Ухвала суду № 110073189, 07.04.2023, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/196/23

Провадження № 1-кп/242/587/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023025200000030 від 01.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження № 12023025200000030 від 01.02.2023 року відносно ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду Крім того, підтримав клопотання щодо продовження відносно обвинуаченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, оскільки строк запобіжного заходу за попередньою ухвалою закінчується 12.04.2023 року, натомість ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчомусудовому засіданнізаперечував протиклопотання прокурора,просив змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який, а саме на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання його співмешканки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він має серйозні захворювання, а саме перелом стегнової кінцівки, внаслідок чого, не може утримуватися в умовах тримання під вартою, у зв`язку з чим, йому потрібне лікування за межами установи. В свою чергу щодо призначення даного кримінального провадження до судового розгляду обвинувачений не заперечував.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчомусудовому засіданняпросила призначитикримінальне провадженнядо судовогорозгляду.Заперечувала протиклопотання прокуроращодо продовженнявідносно обвинуваченогозапобіжний західу видітримання підвартою.Просила змінитиобвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який, а саме на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання його співмешканки, оскільки за станом здоров,я він потребує операційного втручанн, внаслідок чого, не може утримуватися в умовах тримання під вартою.

Прокурор проти клопотання обвинуваченого заперечував, наполягавна задоволенні клопотання про продовження останньому строку тримання під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст.468-475КПК України до суду не надійшло.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.

Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості слід проводити відкритим, оскільки обмеження щодо цього, передбачені ст. 27 ч. 2 КПК України, відсутні.

З`ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді суд, враховує матеріали кримінального провадження та вважає за необхідне затвердити коло осіб: прокурор, потерпілий, захисник та обвинувачений.

Приймаючи до уваги, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені ст. 315 КПК України, суд вважає за необхідне кримінальне провадження призначити до судового розгляду.

Згідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Ухвалою Селидівськогоміського судуДонецької областівід 13.02.2023року, ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.04.2023 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Крім того, продовження тримання під вартою може бути виправдано за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії», «Харченко проти України»).

Суд звертає увагу, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Тоді як наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися, тяжкість покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим та те, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, при вирішення клопотання, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його вік, стан здоров`я, те, що він раніше судимий, за останньою судимістю звільнений умовно-достроково та вчинив нове кримінальне правопорушення в період невідбутої частини покарання; є особою з інвалідністю ІІІ групи, до затримання ніде не працював, не одружений, родиною не навантажений, малолітніх дітей та інших не непрацездатних осіб на утриманні не має, міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення.

Щодо вирішення питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт у зв`язку зі станом здоров`я, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування

Пунктом «д» ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 р. передбачено, що кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, у тому числі, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я.

Статтею 11Закону України«Про попереднєув`язнення»визначено,що медичнеобслуговування,а такожлікувально-профілактичнаі протиепідемічнаробота вмісцях попередньогоув`язнення організуютьсяі проводятьсявідповідно дозаконодавства проохорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення» встановлено, що адміністрація місць попереднього ув`язнення зобов`язана, зокрема, створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.

Так, спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України 10.02.2012№ 239/5/104 затверджений Порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.

Згідно ізп.2.3даного Порядкумедичне обстеженняосіб,узятих підварту,здійснюється уразі їхзвернення зіскаргою настан здоров`яза ініціативоюлікаря медичноїчастини СІЗОабо адміністраціїСІЗО.У випадках,колилікарімедичної частиниСІЗОнеможуть самостійновстановитидіагноз,начальникмедичноїчастини СІЗОподаєзапитдо керівництваСІЗОщодонаправлення хворогоналікуваннядо обраногозакладуохорониздоров`я зорієнтовногоперелікуабо залученнявідповідноголікаря-фахівцязакладуохорониздоров`я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Крім того, згідно з положеннями п. 2.7 вказаного Порядку у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

За клопотання захисника ОСОБА_5 було витребувано інформацію про стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 .

Згідно відповіді Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях № 880/ДН-23 від 06.04.2023 року, при надходженні в установу ОСОБА_3 був оглянутий лікарем загальної практики сімейної медицини Дніпровської міської медичної частини № 4, заключення: «Закритий перелом стегнової кістки правої нижньої кінцівки». З 16.02.2023 року по 20.02.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні КП «ДБКЛПД» ДОР. 23.03.2023 року оглянутий лікарем-невропатологом Дніпровської міської медичної частини № 4, діагноз: «Енцефалопатія змішаного генезу І ст.». Призначене лікування ОСОБА_3 отримав в повному обсязі. На даний час стан здоров`я ОСОБА_3 відповідає наявним діагнозам, лікування в закладах МОЗ України не потребує, знаходиться під наглядом медичних працівників.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надана інформація, яка була витребувана судом за клопотанням сторони захисту, жодним чином не підтверджує неможливість утримання обвинуваченого ОСОБА_3 в умовах установи виконання покарань.

Щодо заяви про необхідність операційного втручання, суд звертає увагу, що ушкодження ОСОБА_3 отримав в 2017 році, внаслідок чого йому було встановлено інвалідність. Крім того не надано доказів стороною захисту, що до обрання запобіжного заходу обвинувачений звертався до лікаря з приводу вказаного методу лікування, які вчасно не були надані. Натомість з відповіді Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях вбачається, що лікування в закладах МОЗ не поребує.

З огляду на значимі для даного кримінального провадження обставини, суд приходить до висновку, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання обвинуваченого слід відмовити, оскільки сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу.

У зв`язку з чим, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 60 діб, тобто до 02.06.2023 року включно.

Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його майнового стану, ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»дорівнює 53 680 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 177-178, 315 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження № 12023025200000030 від 01.02.2023 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду у складі судді одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області на 14 квітня 2023 о 9 год. 15 хв.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в Державнійустанові «Дніпропетровськаустанова виконанняпокарань (№4)»до 60діб,тобто до 02 червня 2023року включно.

Визначити суму застави у розмірі 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; ЄДРПОУ: 26288796.

У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт,відмовити.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 02 червня 2023 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що уразі внесення застави у визначеному уданій ухвалі розмірі,оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань (№ 4)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи«Дніпропетровська установа виконання покарань (№ 4)»негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1