Рішення № 11011659, 15.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 26/221-13/1515.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Правовий центр “ Захист ”

до Відкритого акціонерного товариства “ Український зональний науково-

дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву ”

про стягнення 98549, 78 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Ліпіна М.В. дов. № 02/10 від 01.02.2010 р.

від відповідача Сікачьов С.М.- дов. № 21.6 від 11.01.2010 р.

Рішення прийняте 15.02.10, оскільки у судових засіданнях 02.02.10 та 09.02.10 оголошувались перерви.

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Захист" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" про стягнення заборгованості в розмірі 90000,00 грн., пеню в розмірі 7598,82 грн., та 3 % річних в розмірі 950,96 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням умов договору №02/08 від 02.03.08 в частині сплати авансових платежів наслідком чого є застосування правових наслідків у вигляді пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.09 позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Український зональний науково дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Захист»20000,00 грн. основного боргу, 2414,01 грн. пені, 302,46 грн. 3 % річних, 227,16 грн. державного мита та 72,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване доведеністю позовних вимог лише в частині заборгованості в сумі 20000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду 29.09.09 рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволений повністю, пославшись на те, що предметом позову є стягнення авансових платежів, яка сплачується незалежно від кількості звернень та не потребує підписання актів приймання-передачі.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 09.07.09 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.09 у справі № 26/221 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова касаційної інстанції мотивна тим, що в матеріалах справи наявні лише 2 акти про надання послуг на суму 20000 грн., решти актів немає, хоча позивач посилається на те, що вони направлялися відповідачу. Судами зазначені акти не були витребувані, а за їх наявності, причини не підписання відповідачем не встановлювалися.

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва від 11.01.10 справу передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.10 прийнято матеріали справи № 26/221 до свого провадження, присвоєно їм № 26/221-13/15, розгляд справи призначений на 02.02.10, сторони зобовязано вчинити дії та надати документи.

В судовому засіданні 02.02.10 представник позивача надав витребувані документи та пояснення, підтримавши доводи позовної заяви просив позов задовольнити повністю з підстав наведених у позові.

В свою чергу представник відповідача надавши суду документи, відзив та пояснення заперечив проти позову і просив відмовити в його задоволенні з мотивів підписання договору та актів неповноважною особою, не наданням послуг і відсутністю зобовязань за таким договором.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, виконавши вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.08 між сторонами укладений договір №02/08, відповідно до якого виконавець (позивач) зобовязався надавати юридичні послуги, згідно з переліком, визначеним п. 1.2 цього договору, а замовник (відповідач) зобовязався прийняти та своєчасно і в повному обсязі оплатити надані послуги.

Відповідно до ст.207 ЦК України . Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

2. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Договір підписаний від імені сторін керівниками їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідно до п.3.1 договору замовник надає лист з формулюванням завдання за підписом керівника або особи, яка його заміщує, до якого додаються всі необхідні документи або/і їх копії (факсом, модемом, поштою, курєром. Надання правової допомоги на підставі усної інформації Замовника виключається.)

В свою чергу , відповідно до п.3.2 цього договору виконавець готує письмовий висновок або проект відповідного документа і надсилає його Замовникові (факсом, модемом, поштою, курєром) протягом 1-3 днів.

У пункті 2.1 вказаного договору зазначено, що незалежно від кількості звернень замовника, вартість послуг, наданих за договором становить 10000, 00 грн. за один календарний місяць.

Замовник здійснює щомісячний авансовий платіж в сумі 10000, 00 грн., не пізніше 5 го числа поточного місяця. ( п. 2.2 договору ).

Згідно до п. 5.1. договорі набуває чинності з моменту його підписання та діє до «1»січня 2009 року. Якщо жодна з сторін за місяць до закінчення строку не заявить письмово про закінчення дії договору, він вважається продовженим на один рік.

Відповідно до п.2.7 договору якщо щомісячна авансова плата не здійснена Замовником, Виконавець має право зупинити надання послуг до здійснення повної оплати.

Сторони також визначили , що кінцевий розрахунок провадиться протягом пяти днів після закінчення дії договору на підставі акту про прийняття робіт.

За наслідками аналізу умов договору №02/08 від 02.03.08 господарський суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини надання послуг.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), виникли цивільні права та обовязки.

Згідно п.1 та п. 2 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний здійснити авансовий платіж та оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно, зокрема, до закону та договору; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено, сторони у договорі (п.2.2 та п.2.1) визначили, що замовник здійснює щомісячний авансовий платежі в сумі 10000, 00 грн., не пізніше 5-го числа поточного місяця, і незалежно від кількості звернень замовника, вартість послуг, наданих за договором становить 10000, 00 грн. за один календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже за умовами укладеного між сторонами договору № 02/08, відповідач зобов'язався щомісячного сплачувати авансові платежі, незалежно від кількості виконаних в ході надання позивачем юридичних послуг, в розмірі 10000.00 грн.

