Рішення № 110107817, 31.03.2023, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/137/23

Провадження №2/190/159/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

при секретарі Сазановій О.В.

за участю:

представника позивача Шишки В.Я.

представника відповідача Стребкової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П`ятихатки Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шишка Василь Ярославович до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шишка В.Я.., звернувся до суду з позовом до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Володимирівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області, його батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Його батьки перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.09.1989 року по 27.05.1995 року, після чого шлюб між ними було розірвано. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була його рідною бабою та являлася матір`ю батька позивача ОСОБА_4 . З 1994-1995 р.р. ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , були зареєстровані та проживали разом однією сім`єю в с.Володимирівка П`ятихатського району Дніпропетровської області. Його баба - ОСОБА_6 за життя, з 01.02.1972 року була прийнята в члени колгоспу ім.Леніна П`ятихатського району Дніпропетровської області та до дня своєї смерті, - ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виключалася з членів колгоспу ім.Леніна. Заповіту після своєї смерті не залишила, єдиним спадкоємцем першої черги за законом являвся син померлої, а його батько - ОСОБА_4 .

Батько позивача - ОСОБА_4 за життя, з 02.02.1990 року був прийнятий в члени колгоспу ім.Леніна П`ятихатського району і до дня смерті, - ІНФОРМАЦІЯ_4 , також не виключався з членів колгоспу та КСП ім.Леніна.

19.03.1993 року колгосп ім.Леніна перереєстровано на КСП ім.Леніна, яке 05.09.2000 року реорганізоване в приватне сільськогосподарське підприємство «Яковлівське». 29.12.1994 року КСП ім.Леніна отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії ДП без номеру, до якого був долучений Додаток 1 - Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства. Розмір земельної частки (паю) кожного члена КСП становить 9,8 умовних кадастрових гектарів.Проте, станом на сьогоднішній день Додаток 1 - Список громадян - членів КСП і м. Леніна в Управлінні Держгеокадастру, відсутній. В Додатку 1 -Списку членів КСП, що додавався до Державного акту на право колективної власності на землю, але померли до дня видачі сертифікатів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , були внесені в зазначеному Додатку 1-Списку членів КСП. Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , за життя набули права на земельну частку (пай) , що перебували в колективній власності колишнього КСП ім.Леніна. Просить визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 9,8 умовних кадастрових гектарів та право власності на земельну частку (пай) в розмірі 9,8 ум.к.га, із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебували у колективній власності колишнього КСП ім.Леніна П`ятихатського району на території Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06.03.2023 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання позивач не явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача Шишка В.Я. заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області - Стребкова О.А. в судовому засідання позов не визнала та пояснила, що вважає у задоволенні позовних вимог слід відмовити, у зв`язку зі спливом строків позовної давності. При цьому зазначила, що за життя ані баба позивача ОСОБА_6 , ані батько позивача ОСОБА_4 , не отримували сертифікати про право на земельні частки (паї), ані державні акти про право власності на землю та не порушували питання щодо оформлення своїх прав на земельні частки (паї). Враховуючи той факт, що на дату відкриття спадщини у 1995 році позивач перебував у малолітньому віці, його законним представником була його мати, яка мала об`єктивну можливість дізнатися про порушення прав свого малолітнього сина, оскільки могла звернутися до відповідних органів влади чи інших підприємств та установ за отриманням інформації щодо включення спадкодавців до списку пайовиків КСП ім.Леніна, тому у задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити у зв`язку з пропущеним строком позовної давності.

Представник позивача - адвокат Шишка В.Я. заперечував щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки право на землю є непорушним, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності зі ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року по справі №145/2047/16-ц зазначено, що суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч.1 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК (435-5) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Володимирівка П`ятихатського району Дніпропетровської області народився ОСОБА_3 , батьками якого були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . (а.с.9)

Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 14.12.2022 року зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Володимирівка П`ятихатського району Дніпропетровської області народився ОСОБА_4 , батьками якого були ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . (а.с.10-11)

Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 14.12.2022 року, - ОСОБА_4 20 квітня 1989 року в ВК Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 . (а.с.12-13)

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 - 27 травня 1995 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розірвано. (а.с.14)

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Володимирівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області померла ОСОБА_6 . (а.с.15)

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 - ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Володимирівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_4 . (а.с.16)

29 грудня 1994 року колективне сількогосподарське підприємство ім. Леніна П`ятихатського району Дніпропетровської області отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії ДП. (а.с.19-20).

