Ухвала суду № 110069025, 05.04.2023, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/254/21

6/703/16/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Биченка І.Я.

за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,

розглянувши подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенка О.А. про тимчасове обмеження права виїзду ОСОБА_1 за межі України,

у с т а н о в и в :

Головний державний виконавець відділу ДВС у місті Смілі Панасенко О.А. звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з поданням про тимчасове обмеження права виїзду ОСОБА_1 за межі України.

В обґрунтування подання зазначив, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження №70718875 з виконання виконавчого листа №703/254/21 від 10 січня 2023 року про встановлення ОСОБА_2 способів участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 .

За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про відкриття провадження від 11.01.2023 зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Виконавець стверджує, що рішення суду на сьогоднішній день не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено.

Ним 07.02.2023 та 05.03.2023 було здійснено виїзди за адресою боржника з метою перевірки виконання рішення суду, однак ОСОБА_1 за місцем проживання відсутня, про причини відсутності та невиконання рішення суду виконавця не повідомила.

Враховуючи наведене державний виконавець просив тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом №703/254/21 від 10 січня 2023 року.

На розгляд подання державний виконавець не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в поданні належить відмовити з наступних підстав.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року по справі №703/254/21 встановлено ОСОБА_2 , наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- побачення перші три місяці з часу набрання рішенням законної сили кожної першої та третьої неділі місяця з 11 години до 16 години за місцем проживання дитини (в присутності матері), а в подальшому кожної першої та третьої неділі місяця з 11 години до 16 години за адресою: АДРЕСА_1 ;

- побачення з дитиною, ОСОБА_4 , в день його народження, ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 11 години до 14 години за адресою: АДРЕСА_1 ;

- спільний відпочинок у період літніх, весняних, осінніх та зимових канікул (із розрахунку половини строку вказаних канікул) за письмовою домовленістю між батьками за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання рішення суду 10 січня 2023 року було виписано та видано ОСОБА_2 виконавчий лист для його примусового виконання.

11 січня 2023 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенком О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70718875.

05 лютого 2023 року цим виконавцем складено акт, за замістом якого за адресою, вказаною у виконавчому документів та визначеним місцем проведення виконавчих дій, ОСОБА_1 проігнорувала вимогу державного виконавця №2593 від 23.01.23 та постанову про відкриття виконавчого провадження№1024 від 11.01.2023 за АСВП 70718875. Вимоги виконавчого листа боржником не виконано.

Постановою державного виконавця Панасенка О.А. від 07.02.2023 на ОСОБА_1 накладено 1700 грн. штрафу за ігнорування законних вимог постанови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження номер за АСВП:70718875 від 11.01.2023 та невиконання рішення суду.

05 березня 2023 року виконавцем складено акт, за замістом якого за адресою, вказаною у виконавчому документів та визначеним місцем проведення виконавчих дій, ОСОБА_1 проігнорувала вимоги постанови про накладення штрафу від 07.02.2023 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2023. Вимоги виконавчого листа боржником не виконано.

Постановою державного виконавця Панасенка О.А. від 06.03.2023 на ОСОБА_1 накладено 3400 грн. штрафу за ігнорування законних вимог постанови державного виконавця про накладення штрафу №3814 від 07.02.2023 та невиконання рішення суду.

Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Разом із цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити зокрема: утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Саме державний (приватний) виконавець зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Проте, державним виконавцем не надано жодних доказів на підтвердження фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Фактично єдиними доказами, що обгрунтовують викладені у поданні обставинами, за викладеними у поданні твердженнями виконавця, є акти, складені за результатами виходу за місцем проживання боржника.

Однак, у поданні зазначено, що в результаті здійснення виїзду за місцем проживання боржника ОСОБА_1 була відсутня, в той час як в актах містить інформація про те, що вона проігнорувала вимоги державного виконавця.

Крім того, вказані акти не містять підписи понятих, відповідно, зазначена в них інформація не може бути прийнята судом як доказ.

Суд також відхиляє посилання державного виконавця на те, що боржником не подано декларацію про доходи та майно, як на підставу для задоволення подання.

Пунктом 2 ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов`язаний подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, однак лише за рішенням майнового характеру.

У даному випадку на примусовому виконання перебуває рішення про встановлення ОСОБА_2 способів участі у вихованні та спілкуванні з сином, а не вимога майнового характеру. А тому, державний виконавець не мав права вимагати від боржника декларацію про доходи в межах наведеного виконавчого провадження.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв`язання спорів у цій сфері визначаються Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Даним Законом встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Згідно з пунктом п`ятим частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на фізичну особу судовим рішенням, а винна поведінка боржника, яка полягає в ухиленні останнього від виконання таких зобов`язань.

Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Аналізуючи положення статті 441 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та положеннями Закону України «Про виконавче провадження», слід дійти висновку, що підставою для встановлення особі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення судом, який розглядає подання державного виконавця, факту умисного ухилення боржника від виконання своїх майнових зобов`язань перед стягувачем. Тобто, якщо боржник, який має можливість, свідомо ухиляється від покладеного на нього судом обов`язку.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів умисного ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на неї, докази виїзду ОСОБА_1 за межі України відсутні, так як і відсутні докази отримання нею закордонного паспорту.

Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що боржник була обізнана про відкриття 11 січня 2023 року виконавчого провадження щодо виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року.

Суд, також, звертає увагу, що на день надходження до суду подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 за межі України державний виконавець Панасенко О.А. закінчив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №703/254/21 від 10 січня 2023 року та повернув його до суду.

Відсутність виконавчого провадження унеможливлює вирішення судом питання про тимчасове обмеження права виїзду ОСОБА_1 за межі України та є самостійною підставою для відмови у задоволенні поданого державним виконавцем подання.

На підставі наведеного, керуючись ст. 260, 261, 441 ЦПК України ,

п о с т а н о в и в :

Відмовити головному державному виконавцю відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенку О.А. у задоволенні подання про тимчасове обмеження права виїзду ОСОБА_1 за межі України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена сторонами безпосередньо в Черкаський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя: І.Я. Биченко