Постанова № 11013265, 12.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 серпня 2010 р.Справа №2а-4554/10/16/0170 (12:47)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю. , при секретарі Габрись П.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Волна"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

представник відповідача - ОСОБА_1, довіреність №8403/10/10-0 від 02.08.10р.;

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.08.10р.

Сутність спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000071701/3 від 30.03.2010р. в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 10035,00грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20070,00грн. та нарахування пені в розмірі 7663,33грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що викладені в акті перевірки висновки ДПІ в м. Євпаторії АР Крим, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та суперечать чинному податковому законодавству України.

Зокрема, позивач вважає, що в ході проведення перевірки інспектором не були повною мірою вивчені фінансові документи, бухгалтерський облік, по взаємовідносинах з ТОВ «Санаторно - курортне об'єднання «Центрздравкурорт» Москва, ТОВ «Онесті» м. Москва, ТОВ «Центр туризму «Пермський період» м. Пермь. Позивач також вважає, що висновок перевіряючих про те, що в Санаторії «Сонячний» ЗАТ «Волна» були надані послуги проживання супроводжуючим на суму 33450грн. та з них не утриманий ПДФО у сумі 10035грн. не обґрунтований. Посилання в акті перевірки на первинні документи, у яких ніби-то відображені факти, протирічать фактичному змісту цих документів.

При цьому позивач зазначає, що дійсно умовами, викладеними у додатках до вказаних в актах договорів, передбачалося надання безоплатного проживання супроводжуючих - вихователів в ЗАТ "Е ДС "Сонячний". Але фактично ця категорія осіб не мешкала у ДС "Сонячний" протягом всього відпочинку дітей, передбаченого умовами цих договорів. На підставі агентської угоди та договорів постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення і відпочинок, були реалізовані путівки фізичним особам до 18 років на санаторно-курортне лікування, оздоровлення і відпочинок, а також послуги харчування супроводжуючим, які прибули з дітьми як представники вищезгаданих підприємств. За фактом складені акти виконаних робіт з ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання «Центрздравкурорт» від 29.08.08р., з ТОВ «Онесті» від 09.08.08р., та з ТОВ «Центр туризму «Пермський період» від 01.08.08р., але відомості про надання послуг мешкання в актах виконаних робіт, на які інспектор посилається в акті перевірки - відсутні.

Позивач також вказує на те, що факт мешкання осіб, вказаних в акті перевірки, відповідно до даних журналу реєстрації відпочиваючих в санаторії, не встановлений. Супроводжуючі, перебуваючи у трудових відносинах з зазначеними у акті підприємствами, знаходилися з дітьми у денний час. У трудових відносинах ЗАТ «Волна» супроводжуючі не перебували. Розрахунки за поставлені путівки та послуги харчування супроводжуючих сплачені в повному обсязі, заборгованість з нерезидентами відсутня.

Позивач вважає, що жодні додаткові блага згідно п.п.1.1, ст.1, п.п.4.2.9 «е», п. 4.2, ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не надавалися, а відображене в акті перевірки порушення закону на суму 10035,00грн. вказане неправомірно. Позивач зазначає, що штрафні санкції суцільно пов'язані із сумою додатково нарахованого податку, який є предметом спору, таким чином, не визнаючи суми донарахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10035,00 гри.

Позивач також не визнає і суми штрафу у подвійному розмірі від цієї суми та вважає нарахування штрафних санкцій неправомірним. Крім того позивач заперечує проти розрахунку пені, який відповідач надав у якості додатку №1 до довідки до акту перевірки тому, що в ньому не відображена дата виникнення зобов’язання, некоректно та незрозуміло наведені дані про кількість днів прострочення, не вказана формула за якою нараховувалася пеня.

