Рішення № 110077910, 07.04.2023, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2023 р. Справа153/406/23

Провадження2-а/153/4/23-а

Ямпільський районний суд Вінницької області,

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капрала поліції Зелінського Олександра Михайловича, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Чудак В.Д. діючи на підставі ордеру серії АВ№1004007 звернувся до суду із даним позовом. Вказав, що відносно ОСОБА_1 05 березня 2023 року о 20-45 год. Відповідачем-1 було винесено постанову серії БАД №231957 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорущення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режим якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5,6 ст. 121, ч. ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративний штраф у розмірі 850 грн. Вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення слід визнати протиправно та скасувати з наступних підстав: ОСОБА_1 наполягав і наполягає на тому, що він даних правопорушень не вчиняв, тому і підстав притягати його до адміністративної відповідальності не було. Крім цього, ОСОБА_1 стверджує, що в його присутності оскаржувана постанова не складалася і копія даної постанови йому не надавалася.

Співробітником поліції не складено та не ознайомлено ОСОБА_1 з Протоколом, але винесено Постанову про адміністративне правопорушення, що суперечить ч.5 ст.258 КУпАП, згідно якої «Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов?язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення» ОСОБА_2 доводив Відповідачу-1, шо він будь-якого адміністративного правопорушення не вчиняв, але жодні його доволи по уваги взяті не були, відповідні протоколи складені не були. ОСОБА_1 пояснював Відповідачу-1, що він не перебував за кермом будь-якого транспортного засобу, а тому і не міг вчинити жодного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, але Відповідач-1 на дані доводи не звернув увагу та виніс оскаржувану постанову у відсутність ОСОБА_3 ..

В зв`язку з вищевикладеним, просить суд визнати дії Відповідача-1 ОСОБА_4 , капрала поліції СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення,передбачені ч.5,6 ст.121, ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП неправомірними та скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 231957 від 05 березня 2023 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5,6 ст. 121, ч. 2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Окрім цього, представник позивача надав суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку посилаючись на наступне: ним, як представником ОСОБА_1 , 14 березня 2023 року через особистий кабінет в системі «Електронний суд» була подана до Ямпільського районного суду Вінницької області позовна заява про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Перебуваючи 21 березня 2023 року в Ямпільському районному суді, він поцікавився в канцелярії суду чи зареєстрована його позовна заява подана в інтересах ОСОБА_1 .. Йому повідомили, що така позовна заява до Ямпільського районного суду не надходила. Зайшовши на своєму смартфоні в особистий кабінет «Електронного суду», він показав дану заяву в «Електронному суді», де значилася відмітка «Направлено сторонам». Працівники канцелярії запропонували повторно надіслати позовну заяву, що ним було зроблено за допомогою смартфону. Підтвердженням того, що позовна заява подавалася саме 14 березня 2023 року, є: скріншот з його особистого кабінету в «Електронному суді», де вказується дата подання заяви «14.03.2023 року»; квитанція про сплату судового збору від «14.03.2023 року», який також сплачувався через електронний суд; на усіх сторінках позовної заяви є написи «Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.03.2023 року». Несвоєчасне надходження позовної заяви до Ямпільського районного суду може пояснити лише збоєм в роботі системи «Електронного суду». Вважає, що обставини, наведені вище, свідчать про те, що ним вчасно була подана позовна заява через систему «Електронний суд», однак через збій в системі «Електронний суд» не була одразу отримана судом, хоча була відмітка «Надіслано сторонам», тобто позовна заява не була вчасно отримана Ямпільським районним судом з причин, які від нього не залежали, що свідчить про поважність їх пропуску.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Чудак В.Д. в судове засідання не з`явились. Представник позивача подав заяву вх..№2204 від 07.042023 року про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач капрала поліції СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, Зелінський О. М. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву за вх.№2051 від 31.03.2023 року про розгляд справи у його відсутність з підстав зазначених у відзиві.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Ільяшова В.В. діючи на підставі довіреності №132 від 13.12.2022 року в судове засідання не з`явилась, надала суду відзив з якого вбачається, що ГУНП у Вінницькій області позовні вимоги не визнає.

