Рішення № 11007398, 17.08.2010, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 2 - 2105/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2010 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Аршук Т.М.

при секретарі Макаренко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі справу за позовом Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі про визнання протиправними дій та зобов”язання провести перерахунок та виплату додаткової та основної пенсії -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Конотопський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом та уточнивши в судовому засіданні свої позовні вимоги, прохає суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі щодо відмови провести перерахунок ОСОБА_2 пенсії на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 6 мінімальних пенсії за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2008 року та з 01 січня 2010 року по 17 серпня 2010 року та зобов”язати провести йому перерахунок і виплату пенсії за віком та додаткової пенсії за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2008 року та з 01 січня 2010 року по 17 серпня 2010 року, виходячи з встановленого діючим законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Свої вимоги обгрунтовує тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії. Внаслідок загального захворювання, пов”язаного з впливом аварії на ЧАЕС його визнано інвалідом 3-ї групи довічно. На підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому було призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров”ю. Згідно ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону розмір пенсії має становити 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно ст. 50 Закону додаткова пенсія має бути призначена в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Статтею 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, основна та додаткова пенсія виплачується йому не в повному розмірі.

Прокурор Слободюк Л.В., в судовому засіданні, уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

ПозивачОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Шульга Ю.В.. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, , що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Конотопі як одержувач державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії по інвалідності на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і отримує щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю як інвалід та державну пенсію відповідно до змін, внесених до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік ” та Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І. пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35, пунктів 36-100 розділу П „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу Ш „Прикінцевих положень” Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік ” та Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Таким чином, виплата основної та додаткової пенсії позивачу у 2007, 2008, 2010 роках проводилася відповідно до вимог чинного законодавства. Після прийняття рішеннь Конституційним Судом України 09 липня 2007 року та від 22.05.08 з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян. Кабінетом Міністрів України 09 липня 2007 року та 28 травня 2008 року була прийнята постанова „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка чітко визначила розміри щомісячної додаткової пенсії і пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою та саме в такому розмірі і проводилися виплати позивачу. Також не погоджується із застосуванням при обрахунках додаткової пенсії розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, оскільки ст. 28 вказаного Закону визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону. Таким чином, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинен застосовуватися окремий порядок пенсійного забезпечення, визначений Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Вислухавши пояснення прокурора Слободюк Л.В., представника відповідача Шульги Ю.В., вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні в становлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, має право на пільги і компенсації , встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв”язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворих внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу (а.с. 22).

Відповідно посвідчення, ОСОБА_2 має 3-ю групу інвалідності довічно (а.с. 23).

ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Конотопі як одержувач пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Дані факти сторонами не оспорюються.

Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що особам, віднесеним до І категорії пенсії встановлюються у вигляді державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено. Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 рік, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно статті 58 Закону України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2008 року та з 01 січня по 17 серпня 2010 року включно відповідачем було порушено право позивача на призначення пенсії в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 50 %мінімальної пенсії за віком.

Наявність вказаного права у позивача є визначальною для вирішення питання щодо вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», затв. постановою КМУ від 24.10.07 № 1261 Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, рішення про призначення та перерахунок пенсії позивачу покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі за місцем проживання позивача.

Суд вважає, що з метою захисту прав позивача слід зобов”язати управління ПФУ в м. Конотопі провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2008 року та з 01 січня 2010 року по 17 серпня 2010 року включно , з урахуванням виплачених йому за цей період виплат.

Крім того з відповідача підлягають стягненню витрати з ІТЗ розгляду справи у розмірі 37 грн., оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.

Керуючись ст. ст. 6, 19, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 61, 69 Закону України „Про Конституційний Суд України”. ст. ст. 50.54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп,2008 рік, п. 15 Положення „Про Пенсійний фонд України”, затв. постановою КМУ від 24 жовтня 2007 року № 1261, ст.ст. 10, 57, 60, 212 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі щодо нарахування і виплати основної і додаткової пенсії ОСОБА_2 як інваліду 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірах менших , ніж передбачено ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2008 року та з 01 січня 2010 року по 17 серпня 2010 року.

Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2008 року та з 01 січня 2010 року по 17 серпня 2010 року , з урахуванням здійснених ОСОБА_2 як інваліду 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи виплат за вказані періоди.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для зарахування платежів до спеціального фонду Державного бюджету ( КЕКД 22050000, ОКПО 23635072, р/р 31219259700008, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013), призначення платежу ІТЗ розгляду цивільної справи №2- 2105 /10 в Конотопському міськрайонному суді.

Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення , а особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя