Рішення № 110096175, 04.04.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/698/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Овідіополь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про визнання відмови у проведенні реструктуризації незаконною, зобов`язання провести реструктуризацію

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до ПАТ КБ «Приват Банк», про захист прав споживачів, визначення розміру заборгованості за зобов`язанням після реструктуризації та визнання зобов`язань припиненими.

Свої вимоги мотивував тим, що 13.07.2007 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та позивачем було укладено договір кредиту №ODOVGK01420311. Договір кредиту було забезпечено договором іпотеки від 13.07.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., предметом забезпечення якого стало нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 33,2 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що вказаний договір виконувався, однак в подальшому, однак в подальшому втратив можливість його обслуговувати та ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області про стягнення заборгованості, за наслідками якого було ухвалено рішення 09.03.2017 р. (справа №509/675/15-ц). В подальшому на виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист та розпочато виконавче провадження з примусового виконання судового рішення. Позивач вказує, що зі свого боку виконав усі необхідні заходи з метою вирішення питання про реструктуризацію, що підтверджується відповідною заявою поданою з додатками, однак відповідно до відповіді відповідача від 02.08.2021 р. у проведенні реструктуризації за договором кредиту - відмовлено, без зазначення конкретної норми невідповідності заяви позивача, а тому ОСОБА_1 звертається до суду з позовною заявою.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, 05.09.2022 р. на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Судом встановлено, що 13.07.2007 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №ODOVGK01420311.

Договір кредиту було забезпечено договором іпотеки від 13.07.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., предметом забезпечення якого стало нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 33,2 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 20.07.2021 року поданої на ім`я директора Південного макрорегіонального управління Цимбалюка О.С., встановлено, що позивач просив провести обов`язкову реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором №ODOVGK01420311 від 13.07.2007 р., вказав, що предмет іпотеки є його постійним місцем проживання та реєстрації, у позивача відсутнє інше житлове нерухоме майно, майнового поручителя не має та мешкає один.

Згідно з листом-відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 02.08.2021 р., встановлено, що позивачу відмовлено у проведенні реструктуризації у зв`язку з невідповідністю заяви про реструктуризацію вимогам, що встановлені згідно з законодавством України (зокрема, Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77 ЦПК України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п.п.4 п.7 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», визначено, що у заяві про проведення реструктуризації зазначаються:

прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника;

найменування кредитодавця (повне або скорочене);

інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява;

інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника);

інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса);

інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя;

документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).

У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.

З наданої позивачем довідки Овідіопольської селищної ради від 15.07.2021 р. №1347 про його місце проживання, не можливо встановити дійсну інформацію про повний склад сім`ї позичальника та місце реєстрації позичальника.

Виходячи з цих обставин та викладеного вище, суд вважає правомірними дії відповідача.

Суд також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Отже, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,158,258,259,265 ЦПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про визнання відмови у проведенні реструктуризації незаконною, зобов`язання провести реструктуризацію - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі складання рішення у повному обсязі - з дня складання у повному обсязі.

Суддя В.К.Кочко