Зі змістувідзиву наданоговідповідачем СРППВП №1Могилів-ПодільськогоРВП ГУНПу Вінницькійобласті, ЗелінськимО.М.та представником відповідача ГУНП у Вінницькій області, Ільяшовою В.В. вбачається наступне:сторона відповідача не визнає даної позовної заяви, вважає її безпідставною та необґрунтованою з наступних причин. 05.03.2023 року о 20:19 по вул. Молодіжна, м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області поліцейським СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капралом поліції Зелінським Олександром Михайловичем було зупинено ОСОБА_1 під час керуванням транспортним засобом моторолером Viper, реєстраційний номер Б/Н, у темну пору доби здійснював рух без ввімкнених фар ближнього світла, чим порушив п. 19.1.а. ПДР України, передбачене ч.2 Ст.122 КУпАП, здійснював рух на т/з, який був не зареєстрований, чим порушив п. 2.9.6. ПДР України, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, не пред`явив документи реєстрації транспортного засобу, чим порушив 2.1.6. ПДР України, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, при цьому порушив правила користування ременями безпеки або мотошоломами, чим порушив п. 2.3.г. ПДР України, передбачене ч.5 Ст.122 КУпАП. Відповідно до чого було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №231957 від 05.03.2023 у вигляді штрафу у розмірі -850 грн. Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

ОСОБА_1 на момент зупинки та під час спілкування було роз?ясненно його права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 КУ. Відповідно до приєднаних доказів до відзиву, а саме відеозапису, який зафіксовано нагрудним відеореєстратором NC-M6B серійний номер 211839, поліцейським СРП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капралом поліції Зелінським Олександром Михайловичем, підтверджується порушення вимог: ч.2 ст.122 КУпАП, у темну пору доби здійснював рух без ввімкнених фар ближнього світла, чим порушив п. 19.1.а. ПДР України; ч. 6 ст. 121 КУпАП, здійснював рух на т/з, який був не зареєстрований, чим порушив п.2.9.в. ПДР України; ч.1 ст.126 КУпАП, не пред`явив документи реєстрації транспортного засобу, чим порушив п. 2.1.6. ПДР України; ч.5 ст.121 КУпАП, при цьому порушив правила користування ременями безпеки або мотошоломами, чим порушив п. 2.3.г. ПДР України.

Також звертають увагу суду, відповідно до інформації підсистеми ІНП «Цунамі» ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 від 20.09.2019 являється власником незареєстрованого транспортного засобу - моторолера Viper, без номерних знаків.

Наголошують, що стягнення, передбачене частинами 5, 6 статті 121, частиною 2 статті 122 та частиною 1 статті 126 КУпАП, накладено у межах наданих поліцейському повноважень і під час виконання службових обов`язків та були здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства України, зафіксовані у постанові про накладання адміністративного стягнення серії БАД № 231957 від 05.03.2023. З урахуванням вищевикладеного, просять суд у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 231957 від 05.03.2023, у справі про адміністративні правопорушення передбачені ч. 5,6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, відмовити в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Чудак В.Д. надав суду відповідь на відзив, вказуючи наступне: вважає відзив необґрунтованим та таким, що не можу бути взятим судом до уваги. Відповідач-1, обґрунтовуючи правомірність своїх дій посилається на ч.2 ст.258 КУпАП, згідно якої «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису»». Тобто, враховуючи, що ОСОБА_1 доводив Відповідачу-1, що він будь-якого адміністративного правопорушення не вчиняв, то Відповідач-1 зобов`язаний був скласти протокол, але жодні доводи ОСОБА_1 до уваги взяті не були, відповідні протоколи складені також не були. ОСОБА_1 пояснював Відповідачу-1, що він не перебував за кермом будь-якого транспортного засобу, а тому і не міг вчинити жодного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові, але Відповідач-1 на дані доводи не звернув увагу та виніс оскаржувану постанову у відсутність ОСОБА_1 .. Час, вказаний на Постанові, з час винесення оскаржуваної Постанови, є недійсним. В 20-45 год. 05 березня 2023 року будь-яка постанова Відповідачем-1 відносно ОСОБА_1 не виносилася і не могла бути винесена, оскільки 05 березня 2023 року ОСОБА_1 жодним поліцейським під час керування будь-яким транспортним засобом не зупинявся, а тому є абсолютно безпідставною вказівка Відповідача-1 у відзиві на позовну заяву, що « ОСОБА_1 на момент зупинки та під час спілкування було роз`яснено його права відповідно до ст.268 КУпАП та ст.63 КУ. Відповідно до приєднаних доказів до відзиву, а саме відеозапису, який зафіксовано нагрудним відеореєстратором NC-M6 серійний номер 211839, поліцейським СРПП ВП N. 1 Могилів-Подільського РВ ГУНП у Вінницькій області капралом поліції Зелінським Олександром Михайловичем підтверджується порушення ...».