Відповідач у запереченнях на позов від 17.05.10р. №5324/10/10-0 повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Позивачем було порушено вимоги Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 - надання додаткове благо супроводжуючим дітей - сиріт (безоплатне проживання) дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін. Керуючись пп. 4.2.9. "є" п. 4.2 ст. 4 Закону вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) кваліфікується як додаткове благо, вартість якого включається до складу загального місячного оподаткованого доходу таких одержувачів. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих платником податку у вигляді додаткового блага, регламентується п. 7.3 ст. 7 Закону (подвійний розмір ставки, визначеної п. 7.1 цієї статті, а саме за ставкою 30%). Виходячи з цього позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 10035,00 грн. Відповідач також зазначає, що при перевірці повноти і своєчасності перерахування в бюджет утриманих з доходів фізичних осіб з заробітної платні з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. встановлене порушення ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", у бюджет утримані суми податку з доходів фізичних осіб перераховувались з порушенням термінів, встановлених законодавством та не в повному обсязі у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати. Відповідно до пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за прострочення встановлених термінів сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб стягується пеня в розмірі 120% дисконтної ставки Національного банку України від суми недоплати. По строку на 30.04.2008р. дисконтна ставка НБУ складала - 12%, ставка по нарахуванню пені: 120% х 12%/365дн./100 = 0,04%. Тому сума пені склала 7663,33 грн.

У письмових поясненнях від 31.05.10р. №5990/10/10-0 відповідач повідомляє суду, що вважає нарахування спірним податковим повідомленням – рішенням штрафних санкцій в розмірі 23222,62грн. правомірним, посилаючись на п.п.17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач у письмових поясненнях від 01.06.10р. вих. №324-А повідомляє суду, що вважає висновки акту перевірки помилковими тому, що супроводжуючі – вихователі фактично не мешкали у ДС «Сонячний» протягом всього періоду відпочинку дітей, передбаченого умовами договорів наведених в акті перевірки. Вказані супроводжуючі мешкали у приватному секторі, який знаходиться поруч із територією ДС «Сонячний». Позивач зазначає, що це було пов’язано з незадоволенням супроводжуючих умовами розміщення у санаторії (мешкання у кімнатах на вісім осіб без зручностей).

У судовому засіданні, що відбулося 12.08.10р., позивач наполягав на задоволені позовних вимог, відповідач проти позову заперечував з підстав, зазначених у запереченнях на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

З 19.08.2009р. по 21.09.2009р працівниками ДПІ в м. Євпаторії АР Крим на підставі направлення на перевірку № 705 від 18.08.2009р. та від 14.09.2009р. виданого ДПІ в м. Євпаторії (згідно наказу начальника ДПІ в м. Євпаторії № 771 від 14.09.2009р. термін перевірки продовжений з 15 по 21 вересня 2009р.), згідно з п. 1 ст. 11 Закону України № 509 "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства "Волна" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р.

За підсумками вищенаведеної перевірки був складений Акт перевірки №1910/23/2-19003142 від 28.09.09р. (а.с.30-32), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003521701/0 від 06.10.2009р. (а.с.26).

Вищенаведеним податковим повідомленням – рішенням позивачу відповідно до п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6, 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.п. 17.1.9. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 36797,10 грн. (основний платіж - 12265,70 грн., штрафні (фінансові) санкції - 24531,40 грн.).

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПІ в м. Євпаторії АР Кримзі скаргою від 09.10.2009р. вх.. №19429.

За результатами розгляду даної скарги відповідачем було винесено Рішення «Про результати розгляду скарги» за вих. № 9638/10/15-2 від 11.11.2009р. (а.с. 40-41), згідно з яким вищенаведене податкове повідомлення-рішення залишене без змін, скаргу без задоволення, а як підсумок цього прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.09р. №0003521701/1 (а.с. 27).

Позивачем було повторно подано скаргу в ДПА в АР Крим на податкове повідомлення - рішення від 13.11.09р. №0003521701/1.

Рішенням ДПА в АР Крим «Про результати розгляду повторної скарги» від 15.01.10р. №47/10/25-023, податкове повідомлення-рішення від 13.11.09р. №0003521701/1 було скасовано в частині донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 654,39 грн., та застосування штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1308,78 грн. (а.с. 42-44). Як підсумок цього прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000071701/2 від 21.01.2010р. (а.с.28).

Позивачем було подано скаргу в ДПА України на податкове повідомлення - рішення № 0000071701/2 від 21.01.2010р.

За результатами розгляду повторної скарги ДПА України прийнято рішення №2811/6/25-0315 від 23.03.10р., яким податкове повідомлення - рішення № 0000071701/2 від 21.01.2010р. залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.45-46). За наслідками розгляду скарги прийнято податкове повідомлення - рішення №0000071701/3 від 30.03.2010р. (а.с.29).

Не погодившись з висновками акту перевірки та з вищенаведеними рішеннями позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000071701/3 від 30.03.2010р. в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 10035,00грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20070,00грн. та нарахування пені в розмірі 7663,33грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 8 Кодексу Законів про працю України встановлено регулювання трудових відносин громадян, які працюють за межами своїх держав, зокрема трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 зазначеного Закону додаткові блага матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами укладеними з таким платником податку.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України ,,Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом „е" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, вартість використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств; вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 зазначеного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (підпункт 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 зазначеного Закону).

Пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 Закону України „Про сплату податку з доходів фізичних осіб " ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту і статті 9 цього Закону (а саме – 30%).

Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та підпункт 4.1 пункту 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби визначено, що обов'язок доведення того, що нарахування суми податкового зобов'язання, здійснене органом державної податкової служби відповідно до законодавства, є помилковим, покладається на платника податків за винятком випадків рахування податкового зобов'язання за непрямими методами.

Під час розгляду справи судом були досліджені агентський договір № 4/15 від 15.02.2008р. з додатком №2, договір поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок № 3/08 від 19.05.2008р. з додатком №1, договір поставки путівок на санаторно-курортне лікування № 12/08 від 14.07.2008р. з додатком №1, договір поставки путівок на санаторно-курортне лікування № 13/08 від 15.07.2008р. з додатком №1, а також акти виконаних робіт до вищенаведених договорів (а.с.52-68), та встановлене наступне.

Згідно агентського договору № 4/15 від 15.02.2008р. та додатку № 2 до договору № 4/15, акта виконаних робіт від 29.08.2008р. з ТОВ "Санаторно - курортне об'єднання "Центрздравкурорт", м. Москва проживання в ЗАТ "Волна" ДС "Сонячний" супроводжуючих - вихователів безоплатно.

Згідно договору поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок № 3/08 від 19.05.2008р. на поставку путівок та додатком № 1 до договору № 3/085, акта виконаних робіт від 09.08.2008р. з ТОВ "Онести", м. Москва проживання в ЗАТ "Волна" ДС "Сонячний" супроводжуючих - вихователів безоплатно.

Згідно договору поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок № 13/08 від 14.07.2008р. на поставку путівок та додатком № 1 до договору № 13/08, акта виконаних робіт від 01.08.2008р. з ТОВ "Центр туризму "Пермський період", м. Пермь проживання в ЗАТ "Волна" ДС "Сонячний" супроводжуючих - вихователів безоплатно.

Вищенаведені висновки зазначені у акті перевірки.

Суд зазначає, що у акті перевірки відображено, що відповідно до наданих до перевірки графіків заїздів дітей, додаткової угоди № 1 від 30.05.2008р. у зв'язку з тим, що у ДС "Сонячний" заїжджають групи дітей сирітських закладів з розрахунку 1 вихователь на 15 дітей для забезпечення цілодобової виховательної роботи, збереження життя дітей, які знаходяться на лікуванні та оздоровленні у дитячому санаторії - проживання вихователів безоплатно, оплата здійснюється тільки за харчування з розрахунку 250рос. рублів за добу однієї людини.

