Ухвала суду № 110089574, 07.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду

07 квітня 2023 року м.Київ№ 320/9180/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, у якому просить суд:

визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, пов`язані із прийняттям рішення щодо трьох заяв пункту 2 «Рішення міської ради від 17.03.2020 №1834-72-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 » яким вирішено; « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 01.10.2018 №11-16-2/6928, №11-16- 2/6929 відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»;

скасувати пункт 2, пов`язаного з прийняттям рішення щодо трьох заяв «Рішення міської ради від 17.03.2020 №1834-72-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », яким вирішено; « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 21.01.2020 року відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»;

зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути три заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до вимог пункту 2, пункту 6 частини шостої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», а також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа № 1-11/2018(3830/15);

визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, пов`язаних із прийняттям рішення щодо заяви позивача від 29.04.2020 пункту 2 «Рішення міської ради від 04.06.2020 №1834-776-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », яким вирішено: « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 29.04.2020 року відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»;

скасувати пункту 2, пов`язаного із прийняттям рішення щодо заяви позивача від 29.04.2020 «Рішення міської ради від 04.06.2020 №1834-776-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », яким вирішено: « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 29.04.2020 відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»;

зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2020 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, справа №1-247/2018(3393/18), Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа №1-11/2018(3830/15), Постанови Великої Палати Верховного суду від 12 листопада 2019 року, пункту 2, пункту 6 частини шостої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» та також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної, війни учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 справа № 1-11/2018(3830/15);

визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за порушення ст. 15 та 20 Закону України «Про звернення громадян», щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 та 29.04.2020, підмінила предмет та підстави звернення позивача та розглянута за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги;

визнати протиправними дії міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, який не розглянув заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 та 29.04.2020 та за відмову керівника органу влади розглянути заяви позивача особисто;

зобов`язати міського голову м. Бровари Броварської міської ради Київської області ОСОБА_2 розглянути заяви позивача від 21.01.2020 та 29.04.2020 особисто та в присутності позивача, з підстав та предмету звернення позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення, та підписати дану відповідь особисто;

визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за зміну підстав звернення позивача щодо відведення земельної ділянки, викладену в заявах від 21.01.2020 та 29.04.2020, та примушенням надавати проект землеустрою до заяви, який не передбаченим законодавством при відведенні земельної ділянки, відповідно заяв позивача;

зобов"язати Броварську міську раду Київської області усунути недоліки при розгляді звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», провести службову перевірку, та встановити, ким де і коли було змінено підстави звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки в заявах від 21.01.2020 та 29.04.2020 та встановити хто примушує позивача надавати документи, які не передбачені законодавством при відведенні земельної ділянки;

визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за розгляд на сесії міської ради проекту рішення міської ради, в той час, як в повідомленнях з витягів з сесій міської ради від 17.03.2020 та 04.06.2020 повідомлялось, що розглядалися заяви позивача;

зобов`язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень);

зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень);

зобов`язати Броварську міську раду Київської області надати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. про самовідвід.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. про самовідвід.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 25.11.2020.

Ухвалою суду від 20.11.2020 визнано необґрунтованим, заявлений ОСОБА_1 відвід судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.

Ухвалою суду від 12.01.2021 визнано необґрунтованим, заявлений ОСОБА_1 відвід судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. про самовідвід.

Ухвалою від 22.01.2021 справу було прийнято до провадження (суддя Лисенко В.І.) та 01.03.2023 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І. про самовідвід.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

23.03.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення головуючого судді Головенко О.Д. від розгляду даної справи та передати її на перерозподіл у відповідності до ст. 31 КАС України.

Ухвалою суду від 24.03.2023 було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.03.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід суді було визнано необгрунтованою та передано справу у відповідності до ст. 31. КАС України для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою суду від 29.03.2023 у задоволенні заяви про відвід судді позивачу було відмовлено та 05.04.2023 справу було передано судді Головенку О.Д.

27.03.2023 до суду надійшла повторно заява про відвід судді Головенка О.Д. від розгляду даної справи та передачу її на перерозподіл у відповідності до ст. 31 КАС України, яку ухвалою суду від 07.04.2023 залишено без розгляду.

Також 27.03.2023 до суду надішла заява на виконання ухвали суду від 24.03.2023.

Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 продовжено строк для усунення недоліків ухвалою суду від 24.03.2023, вказаний позов залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду обґрунтованого розрахункук суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи).