В оскаржувані постанові серійний номер відеореєстратора вказаний 211838. Однак на оглянутих копіях відеозаписів відсутній факт зупинки ОСОБА_1 будь-яким поліцейським під час керування будь-яким транспортним засобом.

У відзиві на позов також вказано, що «доказом того, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа, особисто спостерігаючи порушення ПДР, встановлює наявність адміністративного правопорушення. Однак будь-які порушення ПДР, начебто вчинені 05 березня 2023 року ОСОБА_1 встановленому законом порядку не зафіксовані, a тому Відповідач зобов?язаний був скласти протокол, але, як вказувалося вище, жодні доводи ОСОБА_1 до уваги взяті не були, відповідні протоколи складені також не були. Не надано Відповідачем-1 і жодних доказів того, що ОСОБА_1 «являється власником незареєстрованого транспортного засобу - моторолера Viper бе номерних знаків». Все вишевикладене свідчить про законність і обґрунтованість позовної заяви, а тому просить суд її задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає достовірними доводи представника позивача про те, що він звернувся до суду із даним позовом 14 березня 2023 року, що підтверджується відміткою на сторінках позовної заяви «Документ сформований в системі «Електронний суд» 14 березня 2023 року та квитанцію про сплату судового збору від 14.03.2023 року, який було оплачено за допомогою додатку «Електронний суд» та скріншотом особистого кабінету представника позивача, де зазначена дата подання позовної заяви 14 березня 2023 року. Позовна заява надійшла до суду 21 березня 2023 року за обставин, які не залежали від позивача, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження постанови.

Із дослідженої судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 231957 від 05.03.2023, встановлено, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності у зв`язку із тим, що 05 березня 2023 року о 20:19 по вул. Молодіжна, м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області поліцейським СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капралом поліції Зелінським Олександром Михайловичем було зупинено ОСОБА_1 під час керуванням транспортним засобом моторолером Viper, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у темну пору доби здійснював рух без ввімкнених фар ближнього світла, чим порушив п. 19.1.а. ПДР України, передбачене ч.2 Ст.122 КУпАП, здійснював рух на т/з, який був не зареєстрований, чим порушив п. 2.9.6. ПДР України, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, не пред`явив документи реєстрації транспортного засобу, чим порушив 2.1.6. ПДР України, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, при цьому порушив правила користування ременями безпеки або мотошоломами, чим порушив п. 2.3.г. ПДР України, передбачене ч.5 Ст.122 КУпАП. Відповідно до чого було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №231957 від 05.03.2023 у вигляді штрафу у розмірі -850 грн. Згідно додатків, які долучено до постанови вбачається, що долучено відеозапис, який було здійснено за допомогою відеореєстратора №211838(а.с.6).

Представником відповідача до відзиву надано суду DVD диск із відеозаписом та копію Паспорта персонального нагрудного відеораєстратора моделі NC-M6B №NC211839.(а.с.45, 51 ).

З дослідженого судом DVD диск встановлено, що відео складається із чотирьох частин. Перше відео з часом 05.03.2023 року 20 год. 20 хв. з якого встановлено, що в темну пору доби рухається особа на моторолері, але обличчя непомітно. Наступне відео починається з часом 05.03.2023 року 20 год. 28 хв., тобто через 8 хвилин, де вже зафіксовано факт спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, який зазначає, що він транспортним засобом не керував. ОСОБА_1 роз`яснено права відповідно до ст.268 КУпАП та ст.63 КУ. Від підпису у постанові ОСОБА_1 відмовився, оскільки не визнавав вину.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З викладеного вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

При цьому, ст. 62 Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст.251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, також звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктом вищевказаних правопорушень є водій, який керує транспортним засобом.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених остатніх доводів.

Порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них регулюється Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 №14/1 та п.4.1, 4.2 Розділу ІV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100.

