Рішення № 110103925, 31.03.2023, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2062/19

Провадження № 2/946/1334/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Аубекерової Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2019 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт того, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 являється дружиною ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 340 простих бездокументарних акцій АТ «ЗФЗ» (код за ЄДРПОУ 00186542), код цінних паперів UA4000138176.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , за життя заповіт він не залишив, спадщину після його смерті прийняла дружина ОСОБА_4 шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , за життя заповіту не залишила. Позивач являється спадкоємцем за законом першої черги, спадщину прийняв шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори №411/02-14 від 19.03.2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки у свідоцтві про смерть спадкодавця ОСОБА_4 (серія НОМЕР_1 ) її ім`я вказане як « ОСОБА_6 », а у свідоцтві про шлюб (серія НОМЕР_2 ) ім`я спадкодавця вказане як « ОСОБА_7 ».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

17.04.2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 22.04.2019 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 провизнання прававласності наспадкове майнобув прийнятий та об`єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 29.03.2023 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно був залишений без розгляду за заявою позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 .

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що вони знали подружжя ОСОБА_10 , що ОСОБА_4 , являється дружиною ОСОБА_5 , при цьому за життя дружину вони знали як « ОСОБА_7 », увесь час вони жили як подружжя.

Вислухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПК Українивизначено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 належить житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 29.01.1958 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за №2-994, що також підтверджено довідкою №803, виданою 20.05.2019 року КП «Ізмаїльське МБТІ».

Відповідно до технічного паспорта виготовленого КП «Ізмаїльське МБТІ» станом на 13.06.2018 року житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 побудовано в період 1958-1982 роки. Згідно п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

У своєму листі № 8.4-35/18/1 від 23.02.2016 року, Міністерство юстиції України зазначило: «Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі».

Отже, будинки, які побудовані до 1992 року не підлягають введенню в експлуатацію, не належать до самочинного будівництва і документом, який підтверджує відповідність його будівельним нормам, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_5 належить 340 простих бездокументарних акцій АТ «ЗФЗ» (код за ЄДРПОУ 00186542), код цінних паперів UA4000138176 на підставі Сертифікату акцій серії АСЕ №838227, виданого 20.09.2005 року ВАТ «Запорізький завод феросплавів», що також підтверджено листом Депозитарного центру «Придніпров`я» №0605/01-В від 06.05.2019 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 30.05.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55720443 від 03.04.2019 року, наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

В судовому засіданні встановлено факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 являється дружиною ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено показами допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та відомостями в паспорті громадянина України ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 , виданого 30.11.2001 року Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, згідно яких 19.01.1955 року був зареєстрований шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_11 .

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являються:

- дружина ОСОБА_4 ;

- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 15.07.1955 року;

- син ОСОБА_12 , що підтверджено довідкою про народження №18, виданою 11.02.2019 року Первомайським відділом РАЦС Томської області, росія, однак ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до відкриття спадщини після смерті його батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому спадкування повинно здійснюватися за правом представлення.

Згідно до вимог ч.1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємцем за правом представлення після смерті ОСОБА_5 являється:

-онука ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 04.08.1979 року Ізмаїльським відділом ЗАГС Одеської області, довідкою про народження ОСОБА_12 №18, виданою 11.02.2019 року Первомайським відділом РАЦС Томської області, росія.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено записами у будинковій книзі на будинок АДРЕСА_1 , тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Крім того встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживали, що підтверджено записами у будинковій книзі на будинок АДРЕСА_1 та із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріуса не звертались, що підтверджено листом Ізмаїльської державної нотаріальної контори №489/01-16 від 03.04.2019 року, тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважаються такими, що не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30.01.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 340 простих бездокументарних акцій АТ «ЗФЗ» (код за ЄДРПОУ 00186542), код цінних паперів UA4000138176, яке вона прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , але не оформила належним чином своїх спадкових прав.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55720396 від 03.04.2019 року, наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 15.07.1955 року;

- син ОСОБА_12 , що підтверджено довідкою про народження №18, виданою 11.02.2019 року Первомайським відділом РАЦС Томської області, росія, однак ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому спадкування повинно здійснюватися за правом представлення.

Згідно до вимог ч.1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємцем за правом представлення після смерті ОСОБА_4 являється:

-онука ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 04.08.1979 року Ізмаїльським відділом ЗАГС Одеської області, довідкою про народження ОСОБА_12 №18, виданою 11.02.2019 року Первомайським відділом РАЦС Томської області, росія.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено відповідною заявою від 12.04.2014 року, посвідченою державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживала, що підтверджено записами у будинковій книзі на будинок АДРЕСА_1 та із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріуса не зверталась, що підтверджено спадковою справою №144/2014 від 12.04.2014 року, заведеною після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ОСОБА_3 вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім цього, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 27.02.2020 року, яке набрало законної сили 27.04.2022 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області про визнання поважними причин пропуску ОСОБА_13 строку на прийняття спадщини після ОСОБА_4 ,померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 та визначеннядодаткового строкудля прийняттяспадщинипісля смерті бабусі ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 було відмовлено.

Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори №411/02-14 від 19.03.2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки у свідоцтві про смерть спадкодавця ОСОБА_4 (серія НОМЕР_1 ) її ім`я вказане як « ОСОБА_6 », а у свідоцтві про шлюб (серія НОМЕР_2 ) ім`я спадкодавця вказане як « ОСОБА_7 ».

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,13,133,141,259,263-265ЦПК України,ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (місцепроживання: АДРЕСА_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_7 )до ОСОБА_3 місце проживання: АДРЕСА_3 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 являється дружиною ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 340 простих бездокументарних акцій АТ «ЗФЗ» (код за ЄДРПОУ 00186542), код цінних паперів UA4000138176.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2023 року.

Суддя: О.Я.Присакар