Рішення № 110133060, 11.04.2023, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2086/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Адамович М. Я.

за участю секретаря: Калиш В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Сокаль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з даним позовом та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо нього та закрити провадження у справі.

Свої вимоги мотивує наступним.

Постановою від 29.07.2022р. постановою інспектора поліції на нього накладено адміністративне стягнення за те, що він вчинив проїзд на заборонний знак.

Він не погоджується з даною постановою, оскільки він перебував на приватній території автомийки, мив автомобіль та не здійснював жодного руху. Дорожній знак «В`їзд заборонено» встановлено власником цієї автомийки без погодження, такий дорожній знак не має відношення до дорожнього руху.

Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення не складали, йому не надали змоги надати пояснення та заперечення щодо обставин, вказаних в постанові та скористатися правовою допомогою.

Представник відповідача відзив на позов не подав.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року№ 580-VIII.

Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 29.07.2022р., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425грн. за ч.1 ст.126 КУПАП за те, що він 29.07.2022р. близько 07.55год. по вул.Тартаківська,58а керував автомобілем марки «Ssang Yong Actyon» р.н.з. НОМЕР_1 та не виконав вимоги знаку 3.21 «В`їзд заборонено» та не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що вказані в посвідченні водія та реєстраційних документів на автомобіль.

На спростування своєї вини позивач навів обставини, які спростовують вчинення ним правопорушення, зазначеного у вищевказаній постанові та заперечив інкриміновані йому порушення Правил дорожнього руху України.

Так, останній вказав, що дорожній знак «В`їзд заборонено» встановлено на території приватної автомийки та автомобіль не перебував у русі.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав фотознімки з місця події та відповідь №1553/02-37 від 15.08.2022р., з яких встановлено, що земельна ділянка по вул.Тартаківська,58а в м.Сокаль Львівської області, на якій розташовано дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено», перебуває у приватній власності та рішення про погодження схеми руху по цій території та встановлення вказаного дорожнього знаку не приймалося.

В свою чергу, представником відповідача не надано доказів, які свідчать про вчинення позивачем правопорушення, в тому числі відеозапису керування позивачем транспортним засобом, підставності його зупинки, порушення вимог дорожніх знаків та відмови надати реєстраційні документи.

Згідно із статтею 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.9 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі», розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

В той же час, в постанові відсутні покликання на будь-які докази та покази свідків. Таких доказів також не надано суду.

За обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним та достатнім доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу презумції невинуватості та відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Вказані обставини не дають змоги суду однозначно оцінити дії позивача як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Таким чином, відповідачем порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, що є підставою скасування оскаржуваних постанов та закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявної в матеріалах справи квитанції встановлено, що позивач сплатив 496,20грн. судового збору.

З огляду на зазначене, позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним сума судового збору.

Також, позивач в позовній заяві зазначив, що поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 1000грн., які також просив покласти на відповідача.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Однак, позивачем не надано підтвердження розміру витрат на правничу допомогу та їх сплату, а тому судом не встановлено підстав для відшкодування таких.

Керуючись ст.ст.5, 19, 241-245, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії БАБ №479960 від 29.07.2022р. по справі про адміністративне правопорушення, складену поліцейським СРПП поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Мартинюк Юрієм Вікторовичем, про накладення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість)грн. 20коп. судового збору.

В задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча)грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.246 КАС України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.250 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ:40108823, місцезнаходження: пл.Генерала Григоренка,3, м.Львів.

Головуючий: М. Я. Адамович