Відповідно до п.3.5 Інструкції після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно.

Відповідно до п.3.7 Інструкції №100 працівникам патрульної поліції заборонено, зокрема, змінювати, редагувати, видаляти, копіювати, передавати третім особам або іншим чином поширювати відеозаписи, зроблені на нагрудну відеокамеру (відео реєстратор) без дозволу начальника Департаменту патрульної поліції або начальника управління патрульної поліції у місті.

Згідно п.5.2 Інструкції №100 відеозаписи з нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівників патрульної поліції надаються працівникам Департаменту патрульної поліції та управлінь патрульної поліції у містах з метою виконання ними функціональних обов`язків за погодженням з начальником Департаменту патрульної поліції або начальника управління патрульної поліції у місті.

В графі оскаржуваної постанови: «до постанови додаються…» - працівником Національної поліції зроблено посилання на відеозапис з відеореєстратора №211838. Хоча до відзиву відповідачем долучено Паспорта персонального нагрудного відеораєстратора №NC211839.

На підтвердження факту керування ОСОБА_1 моторолером Viper відповідачем до відзиву додано DVD диск. З перегляду DVD диску встановлено, що відеозапис з нагрудної відеокамери не є безперервним записом та складається з чотирьох відео. Перше відео закінчується з часом 05.03.2023 року 20 год. 20 хв. з якого вбачається, що в темну пору доби рухається особа на моторолері, але обличчя непомітно. Наступне відео починається з часом 05.03.2023 року 20 год. 28 хв., тобто вже через 8 хв., де зафіксовано факт спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, який зазначає, що він транспортним засобом не керував. Вищевикладене, дає підстави вважати, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала його на DVD диск, які долучено до постанови. Тому, суд вважає, що відеозапис отриманий з порушенням закону не може слугувати належним і допустимим доказом по справі та не приймає його до уваги. У зв`язку із чим, в ході розгляду справи не знайшов підтвердження факт керування ОСОБА_1 моторолером Viper .

Окрім цього, представник відповідача у відзиві посилається на Інформацію підсистеми ІПНП «Цунамі», як на підтвердження того, що ОСОБА_1 являється власником незареєстрованого транспортного засобу, однак не долучає її до матеріалів справи. Тому суд розцінює дані доводи, як припущення представника ГУНП у Вінницькій області та не приймає їх до уваги.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За таких обставин суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.6 ст.121, ч.2 ст.122 , ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Що стосується позовних вимог, заявлених до ОСОБА_5 капрала поліції СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, то у цій частині позову необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

В силу п.11 ч.1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно із статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч.1 ст.1 Закону №580-VIII визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст.13 Закону №580-VIII систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону №580-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.5 ст.121, ч.6 ст.121, ч.2 ст.122 , ч.1 ст.126 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Таким чином, працівник органів і підрозділів Національної поліції, який має спеціальне звання, не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17 та від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у даній справі є ГУНП у Вінницькій області, від імені якого інспектор СРПП уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення. А тому належним відповідачем у даній справі є ГУНП у Вінницькій області.

Крім того, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16 вересня 2015 року №730, п.п.1, 9 Положення «Про Департамент патрульної поліції», Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.

В свою чергу, наказом Департаменту патрульної поліції від 17 січня 2016 року №38 затверджене Положення про Управління, відповідно до якого Управління є територіальним відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції та не є юридичною особою, не має самостійного балансу та рахунків в органах Державної казначейської служби України чи банківських установах.

З вищевикладеноговбачається,що інспектор СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Зелінський О.М., який визначений позивачем в якості відповідача по справі, не є належними відповідачем, а тому у позові в частині вимог до вказаного відповідача необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючисьст. 19 Конституції України, ст.ст.121, 122, 126 КУпАП, ст.ст.6,8,9,72,77,139,242,243-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про поновлення строку оскарження постанови- задовольнити.

Визнати поважнимипричини пропускустроку ОСОБА_1 назвернення досуду щодооскарження постанови серії БАД №231957 від 05 березня 2023 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капрала поліції Зелінського Олександра Михайловича, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №231957 від 05 березня 2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.5,6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП і застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Адміністративне провадження відносноОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.5,6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП -закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу правопорушення.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга нарішеннясуду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.М. Дзерин