Ухвала суду № 110119454, 10.04.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2023 р. справа № 520/7605/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011), Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108), третя особа - Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Харківської обласної прокуратури, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №2 від 15.02.2022 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Харківської обласної прокуратури №431к від 19.05.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області та з органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області та в органах прокуратури;

- стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.05.2022 по день постановлення рішення судом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

У справі, що розглядається, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом 06.04.2023, в якому оскаржує рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №2 від 15.02.2022 та наказ керівника Харківської обласної прокуратури №431к від 19.05.2022.

В обґрунтування дотримання строку звернення до суду позивач зазначає, що спірні рішення ним були отримані лише 17.03.2023, з огляду на що позивач вважає, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом пропущений не був.

В той же час, з матеріалів позовної заяви вбачається, що за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивач не набрав прохідний бал, у зв`язку з чим його не було допущено до наступного етапу - співбесіди.

Суд зазначає, що з офіційної веб-сторінки Офісу Генерального прокурора вбачається, що відомості про результати складення 07.02.2022 прокурорами місцевих прокуратур іспиту на загальні здібності та навички зі списком осіб, які успішно склали іспит та набрали прохідний бал, були оприлюднені на офіційній веб-сторінці Офісу Генерального прокурора 07.02.2022, а відтак є загальновідомими.

Крім того, в позовній заяві позивач посилається на те, що 07.02.2022 позивачем на підставі п. 2 Розділу V Порядку подано заяву до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур щодо некоректної роботи комп`ютерної техніки та ігнорування його звернення членами кадрової комісії під час складання іспиту, що виплинуло на остаточний результат іспиту. У заяві позивач прохав кадрову комісію перевірити вказаний факт та надати йому можливість перездати іспит.

Отже, позивач дізнався про неуспішне проходження ним іспиту не пізніше 07.02.2022.

Суд також зазначає, що позивачем не вказано в позовній заяві, у зв`язку з чим він не мав можливості ознайомитися з наказом про звільнення від 19.05.2022 протягом майже року.

Жодних причин неможливості отримання спірних рішень до 17.03.2023 позивач не вказує та не надає доказів, що він не міг дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Як вже зазначалось вище, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Законодавець пов`язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно дізналася або повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

З огляду на вказане, посилання позивача на не пропущення строку звернення з підстав, зазначених ним у позовній заяві, не вважаються судом обґрунтованими, а підстави - поважними.

Заяви про поновлення пропущеного строку позивачем до матеріалів справи не додано.

Відтак, позивачем подано до суду адміністративний позов з порушенням місячного строку, передбаченого ст. 122 КАС України.

Суд враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, в якій Верховний Суд відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 по справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 по справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 по справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду.

У даній постанові Верховний Суд вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Також зазначив, що отримання особою листа від суб`єкта владних повноважень у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру виплат, своєчасність/несвоєчасність їх перерахунку, тощо.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Слід наголосити на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на те, що адміністративний позов подано поза межами місячного строку з моменту вчинення оскаржуваних дій, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху та пропонує позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011), Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108), третя особа - Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення суми - залишити без руху.

Встановити позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.