Рішення № 110068542, 18.11.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/9803/19

Провадження №2/932/1735/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2022 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дубовик К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи обласне комунальне підприємство «Софіївське бюро технічної інвентаризації» в особі державного реєстратора Волос Олени Володимирівни, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису про право власності, поновлення відомостей в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У червні 2019 року позивач звернувся із вимогами про: скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №47299958 від 11.06.2019, яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи»; скасування реєстраційного запису про право власності №31949630 від 06.06.2019 на квартиру за адресою АДРЕСА_2 за ТОВ «Кредитні ініціативи»; поновлення відомостей в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ним та АКБ «ТАС-Комерцбанк» був укладений кредитний договір, за умовами якого позивачу надано кредит в розмірі 160000 доларів США. На забезпечення виконання зобов`язання укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . В подальшому були укладені ряд договорів факторингу внаслідок яких, право вимоги за кредитним та іпотечним договором перейшло до відповідача. 06.06.2019 внесено запис про реєстрацію права власності за ТОВ «Кредитні ініціативи». Позивач вважає, що така реєстрація відбулась з порушенням діючого законодавства, оскільки він не отримував вимоги про дострокове погашення заборгованості, сума боргу є спірною, конкретний обсяг заборгованості позивача не визначено, рішення про державну реєстрацію ухвалене пізніше ніж внесено відомості до реєстру. Іпотечний договір було посвідчено приватним нотаріусом Лозенко В.В., проте державну реєстрацію вчинено державним реєстратором який жодних дій в рамках іпотечного договору не вчиняв. Державна реєстрація права власності на предмет іпотеки відбулась з порушенням ст. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Відповідач не має права іпотекодержателя по Іпотечному договору оскільки рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2017 позовні вимоги про визнання договору про передачу прав за іпотечним договором частково недійсним.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно є відповідне застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Іпотечний договір є чинним, докази його оспорення не надавалися. Позивачу направлялося письмове повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язання, а позивач отримав відповідні повідомлення. ТОВ «Кредитні ініціативи» скористалось своїм правом зареєструвати право власності на предмет іпотеки, що є безумовним, а позивач не довів, що виконав основне зобов`язання. 06.06.2019 відбулось отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв, а 11.06.2019 прийняття рішення про державну реєстрацію прав, а отже порушень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не відбулось. Реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кредитні ініціативи» здійснена за згодою, що висловлена у договорі іпотеки, а тому вказаний закон не підлягає застосуванню до цих правовідносин.

2. Процесуальні дії по справі. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.07.2019 відкрито провадження у справі та постановлено судовий розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021 головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Цитульський В.І. на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду від 29.04.2021 №208.

Ухвалою судді від 14.05.2021 цивільну справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.

Позивач у судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду повідомлений належним чином.

У судове засідання третя особа не з`явилась, повідомлена належним чином, від її представника надійшла заява про розгляд справи без її участі.

3. Обставини, встановлені судом.

06.06.2007 між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №0301/0607/98-240, відповідно до умов якого позивачу було надано кредит в сумі 160000 доларів США, строком користування кредитом до 05.06.2017 включно, з платою за користування кредитом у вигляді 14,5 процентів річних.

06.06.2007 на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір №0301/0607/98-240-Z-1, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Умовами Іпотечного договору №0301/0607/98-240-Z-1 від 06.06.2007 передбачено, що задоволення вимог може здійснюватися шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки у рахунок виконання Основного зобов`язання у порядку, установленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» у випадку задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п. 12.3. Договору, договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

Рішенням державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни індексний номер: 47299958 від 11.06.2019 було зареєстровано право власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.06.2019, Підставою для реєстрації/виникнення права власності відповідача була вимога/Іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості, серія та номер №K1/Д/54, виданий 06.12.2018, видавник: ТОВ «Кредитні ініціативи», іпотечний договір №0301/0607/98-240-Z-1, серія та номер №2380, виданий 06.06.2007, видавник Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В.; кредитний договір, серія та номер №0301/0607/98-240, виданий 06.06.2007, видавник: Сторони: АКБ «ТАС-Комерцбанк», Слишов 3.Г.

Із витягу також вбачається, що зареєстрованим іпотекодержателем є ТОВ «Кредитні ініціативи».

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2017 по цивільній справі №200/5445/16-ц за позовом ОСОБА_1 то ТОВ «Кредитні ініціативи», ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна, ПАТ «Сведбанк» про визнання договору про передачу прав за іпотечним договором частково недійсним, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені; визнано частково недійсним договір про задоволення прав за іпотечним договором, укладений 28.11.2012 між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», в частині передачі ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за іпотечним договором №0301/0607/98-240-Z-1 від 06.06.2007, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», і фізичною особою ОСОБА_1 , відповідно до Додатку №1 до Договору про передачу прав за іпотечним договором, укладеним 28.11.2012 між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи».

Проте в подальшому вказане рішення суду скасоване та ухвалою суду від 11.04.2022 позов залишено без розгляду.

Із долученого позивачем паспорту громадянина України, вбачається, що 26.03.1998 місце проживання відповідача було зареєстровано за адресою АДРЕСА_3 .

Із долученого позивачем паспорту громадянина України ОСОБА_2 , вбачається, що 03.07.2003 місце проживання останньої було зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 .

Позивачем також надано рішення виконавчого комітету від 23.04.199 №235 згідно яким узаконено за громадянкою ОСОБА_2 перепланування двох квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .

4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

У відповідності до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до ч.2 ст.70 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтями 12 та 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до ст.37 Закону, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

За висновками постанови Великої палати Верховного Суду від 16.05.2020 у справі № 644/3116/18, отже,Закон № 898-IVпрямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняттяЗакону № 1304-VIIправо іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

ВодночасЗакон № 1304-VIIввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що квартира площею 37,10 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, яка використовується позивачем як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнута на підставі діїЗакону № 1304-VII, у тому числі і шляхом реєстрації права власності за АТ «КБ «Приватбанк» як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 23 квітня 2008 року, укладеного в іноземній валюті.

Отже, у нотаріуса були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за АТ «КБ «Приватбанк».

Аналогічний висновок щодо застосування положеньЗакону № 1304-VIIміститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а.

У відповідності до абзацу 2 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на даний час), уразіскасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію правна підставісудового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно здержавною реєстрацієюприпинення речовихправ чиобтяжень речовихправ проводитьсядержавна реєстраціянабуття відповіднихправ чиобтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі N910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну.

Хоча пункт1статті 6Конвенції зобов`язуєсуди обґрунтовуватисвої рішення,його неможна тлумачитияк такий,що вимагаєдетальної відповідіна коженаргумент.Міра,до якоїсуд маєвиконати обов`язокщодо обґрунтуваннярішення,може бутирізною взалежності відхарактеру рішення(справа«Серявін таінші протиУкраїни» рішенняЄСПЛ від10.02.2010), постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі №465/3586/17, від 08.10.2020 у справі №712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Предметом оскарження у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб.

Таке звернення стягнення відбулося в супереч Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відтак є незаконним.

При цьому відповідачем не заперечено того факту, що позивач чи предмет іпотеки підпадає під ознаки, визначені наведеним вище законом.

Окрім того суд звертає увагу, що об`єкт іпотеки квартира АДРЕСА_1 є об`єднаною із квартирою АДРЕСА_6 . Про це було відомо позивачу, оскільки ним долучено до позову рішення органу місцевого самоврядування про «узаконення» такого об`єднання. При цьому позивачем не долучено та не заявлено клопотань про витребування доказів щодо можливості звернення стягнення на одну із об`єднаних квартир.

У даному спорі права позивача буде відновлено у разі припинення реєстрації набуття речових прав на вказану квартиру відповідачем та відновлення прав на квартиру позивача.

На час вирішення спору, однією із підстав для вчинення вказаних дій державного реєстратора є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

За вказаних обставин вбачається, що задоволення позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію відновить права позивача, за захистом якого він звернувся до суду. При цьому необхідність подальшого звернення до суду відсутня. Відтак такий спосіб захисту слід вважати належним та ефективним.

Інші позовні вимоги не передбачені законом як способи захисту порушеного права. Крім того поновлення відомостей про право позивача на квартиру має відбутися в силу закону, про що вказано вище.

Відтак інші позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення позову із відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній позовній вимозі.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовільнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора ОКП «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Олени Володимирівни №47299958 від 11.06.2019 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1921 грн.

Рішення судунабирає законноїсилипіслязакінчення строкуподанняапеляційної скаргивсіма учасникамисправи,якщо апеляційнускаргунебуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.І.Цитульський