Ухвала суду № 110070995, 31.03.2023, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2169/23

провадження № 1-кс/405/1092/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2023 м. Кропивницький

слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 тайого захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Кропивницькому клопотанняслідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 23березня 2023року №42023120000000041,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Синьки, Ульяновського району, Кіровоградської області, українцю, громадянину України, одруженому, маючому на утриманні двох малолітніх дітей, займаючому посаду старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

слідчий СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60(шістдесят)діб. При визначені розміру застави просив врахувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає ролі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення. При внесені застави просив покласти на підозрюваного наступні обов`язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №184 від 01.09.2022, наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 13.08.2022 №327 призначено на посаду старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб офіцерського складу укладеного 28.01.2022 між Міністерством оборони України та ОСОБА_4 , останній ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до частини 3 статті 18, примітки 1 до статті 364, постійно здійснював функцію представника влади та являвся службовою особою органу військового управління, та постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Проправовий режимвоєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року

На початку березня 2023 року до ОСОБА_7 , який обіймає посаду водія ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулись його знайомі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які запитали у ОСОБА_7 які є законні підстави для відтермінування призову.

21.03.2023 ОСОБА_7 будучи працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , не будучи обізнаний у методах мобілізаційної роботи, з метою отримання консультації про способи та методи відтермінування осіб від призову, звернувся до старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

У ході бесіди ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що він за винагороду у сумі 5000 гривень за одну особу, може вчинити дії, які входять до його компетенції, спрямовані на не направлення повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не включати до списків осіб, які підлягають мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 дані про ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не подавати керівництву ІНФОРМАЦІЯ_5 інформацію про ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Крім цього ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що у разі ненадання неправомірної вигоди у сумі 5000 гривень за одну особу він буде вчиняти дії спрямовані на призов ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на військову службу. Таким чином ОСОБА_4 у ході бесіди почав вимагати неправомірну вигоду у загальній сумі 10000 гривень та пообіцяв ОСОБА_7 за протиправну винагороду вчинити умисні протиправні дії спрямовані на уникнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 призову на військову службу та мобілізацію.

У подальшому 29.03.2023 близько 20.20 годині на виконання раніше узгоджених домовленостей ОСОБА_7 за вимогою ОСОБА_4 на автомобілі Chevrolet Aveo LT д.н.з. НОМЕР_1 , прибув до будинку останнього розташованого по АДРЕСА_1 , де зустрівся з ОСОБА_4 . У ході бесіди ОСОБА_4 сів до салону автомобіля де продовжив вимагати неправомірну вигоду у сумі 10000 гривень за вчинення умисних дій спрямованих на уникнення від мобілізації ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_4 на підтвердження виконання свого злочинного протиправного умислу передав ОСОБА_7 військовий квиток ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебував у матеріалах особової справи останнього, яка зберігається у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після цього ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_4 передав останньому неправомірну вигоду у сумі 10000 гривень.

Після отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у сумі 10000 гривень, на місці вчинення кримінального правопорушення, в присутності останнього, проведено обшук автомобіля Chevrolet Aveo LT д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився на проїжджій частині дороги біля будинку розташованого по АДРЕСА_1 , у ході якого на панелі салону автомобіля виявлено та вилучено військовий квиток ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та в лівій кишені халату в який був одягнений ОСОБА_4 виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 10000 гривень.

29.03.2023 у період часу 22.32 години по 23.44 годину проведено обшук приміщення службового кабінету №9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який займає ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено особову справу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у якій відсутній військовий квиток останнього.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Слідчий в клопотанні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред`явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що викладені у клопотанні та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання. Вважали підозру не обґрунтованою, а ризики недоведеними. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту. Захисник вказала, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки. Сукупний дохід підозрюваного на місяць складає 28 000 грн.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42023120000000041 від 23.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.к. 13 витяг з ЄРДР).

29.03.2023 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 30.03.2023 йому вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри:

Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.к.44), протоколом допиту свідка (а.к. 17-18), протоколом допиту свідка (а.к. 19-20), протоколом допиту свідка (а.к. 21-22), протоколом допиту свідка (а.к. 23-24), протоколом огляду, ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів (а.к. 25-31), протоколом обшуку (а.к. 32-42), протоколом обшуку (а.к.46-56), повідомленням про підозру (а.к. 93-100).

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обгрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартліпротии Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Необхідно зауважити, що на данному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст.193КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зч. 1ст.7КПК України змістта формакримінального провадженняповинні відповідатизагальним засадамкримінального провадження,до яких,зокрема,відносяться: верховенствоправа; законність; рівність передзаконом ісудом; повага долюдської гідності; презумпціяневинуватості тазабезпечення доведеностівини; змагальність сторінта свободав поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачене ч. 3 ст.368 КК України за класифікацією статті 12 КК України належать до тяжких кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення якого передбачає можливість покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні слідчого обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним та обґрунтованим ризик переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також,з урахуваннямтяжкості покараннята вагомостідоказів обґрунтованостіпідозри, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , що вже допитані у проваджені і дають викривальні свідчення так і тих, що підлягають встановленню та допиту, зокрема і серед працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою зміни та дачі показів останніми на його користь;

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Також прокуроромдоведено таобґрунтовано наявністьризиків передбачених п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння кримінального правопорушення та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні.

Підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази підтверджуючі його вину, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і як результат схильною до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Так, на даний час протиправні дії, підозрюваного викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4, 5 ч.1 ст. 177 КК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини: вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюванимкримінального правопорушення; тяжкістьпокарання,що загрожуєпідозрюваному уразі визнанняйого винуватим укримінальному правопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється; вік тастан здоров`япідозрюваного; міцністьсоціальних зв`язківпідозрюваного вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; наявністьу підозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; репутаціюпідозрюваного; майновийстан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, як того вимагають положення ст.178 КПК України.

Таким чином, вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч.5 ст. 182 КПК України розмір заставивизначаєтьсяутаких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження слідчого судді у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність утриманців, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя приходить до висновку про визначення підозрюваному ОСОБА_4 як альтернативу, застави в розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, в саме: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Окремо слід зауважити, що на підставі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Таким чином, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючи даних на підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів. З урахуванням зазначеного клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів, тобто з 20 год. 23 хв. 29.03.2023 року до 20 год. 23 хв. 27.05.2023 року.

Визначити розмірзастави урозмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 214 720 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42023120000000041 від 23.03.2023.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.

У разівнесення застави,покласти на ОСОБА_4 в строк до 27.05.2023 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 20 год. 23 хв. 27.05.2023

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10