Згідно копії листа Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.09.2022 року, - у наявному відділі № 3 управління надання адміністративних послуг Головного Управління Держгеокдастру у Дніпропетровській області Державному акті на право колективної власності на землю серії ДП від 29 грудня 1994 року колгоспу ім. Леніна П`ятихатського району Дніпропетровської області Додаток 1 Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства відсутній. Згідно наявної Книги сертифікатів на земельний пай членів КСП ім. Леніна П`ятихатського району відомості щодо отримання сертифікатів ОСОБА_9 та ОСОБА_4 відсутні (а.с.17).

Згідно копії листа Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.01.2023 року, - відповідно до Технічної документації по паюванню земель колективної власності КСП і м. Леніна П`ятихатського району Дніпропетровської області вартість земельної частки (паю) становить 36707 грн., розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 9,8 ум.кад.га. (а.с.18)

Згідно копії листа ДП «Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 06.04.2022 року №01-07/73, вдповідно до Технічної документації з паювання земель колективної власності колишнього КСП ім.Леніна Холодіївської сільської ради П`ятихатського району гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_4 включені до «Списку померлих членів КСП на паювання земель». (а.с.21)

Згідно копії Списку членів КСП імені Леніна, які були внесені в список-додаток до акту на роздержавлення, але померли до дня видачі сертифікатів під №2 значиться ОСОБА_4 , під №11 значиться ОСОБА_6 . (а.с.22)

З копії архівного витягу протоколу №1 загальних зборів уповноважених членів колгоспу ім.Леніна від 01 лютого 1972 року слідує, що ОСОБА_6 прийнято в члени колгоспу ім. Леніна. (а.с.24)

З копії архівного витягу протоколу №1 загальних зборів членів колгоспу ім. Леніна від 02 лютого 1990 року слідує, що ОСОБА_4 прийнято в члени колгоспу ім.Леніна. (а.с.25)

Згідно копій довідок виданих виконкомом Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 29.12.2022 року №309 та №310, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно була зареєстрована і проживала до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою с.Володимирівка П`ятихатського району Дніпропетровської області і разом з нею на той час проживали: син ОСОБА_4 , невістка ОСОБА_5 та внук ОСОБА_3 . У виконавчому комітеті Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області ОСОБА_6 заповіту не складала. (а.с.26,27)

Згідно копій довідок виданих виконкомом Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 29.11.2022 року №311, №312 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дійсно був зареєстрований та проживав до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою с.Володимирівка П`ятихатського району Дніпропетровської області і разом з ним на той час проживали: дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_3 . У виконавчому комітеті Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 , заповіту не складав. (а.с.28,29)

Згідно копії листа виконавчого комітету Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 01.10.2022 року на території Байдаківського старостинського округу обліковуються невитребувані земельні ділянки (паї) в кількості 26 шт., загальною площею 202,78 га. З них земельні ділянки невитребуваних паїв площею 93,48 га - землі колишнього КСП і м. Кірова, 109,2981 га - землі колишнього КСП ім. Леніна та резервного фонду 5,0 га ріллі колишнього КСП ім. Кірова, які знаходяться в оренді. (а.с.30)

Згідно копії листа П`ятихатської районної державної адміністрації від 03.12.2002 року, колгосп ім.Леніна перереєстровано на КСП ім.Леніна розпорядженням Представника Президента України в П`ятихатському районі від 19.03.1993 року №144, а 05 вересня 2000 рокуна приватне підприємство «Яковлівське».. (а.с.31)

Згідно копії витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 24.01.2023 року, - після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , приватним нотаріусом заведено спадкову справу №6/2023. (а.с.33)