Проте, позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування, про необхідність надання якого було зазначено у вищевказаних ухвалах.

У заяві від 27.03.2023 позивач спростовуючи необхідність надання такого розрахунку, стверджує про те, що оцінка доказам щодо розміру моральної та матеріальної шкоди має бути надана під час розгляду справи по суті.

Натомість, суд звертає увагу позивача на те, що «докази щодо розміру моральної та матеріальної шкоди» та «розрахунок моральної та матеріальної шкоди» не є тотожними поняттями.

Так, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд зауважує, що Київський окружний адміністративний суд не вимагав від позивача надання доказів понесення та розміру моральної та матеріальної шкоди.

Так, суд зазначив виключно про необхідність надання позивачем обґрунтованого розрахунку суми, що стягується (матеріальної та моральної шкоди), як того вимагає п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України та про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх рішеннях.

При цьому судом було детально описано практичне значення необхідності надання позивачем такого розрахунку.

Так, надання позивачами обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування шкоди є запобіжником зловживання позивачами процесуальними правами у вигляді можливого штучного створення умов для розгляду за правилами загального позовного провадження тих справ, які за своєю суттю та змістом (окрім вимоги про стягнення шкоди) є справами незначної складності та підлягають вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення аналогічного змісту містить ст. 257 КАС України.

Таким чином, заявлення позивачами вимог про відшкодування шкоди у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, без наведення обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, може призвести до створення позивачами штучних передумов для розгляду за правилами загального позовного провадження справ, предмет та обставини яких за своєю суттю свідчать про незначну складність цих справ та можливість їх розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з метою процесуальної економії.

У протилежному ж випадку, без наведення обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, позивачам було б достатньо лише заявити по заподіяння відповідачем шкоди у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та викласти у прохальній частині позовної заяви вимогу про відшкодування такої суми для того, щоб будь-яка справа автоматично підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Вочевидь, такий алгоритм дій позивачів нівелював би саму суть закріпленого законодавцем інституту спрощеного позовного провадження.

Натомість, суд зауважує, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з положеннями ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зауважує, що перелік прикладів зловживань процесуальними правами, наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України, не є вичерпним, що підтверджується вживанням законодавцем прислівника зокрема.

Водночас одним з випадків зловживань процесуальними правами є подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Отже, надання позивачами обґрунтованого розрахунку заявленого до відшкодування розміру шкоди є необхідним з точки зору запобігання можливості зловживань з боку недобросовісних позивачів їхніми процесуальними правами.

За таких обставин, враховуючи, що предмет та обставини цієї справи (за виключенням вимоги про відшкодування шкоди) свідчать про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, надання позивачем обґрунтованого розрахунку суми шкоди, заявленої до відшкодування, є необхідним також для підтвердження того, що позивачем не допущено зловживань наданими йому процесуальними правами з метою штучного створення передумов для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France»).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

З урахуванням цього, закріплена в процесуальному законодавстві вимога про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення шкоди, на переконання суду, є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя, запобігає зловживанню позивачами процесуальними правами, з метою недопущення нівелювання інституту спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Зокрема, такий висновок викладено (серед багатьох інших судових рішень):

в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20, правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021;

в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/352/20;

в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №9901/345/20;

в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/189/20;

в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №9901/313/20 .

З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду обґрунтований розрахунок суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Натомість, незважаючи на продовження судом процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, ОСОБА_1 вимоги процесуального законодавства не виконав та не надав обґрунтований розрахунок шкоди, заявленої до відшкодування.

Частиною 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

За таких обставин, застосування судом такого процесуального наслідку як залишення позовної заяви без розгляду в цілому, не буде пропорційним та обмежить право позивача на доступ до суду і стане перешкодою для захисту його прав.

Отже, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвал суду від 08.03.2023 та від 24.03.2023 у повному обсязі, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог про:

зобов`язання Броварську міську раду Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень);

зобов`язання Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень);

зобов`язання Броварську міську раду Київської області надати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. 171, 240, 243, 248 КАС України

у х в а л и в:

1.Залишити позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог про:

зобов`язання Броварську міську раду Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень);

зобов`язання Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень);

зобов`язання Броварську міську раду Київської області надати звіт про виконання судового рішення.

2.Роз`яснити позивачу що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3.Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Головенко О.Д.