Зобов'язання щодо сплати щомісячного авансового платежу в розмірі 10000,00 грн. не залежить ні від кількості наданих послуг, ні від факту виконання письмових замовлень, ні від наявності замовлень, ані від підписання чи непідписання актів виконаних робіт.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною другою ст. 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених, зокрема, цим Кодексом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог і через невиконання боржником зобовязання з сплати авансових платежів, підстави для стягнення з відповідача 90000,00 грн. заборгованості зі сплати авансових платежів за період липень 2008, жовтень 2008-березень 2009 років.

Отже, зобовязання у розмірі 90000,00 грн. підлягає виконанню, борг стягненню, позов в цій частині задоволенню.

У звязку з невчасною сплатою авансових платежів відповідачем допущено прострочення.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 7598, 82 грн. та 3% річних в сумі 950, 96 грн.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. (ст. 611 ЦК України )

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідальність Замовника за затримку платежів передбачена в п. 4.10 договору, згідно з яким за кожен день прострочення замовник несе відповідальність у вигляді пені, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується затримка платежів, тобто прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 950,96 грн. і умов договору - пеня в сумі 7598,82 грн. за час прострочення платежу і за термін про який зазначив позивач, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

У відповідності до ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів внесення до Договору №02/08 від 02.03.08 змін або доповнень в частині зміни порядку розрахунку, його розірвання, припинення строку дії, тощо.

Відповідачем не подано до суду доказів того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення порушення строків здійснення авансових платежів і що таке порушення сталося з причин, які знаходилися поза його волею.

Відповідач не заперечує проти того, що авансові платежі не здійснені, проте зазначає, що акти виконаних робіт за липень, жовтень 2008 року підписані не уповноваженою особою, а інші акти - за період з листопада 2008-по травень 2009 року на адресу відповідача не надходили, водночас вказавши, що оплаченими можуть бути надані послуги, а такі послуги не замовлялись, а отже і не надавались,що є підставою для не сплати за договором.

На виконання обовязкових вказівок, які містяться в постанові касаційної інстанції судом витребувані докази і пояснення сторін щодо оформлення актів прийняття робіт.

Як встановлено, акти направлені позивачем на адресу відповідача 01133, м. Київ, бул.Л.Українки, 26 не були отримані відповідачем в установі звязку «Київ-133»і повернуті відправнику з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання». Відтак замовник своїм правом не скористався і акти не підписав, фактично відмовившись їх отримувати.

Втім, відсутність актів виконаних робіт, оформлених обома сторонами, і які б підтверджували надання-приймання послуг в поточному періоді не передбачена договором, і як це вище обґрунтовано господарським судом, не впливають на зобовязання відповідача щодо сплати авансового платежу.

Підписання акту, як зазначено вище, є обовязковим при умові встановленій п.2.4 договору.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 08.11.07 поновлено Шевельова В.Б.на посаді Голови правління товариства; 03.07.08 на підставі наказу №417 «ОС»Голова правління Шахнова В.М. була звільнена у звязку з поновленням на посаді Голови правління Шевельова В.В.; Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.08 постанова Дніпровського районного суду міста Києва скасована; 03.10.08 рішенням Печерського районного суду міста Києва Шахнову В.М. поновлено на роботі з 03.07.08 на посаді Голови правління товариства, Ухвалою ВАСУ від 07.11.08 залишено без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.08; 14.01.09 ухвалою Апеляційного суду міста Києва рішення Печерського районного суду міста Києва від 03.10.08 залишене без змін; 30.01.09 на підставі наказу №25 «ОС»Шевельов В.Б. був звільнений у звязку з поновленням на посаді Голови правління Шахнової В.М.

Зміна керівників відповідача, яка стала систематичною, і невиконання судових рішень в т.ч. в частині негайного про поновлення на роботі, також не впливає на обовязки юридичної особи за угодою, яка є чинною.

Необхідно вказати, що рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Це означає, що незалежно від того, чи подаватимуться роботодавцем скарги на рішення суду до апеляційної чи касаційної інстанції рішення набуває чинності з моменту його ухвалення та підлягає негайному виконанню. Тому у будь-якому разі роботодавець має взяти до уваги рішення суду і поновити працівника на роботі.

Отже, посилання на те, що голова правління відкритого акціонерного товариства “Український зональний науково дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” Шахнова В.М., після звільнення 03.07.08 на підставі наказу №417 ОС не мала повноважень керівника товариства, є такими, що не ґрунтуються на приписах норм чинного законодавства і не відповідають рішенню суду.

В цілому, заперечення відповідача не спростовують доводів і обґрунтувань позовних вимог.

Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Український зональний науково дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” ( 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код 0122826 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ Правовий центр “ Захист” ( 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 16 б, код 32917556 ) 90000 (девяносто тисяч),00 грн. основного боргу, 7598 (сім тисяч пятсот девяносто вісім),82 грн. пені, 950 (девятсот пятдесят),96 грн. три проценти річних, 985 (девятсот вісімдесят пять) 50грн. державного мита та 312 ( триста дванадцять),50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.Д. Курдельчук