25.01.2023 року постановою приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шкуренко В.В., позивачу ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) членів КСП ім.Леніна, що належала його батькові ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 та (бабі) матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину, так як проживав разом з матір`ю за однією адресою - відмовлено, в зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують наявність спадкового майна на момент смерті спадкодавця (а саме сертифіката на право на земельну частку (пай)). (а.с.32)

Згідно копії спадкової справи №6/2023 від 24.01.2023 року, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , єдиним спадкоємцем який звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , на яке за життя спадкодавець мав право на земельну частку (пай), розміром 9.8 га передану під час розпаювання КСП ім..Леніна на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, а також на право на земельну частку (пай) розміром 9,8 га в у.к.га , передану під час розпаювання КСП ім..Леніна на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області його матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.47-63)

Частиною другої статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Право на земельну частку (пай) згідно пункту 2 цього Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Згідно із частиною статті 5 ЗК України 1990 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами 6 і 7 статті 6 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 22 ЗК України 1990 року (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно з п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, його положення застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, враховуючи, що у 1995 році відбулася передача земель колгоспу ім..Леніна, на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ДП від 29.12.1994 року, суд вважає за необхідне при ухваленні даного рішення керуватися положеннями ЦК України 1963 року.

Крім того, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах спадкування», а саме в п. 11 роз`яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям урегульований Указом Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року.

Відповідно до пункту 2, 5 зазначеного Указу Президента України № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Членами КСП були: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали у КСП і залишились його членами, незалежно від місця їх проживання; особи, направлені на навчання особи, якщо вони залишилися членами КСП, військовослужбовці строкової служби, якщо вони теж залишилися членами КСП, жінки - члени КСП, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю або пологами чи по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також члени КСП, які займали виборні посади в органах державної влади або місцевого самоврядування, якщо збереження за ними членства в КСП передбачено його статутом.

Право на земельну частку (пай) має особа, яка була членом КСП на час одержання акта на право колективної власності на землю, яка пізніше стала об`єктом розпаювання.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК .

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Порядку паювання земель має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Отже, громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатка до державного акту на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

Таким чином, на момент отримання колгоспу ім.Леніна П`ятихатського району Дніпропетровської області , Холодіївська сільська рада народних депутатів - Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП від 29.12.1994 року баба позивача ОСОБА_6 та батько позивача ОСОБА_4 були членами цього колгоспу та внесені до Додатку1 - Списку громадян членів КСП ім.Леніна під №2 та №11, тобто останні за життя набули право на земельну частку (пай) з дня видачі державного акта на право колективної власності на землю, але отримати сертифікати на право на земельну частку (пай) не встигли , так як померли, а позивач не міг прийняти спадщитну після смерті батька, оскільки був малолітьою дитиною, а тому з цього часу вказане право позивача не оспорювалось та припинено не було, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Що ж стосується клопотання представника відповідача щодо застосування строку позовної давності, суд приходить до наступного висновку.

Законом № 340-IX від 05.12.2019 було внесено зміни до ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», якою обмежено строк оформлення права на земельну частку (пай) до 1 січня 2025 року.

Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно достатті 75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Статтею 76 ЦК Української РСР передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно зі статтею 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Враховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Оскільки право особи на земельну частку (пай) як члена КСП виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності та законом встановлено строк на його реалізацію до 01 січня 2025 року, воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Керуючись ст.ст. 128, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шишка Василь Ярославович до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право на земельну частку (пай) в розмірі 9,8 у.к.га та право на земельну частку (пай) розміром 9,8 у.к.га із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебували у колективній власності колишнього КСП ім.Леніна П`ятихатського району Дніпропетровської області, розташованих на території Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судові витрати по справі віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець с.Володимирівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_5 .

Відповідач - Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ :04338523, місцезнаходження : вул.Центральна,буд.3 смт.Лихівка, Кам`янський район Дніпропетровська область , 52120.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10 квітня 2023 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева