Ухвала суду № 11013186, 31.08.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

______________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

УХВАЛА

"31" серпня 2010 р.                                                  Справа № 16/118б (4/172б/57б/17б (5/352б/120б/27б)

Перший заступник прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі

Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія” “Украгролізинг”,

в особі Чернігівської філії відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг”

(вул. Святомиколаївська, 9, м. Чернігів)

Боржник: Відкрите акціонерне товариство “Срібнерайагротехсервіс”,

17300, смт. Срібне, вул. Леніна, 75

про визнання банкрутом

Суддя Фесюра М.В.

          Представники: від боржника: Мазан О.О., від ТОВ „САК „ЛТД”: Фролков В.А.

Ліквідатором подана заява ( а.с. 1 т.10) про визнання недійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна № 2165 від 16.04.2008р., укладеного між банкрутом та ТОВ „САК „ЛТД”.

Заява обґрунтована відсутністю у продавця на момент вчинення спірної угоди достатнього обсягу цивільної дієздатності, що, на його думку, відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України є підставою для визнання такої угоди недійсною.

Заявник вважає, що на момент укладення угоди діючим на той час ліквідатором порушено норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в частині отримання згоди комітету кредиторів на укладення значної угоди. Вказана обставина, як зазначено у заяві, була встановлена судовим рішенням, прийнятим у даній справі Вищим господарським судом України 16.04.2008р.

Право на звернення з поданою до суду заявою ліквідатор Горбач І.С. обґрунтовує приписами ст.ст.17,25 вищенаведеного Закону, відповідно до яких до повноважень ліквідатора віднесено подання до господарського суду заяв про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених ст.17 Закону.

ТОВ „САК „ЛТД”, яке є покупцем за спірною угодою, надало відзив , яким проти заяви заперечило, посилаючись на те, що згода на укладення спірної угоди була надана комітетом кредиторів після її вчинення. У судовому засіданні представник зазначив, що така згода була вказана у протоколах комітету кредиторів №№ 4-7.

Крім того, товариство вважає, що ліквідатор , звертаючись із заявою, яка розглядається, перевищив свої повноваження , оскільки у нього не було підстав , передбачених ч.10 ст.17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заслухавши пояснення представників та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

16.04.2008р. між ВАТ „Срібнерайагротехсервіс” (продавець)в особі ліквідатора Черевяк В.В. та ТОВ „САК „ЛТД”( покупець) в особі директора Филя С.О. був укладений договір купівлі –продажу нерухомого майна ( а.с.1 т.3), а саме нежитлових будівель, загальною площею 7324 кв.м. за адресою Чернігівська обл.. смт. Срібне вул. Леніна,75.

Як вказано у договорі, продаж вчинено за 101170,3 грн.

Договір засвідчено приватним нотаріусом Сенюк А.В. 16.04.2008р. та зареєстровано у реєстрі за № 2165.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. N 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Заявник , як на підставу своїх вимог , посилається на порушення ліквідатором ч.2 ст.203 ЦК України, відповідно до якої особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як зазначено у спірному договорі, ліквідатор Черевяк В.В. діяв від імені продавця –боржника у справі на підставі постанови господарського суду Чернігівської області від 15.11.2007р. у справі № 5/352б/120б.

Відповідно до цієї постанови боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черевяка В.В.

Як зазначено у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. N 9 відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження як , зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч.8 ст.16 цього Закону прийняття рішення про надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника віднесено до компетенції комітету кредиторів.

Стаття 1 Закону визначає значною угодою таку угоду щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує 1% балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

03.09.2008р. постановою Київського апеляційного господарського суду у даній справі ( а.с. 202 т.4), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2008р. ( а.с. 137 т.5), встановлено, що при укладенні спірного договору ліквідатор Черевяк В.В. неправомірно здійснив відчуження нерухомого майна боржника, балансова вартість якого становить понад 1% балансової вартості активів боржника. При цьому судом була встановлена відсутність погодження продажу нерухомого майна з комітетом кредиторів.

Враховуючи викладене, а також принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів, суд вважає, що обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, доводять відсутність цивільної дієздатності боржника на момент укладення спірної угоди здійснювати відчуження нерухомого майна.

Крім того, у зазначеній постанові Київський апеляційний господарський суд не прийняв протокол засідання комітету кредиторів № 2 від 22.02.2008р. як доказ погодження укладення спірної угоди, зазначивши , що такий протокол містить рішення комітету про початок продажу рухомого майна банкрута, а також частини нерухомого майна –металевого ангару та приміщень гаражів по вул. Чапаєва,35 . При цьому про об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою смт. Срібне вул. Леніна,75, визначений як предмет купівлі –продажу за договором від 16.04.2008р., у даному рішенні комітету кредиторів мова не йдеться.

З аналогічних підстав суд не приймає заперечення покупця за спірним договором щодо того, що в подальшому комітет кредиторів погодив такий продаж.

Так, згідно протоколу № 4 від 23.04.2008р. ( а.с.27 т.4) комітет не розглядав питання погодження спірної угоди , а обговорював питання виборів голови комітету кредиторів та процедури підписання і затвердження мирової угоди.

Згідно протоколу № 5 від 28.07.2009р. ( а.с. 31 т.8) на порядку денному було лише одне питання про погодження кандидатури арбітражного керуючого.

Згідно протоколу № 6 від 28.01.2010р. ( а.с.32 т.8), протоколу № 7 від 11.03.2010р. одним з питань порядку денного було питання погодження продажу майна боржника. При цьому комітет кредиторів вирішив погодити продаж майна боржника не оспорюючи корпоративних прав та майна кредиторів. Як і у випадку з рішенням, зазначеним у протоколі № 2 від 22.02.2008р., про об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою смт. Срібне вул. Леніна,75, визначений як предмет купівлі –продажу за договором від 16.04.2008р., у даних рішеннях комітету кредиторів мова не йдеться.

Отже , такі рішення комітету кредиторів не можуть бути прийняті як належні докази погодження продажу нерухомого майна.

За таких обставин заява підлягає задоволенню, а спірний договір –визнанню недійсним.

Заперечення покупця за спірним договором щодо відсутності у ліквідатора повноважень на звернення до суду із заявою про визнання договору недійсним судом не приймаються, оскільки така можливість передбачена у процедурі ліквідації. Визнання недійсними угод здійснюється в межах провадження справи про банкрутство після прийнятті постанови про визнання банкрутом. Правовою підставою визнання цих угод недійсними є глава 16 ЦК України. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 07.12.2004р. по справі № 367/5-342.

Керуючись ст.22,23,25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати недійсним повністю договір купівлі –продажу нерухомого майна від 16.04.2008р., укладений між відкритим акціонерним товариством „Срібнерайагротехсервіс” (ідентифікаційний код 03766205, Чернігівська обл.. смт. Срібне вул. Леніна ,75) та товариством з обмеженою відповідальністю „САК „ЛТД” ( ідентифікаційний код 22816618, м. Чернігів вул. Боженка,102, кв.1), зареєстрованого в реєстрі за № 2165, про продаж нежитлових будівель , загальною площею 7324,0 кв.м, що знаходяться за адресою : Чернігівська обл.. смт Срібне вул. Леніна, буд.75.

Суддя                                                                                                              М.В.Фесюра