Судом з’ясовано, що при нарахуванні суми податку з доходів фізичних осіб відповідач керувався наказом № 22 від 11.04.2008р. ЗАТ "Волна" ДС "Сонячний" "О цінах на путівки та медичні послуги, які надаються у 2008р." згідно з яким проживання за добу однієї людини у кімнаті з частковими зручностями складає 50,00 грн. з ПДВ.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимогам даної норми, відповідачем доведено правомірність своїх дій під час донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб у сумі 10035,00 грн. Суд зазначає, що доказів суперечності викладених в акті перевірки висновків ДПІ фактичним обставинам справи та безпідставності донарахування ПДФО у сумі 10035,00 грн. позивачем суду не надано.

Суд вважає неспроможним посилання позивача на те, що фактично супроводжуючи особи при яких йдеться у акті перевірки, не мешкали у ДС "Сонячний" протягом всього відпочинку дітей, передбаченого умовами цих договорів. Позивачем не надано суду доказів проживання цих осіб в будь - якому іншому місці, або інших доказів спростовуючих викладені у акті перевірки висновки. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи, в тому числі списком вихованців Санаторного дитячого будинку №23, що виїжджають в України, АРК, м. Євпаторія, санаторій «Сонячний»; списком вихованців ГОУ дитячий будинок №57, що виїжджають в дитячий санаторій «Сонячний» з 02.06.08р. по 24.08.08р.; списком вихованців Дитячого будинку №5, що виїжджають в ДОТ "Сонячний" України, АРК, м. Євпаторія з Москви 02.06.08р, до Москви – 29.08.08р.; списками туристів, підтверджено, що супроводжуючи особи, про яких йдеться у акті перевірки, дійсно існують та дійсно перебували на відпочинку у позивача. Доказів оплати послуг наданих вказаним особам позивач суду не надав. При цьому суд зазначає, що супроводжуючи особи повинні були забезпечувати цілодобову виховательну роботу, що означає протягом 24 годин.

Суд також зазначає, що погоджується з висновком відповідача про те, що журнал реєстрації відпочиваючих у ДС «Сонячний» ЗАТ «Волна» ведеться з порушенням, а саме відсутні відомості на супроводжуючих у зв’язку з тим, що путівки на них не були виписані. Крім того суд зазначає, що вищенаведений журнал не є виключним документом, що підтверджує факт надання послуг, або навпаки ненадання таких послуг.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що відповідачем правомірно донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб у сумі 10035,00 грн.

Згідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене суд вважає правомірним застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 20070,00грн.

Що стосується нарахування пені в розмірі 7663,33грн. суд зазначає наступне.

При перевірці повноти і своєчасності перерахування в бюджет утриманих з доходів фізичних осіб з заробітної платні з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. встановлене порушення ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", у бюджет утримані суми податку з доходів фізичних осіб перераховувались з порушенням термінів, встановлених законодавством та не в повному обсязі у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати.

Факт порушення термінів виплати заробітної плати підтверджується результатами перевірок контролюючих та правоохоронних органів (Акт перевірки Територіальної державної інспекції праці в АРК №01-06-21/1853 від 26.12.08р., подання Прокуратури м. Євпаторія «Про усунення порушень законодавства про оплату праці» вих. №494вх/09 від 04.02.09р.)

Відповідно до пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за прострочення встановлених термінів сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб стягується пеня в розмірі 120% дисконтної ставки Національного банку України від суми недоплати.

По строку на 30.04.2008р. дисконтна ставка НБУ складала - 12%, ставка по нарахуванню пені: 120% х 12%/365дн./100 = 0,04%.

Тому сума пені склала 7663,33 грн., що підтверджується розрахунком повноти і своєчасності перерахування в бюджет утриманих сум податку з доходів фізичних осіб додаток № 1.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що спірне податкове повідомлення – рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб визначений законом. За таких обставин, суд доходить висновку про неспроможність позовних вимог.

У зв’язку зі складністю справи судом 12.08.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 16.08.2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити .

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Александров О.Ю.