Рішення № 1100943, 16.10.2007, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2007 р.

Справа № 18/180-13/223

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді П.А. Шкіндера

При секретарі судового засідання І.І. Кучма

За позовом: ТзОВ "Леман-Україна", вул. Коваля, 80а, м. Донецьк, 83000 .

До відповідача: ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт", вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76005 .

Представники сторін:

Від позивача: Білик М.Ю., (довіреність № 01-3/1 від 01.03.07р ) - представник ;

Від відповідача: Вальнюк І.Р., (довіреність № 41/07 від 17.09.2007р)- представник;

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 17017,27 грн.

До початку розгляду справи представникам сторін роз”яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 17017,27 грн. заборгованості , з яких: 15000 грн.- основний борг, 1610,00 грн.- збитків завданих інфляційними процесами, 407,27 грн.- 3% річних від простроченої суми. Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на порушеня відповідачем умов договору оренди від 24. 01.2006 р. №06/013 та додатку до договору від 25.01.2006 р., укладеного між сторонами, вимог ст. ст. 14, 526,599, 611,625 Цивільного кодексу України .

Відповідач проти позову заперечує і просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем по договору №06/01-3 від 01.02.06 р. , у зв"язку з зарухуванням зустрічних однорідних вимог.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши її фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду позовної заяви і вирішення справи по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №06/013,

згідно з умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду кран козловий ККЕ 12,5 та ангар металічний.

Згідно п.3.2 договору орендна плата складала 5 000 грн. з ПДВ в місяць.

24 січня 2006 року між позивачем та відповідачем був підписаний Акт прийому-передачі майна в оренду.

Додатковою угодою до договору оренди від 25 січня 2006 року сторони внесли зміни до п. 3.2 договору і встановили орендну плату в розмірі 2 500 грн.

Згідно п. 3.3 договору позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки фактури № ЛУ -0000721 від 01.02.2006 р. на суму 2 500 грн., ЛУ -0001124 від 01.03.2006 р. на суму 2 500 грн., ЛУ -0001777 від 01.04.2006 р. на суму 2 500 грн., ЛУ -0001778 від 01.05.2006 р. на суму 2 500 грн., ЛУ –0002573 від 01.06.2006 р. на суму 2 500 грн. і ЛУ -0003556 від 01.07.2006 р. на суму 2 500 грн., на загальну суму 15000,00 грн.

Крім цього, факт передачі в оренду майна підтверджується наступними акти прийому-передачі роботи

( наданих послуг) : №№ ЛУ-0000029 від 28.02.2006 р. на суму 2 500грн. , ОУ -0000031 від 31.03.2006 р. на суму

2 500 грн., ОУ-0000060 від 30.04.2006 р. на суму 2500 грн., ОУ -0000061 від 31.05.2006 р.. на суму 2 500 грн., ОУ -0000090 від 30.06.2006 р. на суму 2 500 грн. і ЛУ-0000113 від 31.07.2006 р. на суму 2 500 грн..

Відповідач свої зобов"язання щодо орендної оплати, в сумі 15 000 грн., відповідно до п.3.3 договору не виконав.

З метою врегулювання даної ситуації, 31 липня 2006 року між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду до договору оренди, згідно якої, відповідач зобов”язався перерахувати на рахунок позивача заборгованість в сумі 15 000 грн. до 02 листопада 2006 року.

Однак, вищевказані вимоги додаткової угоди, щодо сплати 15000,00 грн. відповідач не виконав, що зумовило позивача звернутись з позовом до суду.

В силу вимог ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 3 ст. 174 Кодексу визначено підстави виникнення господарських зобов'язань,зокрема господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

Загальні умови виконання господарських зобов'язань передбачені ст. 193 Господарського кодексу України,зокрема ,суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З оглянутого розрахунку суми позову вбачається нарахування позивачем інфляційних за період з 01.02.06 р. по 22.06.07 р. на суму 1610,00 грн. та 3% річних за період з 01.02.06 р. по 22.06.07 р. на суму 17017,27 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, в додатковій угоді від 31 липня 2006 р. відповідач зобов”язався перерахувати заборгованість в сумі 15 000 грн. до 02 листопада 2006 року, тобто строк виконання грошового зобов»язання у відповідача виник з 03.11.2006 р., а тому у стягнення 3% річних та інфляційних збитків до вказаного терміну слід відмовити.

Відповідач проти позову заперечує і просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем по договору №06/01-3 від 01.02.06 р. , у зв"язку з зарухуванням зустрічних однорідних вимог, однак належних доказів щодо своїх заперечень суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову частково в сумі 15991,03 грн., з яких 15000,00 грн.-основного борг, 286,03 грн.- 3% річних та 705,00 грн.- інфляційних збитків. законом.

Державне мито і витрати за надані інформаційно-технічні послуги для забезпечення судового процесу стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 124 Конституції України, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт", вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76005, ( код ЄДРПОУ 32360218) на користь ТзОВ "Леман-Україна", вул. Коваля, 80а, м. Донецьк, 83000 , ( код ЄДРПОУ 32036829) заборгованість в сумі 15991,03 грн., 159,91 грн. державне мито в сумі , 118,00 грн. -витрат за надані інформаційно-технічні послуги.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі,якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення,оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя П.А. Шкіндер

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______