Вирок № 110077771, 07.04.2023, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/184/2023

130/835/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022020000000453 від 02 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт.Браїлів, Жмеринського району Вінницької області та мешканки АДРЕСА_1 , не одруженої, з вищою технічною освітою, працюючого контролером на КП «Браїлів комунсервіс» , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням № 34 від 28.08.2012 по Браїлівській селищній раді ОСОБА_5 призначено на посаду директора Комунального підприємства «Браїлів-коменсервіс» (ЄДРПОУ 33286680, юридична адреса: Вінницька область, Жмеринський район, емт Браїлів, вул. Монастирська, 13).

Згідно внутрішніх наказів по КП «Браїлів-комунсервіс» № 10/1 від 07.06.2022, № 10/2 від 07.07.2022, № 15/1 від 07.09.2022, № 21 від 21.11.2022, № 1 від 03.01.2023, № 2 від 26.01.2023 директор ОСОБА_5 поклав виконання обов`язків директора підприємства на ОСОБА_3 .

Основним видом діяльності КП «Браїлів-Комунсервіс» є забір, очищення та постачання води, додатковим - каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Відповідно до розділу 4 п. 4.1. Статуту КП «Браїлів-комунсервіс» основною метою діяльності є виробнича, господарська та інша діяльність, яка спрямована на отримання прибутку від усіх видів діяльності Підприємства, визначених цим статутом, задоволення на підставі одержаного прибутку економічних інтересів Підприємства та членів трудового колективу.

Згідно розділу 4 п. 4.2. Статуту КП «Браїлів-комунсервіс» визначено, що предметом діяльності є здійснення всіх видів господарської діяльності, в галузі виробництва, виконання робіт, надання послуг, інші види діяльності, згідно чинного законодавства, а також здійснення фінансово-економічних, виробничо- господарських та інших видів діяльності.

Розділом 6 п. п. 6.4., 6.5. Статуту КП «Браїлів-комунсервіс» визначено, що органом управління Підприємства є Директор, який виступаючи від імені Підприємства, зобов`язаний діяти в інтересах Підприємства добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Посадовою інструкцією директора КП «Браїлів-комунсервіс» розділом 4 п.п. 2. 4 визначено, що за порушення, скоєні в процесі здійснення діяльності директор несе відповідальність в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України та несе персональну відповідальність за наслідки прийнятих ним рішень, що виходять за межі його повноважень, які визначені законодавством, Статутом підприємства, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 1 Розділу 5 посадової інструкції, директор КП «Браїлів-комунсервіс» повинен знати закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства.

Відповідно до пунктів «є», «і» ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно ч.3 ст. 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

У відповідності до пунктів 15-18, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.1999 визначено, що скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування. Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об`єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування. Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних об`єктах комплексного використання.

При здійсненні своєї господарської діяльності КП «Браїлів-комунсервіс» користувалось дозволом на право спеціального водокористування № 1263 від 14.03.2016, терміном дії з 16.03.2016 до 04.03.2021, який є чинним на даний час відповідно до статті 11 п. 2-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», якою визначено, що документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов`язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОУШ-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Згідно даного дозволу стічні води відводяться на поля зрошування, накопичувані, поля фільтрації. Скид стічних вод у водний об`єкт не дозволяється.

Відповідно до п.3, п. 4, п. 13 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 70 Водного кодексу України встановлено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, ч. 2 п. 6 цієї ж статті визначає, що водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Відповідно до ст. 95 Водного кодексу України, усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Так, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора КП «Браїлів-комунсервіс» з 07.06.2022 по теперішні час, будучи службовою особою, що керується у своїй роботі покладеними на неї обов`язками згідно наказів директора підприємства ОСОБА_5 , зокрема посадовою інструкцією директора підприємства, Статутом та чинним законодавством України, наказами та інструкціями відповідних галузевих міністерств, іншими нормативними документами, затвердженими в установленому порядку, будучи обізнаною із законодавством у сфері охорони навколишнього середовища, достовірно знаючи про встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності, пов`язаної із водокористуванням, про умови водокористування, визначені дозволом на спеціальне водокористування № 1263 від 14.03.2016, у тому числі щодо відсутності дозволу на скид стічних вод у водний об`єкт, а саме у р. Рів усвідомлюючи, що у біоочисних споруд, які обслуговують багатоквартирні житлові будинки по АДРЕСА_2 , відсутні технологічні та виробничі можливості здійснювати очищення стічних вод, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, з метою забезпечення економії грошових коштів КП «Браїлів-комунсервіс», які спрямовувались на вивезення стічних вод із використанням автомобільного транспорту, в порушення розділу 4 п. п. 2, 4, розділу 5 п. 1 посадової інструкції, п.3, п. 4, п. 13 ч. 1 ст. 44 та ч. 2 ст. 70 Водного кодексу України, ч.3 ст. 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», п. п. 15-18 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.1999, шляхом організації часткового відновлення та нового будівництва в період з жовтня 2022 року, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, по 02.11.2022 року, подальшого введення в експлуатацію без дозвільних документів та початку роботи каналізаційної мережі від біоочисних споруд до місця скиду - р. Рів, що знаходиться поряд з домоволодіннями приватного сектору по тупику Робітничому в смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області, що призвело до скиду неочищених стічних вод у р. Рів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування зазначеним водним об`єктом та суперечить дозволу на спеціальне водокористування № 1263 від 14.03.2016, яким заборонено скид стічних вод у водний об`єкт.

У результаті порушення ОСОБА_3 вказаних правил охорони вод (водних об`єктів), згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 1211/1906/23-21 від 23.03.2023, внаслідок скиду неочищених стічних вод в період з 02.11.2022 КП «Браїлів-комунсервіс» у водний об`єкт - річку Рів з каналізаційного колектору в межах населеного пункту Браїлів, Жмеринського району Вінницької області без дозвільних документів відбулись негативні зміни фізико-хімічного складу та властивостей води у річці Рів, що призвело до забруднення її поверхневих вод та як наслідок може призвести до загибелі живих біоресурсів, загибелі тварин, рослин; деградації земель, настання інших негативних змін біологічного, хімічного і фізичного складу земель, що спричинило небезпеку для довкілля.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.242 КК України, тобто порушення правил охорони вод (водних об`єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих вод і створило небезпеку для довкілля.

Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).

Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 , будучи допитаною під час судового розгляду, в повному обсязі визнала свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, яке передбачене ч.1 ст.242 КК України і викладений в обвинувальному акті від 30.03.2023 року, щиро розкаялася, просила її суворо не карати. Суду показала, що кримінальне правопорушення вчинила за обставин, викладених вище, а саме з 07 червня 2022 року по теперішній час виконувала обов`язки керівника КП «Браїлів-комунсервіс», на якому працює по сьогоднішній день контролером. За час її діяльності дійсно сталися та відбулися обставини викладені і описані в обвинувальному акті, відбувалися скиди стічних вод до річкової водойми в смт.Браїлів, Жмеринського району, Вінницької області. На даний час таку ситуацію виправили, та викачка відбувається за допомогою транспортних засобів і фактично всі недоліки підприємства усунуто

Обвинувачена ОСОБА_3 виявляє жаль з приводу вчиненного правопорушення, запевнила суд, що готова нести покарання за вчинене кримінальне правопорушення і в подальшому не вчинятиме кримінальних злочинів.

Прокурор Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 в повному обсязі визнала свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, яке передбачене ч.1 ст.242 КК України і викладене в обвинувальному акті від 30.03.2023 року, та беручи до уваги думки прокурора ОСОБА_4 , показання обвинуваченої ОСОБА_3 , за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачена ОСОБА_3 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності її позиції у суду немає.

Суд також роз`яснив обвинуваченій ОСОБА_3 , що при таких обставинах він позбавляюєся права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинувачену, вивчивши матеріали справи, що характеризують її особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Слід зазначити, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Так, оцінюючи всі досліджені у судовому засіданні надані прокурором відомості, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, керуючись законом, з точки зору взаємозв`язку й достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, «поза розумним сумнівом» дійшов висновку про вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 порушення правил охорони вод (водних об`єктів), якщо спричинило забруднення поверхневих вод і створило небезпеку для довкілля, а тому її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.242 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який є нетяжким злочином, особу обвинувачену.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 під час судовому розгляду кримінального провадження, щиро покаялася у вчиненому правопорушенні, на обліку в психіатра та на обліку в нарколога не значиться, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, кримінальне правопорушення вчинила вперше, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони. Ці обставини суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та з урахуванням відсутності обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченої ОСОБА_3 , загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченої до вчиненого діяння та наслідків діяння, а також думки прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без ізоляції її від суспільства, та про можливе призначити їй покарання, що буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, в межах санкцій інкримінованої статті, тобто покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.53 КК України, штраф це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 і попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу, підстав для його обрання немає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальних витрат на залучення експертів у сумі 8603 (вісім тисяч шістсот три) гривні 28 коп.

Згідно зі ст.ст.376,392, 393, 395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду ОСОБА_1