спільне господарство не ведеться.

Спільна дитина сторін проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні. Позивач доглядає за дитиною, якій не виповнилося трьох років та не отримує матеріальної допомоги від відповідача ані на своє утримання, а ні на утримання їх з відповідачем спільного сина.

Відповідач є здоровою, працездатною особою, інших утриманців не має, однак добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дружини та дитини.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16 лютого 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 березня 2023 року.

06.03.2023 та 28.03.2023 судові засідання відкладені у зв`язку з неявкою відповідача.

11.04.2023 належним чином повідомлені учасники у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 в позові просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на його адресу місця реєстрації судом, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причин своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надавав, будь-яких інших заяв чи клопотань з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно зі статті 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 17 квітня 2021 року Зміївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - копія Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 15410 (а.с. 4 зворот).

Сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - копія Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 141 (а.с. 5).

Син проживає разом із матір`ю - позивачем по справі ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, вказаний факт відповідач не спростовував.

Відповідно до статті. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Отже, встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, відповідач має також виконувати обов`язки щодо утримання дитини, має таку можливість, оскільки він є особою працездатною, стан його здоров`я задовільний, інших утриманців не має.

Крім того, відповідно до статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Згідно частиною 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що ОСОБА_2 є працездатного віку, відомості про незадовільний стан його здоров`я чи щодо наявності на його утриманні інших осіб відсутні, доказів добровільного утримання відповідачем матері з якою проживає спільна дитини сторін не надано,суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 грн 40 к.

Керуючись статтями 84, 180-184 Сімейного кодексу України, статтями 10, 11, 12, 81, 141, 206, 247, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 141), у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подання позовної заяви - 02 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи від дня подання позовної заяви - 02 грудня 2022 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 к., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути нею подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено - 11.04.2023.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Головуючий: