Рішення № 110067652, 05.04.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3723/22

Провадження № 2-а/761/200/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.01.2022 року поштовою кореспонденцією позивач отримав постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія ВМ №00007815 від 12.01.2022 року, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн. Постанова обґрунтована порушенням п. 22.5 ПДР, зокрема, в обґрунтування її винесення в постанові зазначено, що 17.11.2021 о 13 год. 22 хв., за адресою М 05 Київ-Одеса, км. 36+303 зафіксовано т.з. SKANIA Р124, державний номер НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України загальної маси т.з. на 19.6% (6.782 т.).

Позивач не погоджується з вказаною постановою, вважає її протиправною, зокрема у позові зазначає, що займає посаду директора ПАТ «Агропромислова група», яка має у власності вантажну великогабаритну техніку, в тому числі і вказаний у постанові транспортний засіб. Разом з тим, згідно договору № 368 оренди транспортних засобів та спеціальної техніки від 01.07.2021 року ПАТ «Агропромислова група» надано в платне користування орендарю - ФОП ОСОБА_2 , на умовах договору оренди автотранспортні засоби, навантажувальну техніку та обладнання, на визначений договором строк за умови сплати останнім періодичних орендних платежів, розмір та порядок яких, визначені в специфікаціях додатку № 1 до Договору. Зазначений в оскаржуваній постанові транспортний засіб у день вчинення правопорушення не перебував у користуванні ПАТ «Агропромислова група», а перебував у користуванні ФОП ОСОБА_2 . Окрім того позивач стверджує, що спірна постанова складена з порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512.

Ухвалою від 19.04.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності ст. 261 КАС України.

09.02.2023 року через систему "Електронний суд" представником відповідача Шабатіною І.О. було надіслано до суду відзив на адміністративний позов, в якому представник надав свої заперечення щодо задоволення позовної заяви та просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на його необґрунтованість за наступних обставин.

Так, представник суб`єкта владних повноважень зауважує, що згідно з п. 22.5 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух т.з. та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги - 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором i Державтоiнспекцiєю маршрутах 4,35 м.), за довжиною - 22 м. (для маршрутних т.з. - 25 м.), фактичну масу понад 40 т. (для контейнеровоз - понад 44 т., на встановлених Укравтодором і Державтоiнспекцiєю для них маршрутах - до 46 т.), навантаження на одиночну вісь 11 т. (для автобусів, тролейбусів -11,5 т.), здвоєні осі -16 т., строєні -22 т. (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т., здвоєні осі -18 т., строєні -24 т.) або якщо вантаж виступав за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 4 Правил проїзду, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Представник відповідача, звертає увагу, що вказаними вище нормами законодавства допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

При прийнятті спірної постанови були використані відомості про власника транспортного засобу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Внесення відомостей до вказаного реєстру про належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. При цьому, невнесення відомостей до реєстру про належного користувача транспортного засобу незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

Також, представник відповідача вказала, що спірна постанова містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, її зміст відображає ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а саме, у постанові від 12.01.2022 року серії ВМ № 00007815 визначено порушення щодо руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, визначено наступне: «… рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19.6% (6.782 тон)»

Щодо габаритно-вагових норм, а саме: загальної маси транспортного засобу та навантаження на здвоєні осі транспортного засобу, належним чином зафіксованих автоматичним пунктом та врахованих уповноваженою службовою особою Укртрансбезпеки при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови постанові від 12.01.2022 серії ВМ № 00007815, представник зауважує, що розрахунок відсоткового перевищення розраховано коректно відповідно до формули: % перевищення ((22,782 - 16,000 - 16%*22,782)/16,000) х 100% = 19,6%. Розміри відсотків перевищення 19,6 %, отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеному в постанові.

Представник також зауважує, що правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 5, свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5714, 5715, 5716, 5717, дійсні до 30.09.2022, сертифікат перевірки типу UA.TR.001 76-20 Rev.0.

Так, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові. Із матеріалів, долучених до відзиву вбачається, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Відповідні відомості містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритновагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, які використовувалась відповідачем при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями.

Поміж іншого представник суб`єкта владних повноважень зауважує, що відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної та/або звітами про зважування згідно з якими вантажним спеціалізованим транспортним засобом неспростовує перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає як на навантаження по осях, так і на загальну вагу транспортного засобу.

У постанові про адміністративні правопорушення зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритновагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Також, представник додатково зазначає, що посилання на видаткові накладні та ТТН не є належним доказом відсутності перевищення фактичної загальної маси транспортного засобу під час руху, оскільки не свідчать про дійсність його ваги у момент фіксації, а лише надають окрему інформацію про облік активів.

У відзиві представником наголошено увагу на тому, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови, яка визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Отже, на думку представника оспорювана постанова за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП, у зв`язку з чим представник наголошує на тому, що дії суб`єкта владних повноважень під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України, а тому позов є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідь на вказаний відзив від позивача до суду не надходила, а тому суд, з урахування розумного строку розгляду даної адміністративної справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, вирішує даний спір за наявними в матеріалах справи доказами, з урахування доводів позивача стосовно задоволення вимог, а також викладених у відзиві представником суб`єкта владних повноважень аргументів щодо законності постанови про адміністративне правопорушення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. винесено постанову серії ВМ №00007815 від 12.01.2022 року, відповідно до якої 17.11.2021 р. о 13 год. 22 хв., за адресою М-05, км 36+303 Київ-Одеса, відповідальна особа, допустила рух транспортного засобу SKANIA Р 124 державний номерний знак НОМЕР_1 з перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19.6% (6.782 т.).

Вказаною постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000, 00 грн.

За змістом договору № 368 оренди автотранспортних засобів та спеціальної техніки від 01.07.2021 року та додатку № 1 до договору ПАТ «Агропромислова група» в особі голови правління Сівецького А.В. надало в оренду ФОП ОСОБА_3 транспортні засоби, зокрема, SKANIA Р 124 державний номерний знак НОМЕР_1

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу SKANIA Р 124 державний номерний знак НОМЕР_1 , ПрАТ "Агропромислова група" є власником даного транспортного засобу, тип транспортного засобу Самоскид - С.

Позивач є директором ПрАТ «Агропромислова група» за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Не погоджуючись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку доводам позивача та представника суб`єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

За приписами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху закріплено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

З викладеного вбачається, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові чи габаритні параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, ширини, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Примітка. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

За приписами частини 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

При цьому, відповідно до ст. 14-3 ч.3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Стаття 279-7 КУпАП передбачає, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановлений строк звертався до компетентних органів з питання вибуття транспортного засобу з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать його транспортному засобу. Водночас, позивачем не надано відповідних доказів також і до суду.

Крім того, матеріалами адміністративної справи не підтверджено факт звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Також слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року №1197, затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (вказаний порядок був чинний на момент винесення спірної постанови), відповідно до пунктів 3, 21 Порядку підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

З викладеного вбачається, що саме з ініціативи позивача вносяться до реєстру відомості про належного користувача транспортного засобу.

В матеріалах справи міститься договір №368 оренди автотранспортних засобів від 01.07.2021 р., укладений між ПрАТ «Агропромислова група», та ФОП ОСОБА_2 .

Між тим, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відомості про ФОП ОСОБА_2 , як належного користувача транспортного засобу Scania, д.н.з. НОМЕР_1 , внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Тому, в даному випадку наявність договору оренди № 368 від 01.07.2021р. не свідчить про відсутність підстав притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Стаття 279-5 ч. 1, 4 КУпАП визначає, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно змісту спірної постанови правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM5, свідоцтво про повірку технічного засобу №35-02/5714, 5715, 5716, 5717, дійсне до 30.09.2022 р.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі по тексту - Порядок №1174), посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №163.

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність (п.13 Порядку №1174).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічних засобів, яким проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на ту обставину, що оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, номера свідоцтв про його повірку та строк їх дії, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а також вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні, що підтверджено долученими до відзиву копіями свідоцтв про повірку наведених у постанові технічних засобів.

Щодо невідповідності змісту оскаржуваної постанови вимогам нормативно-правових актів варто зазначити наступне.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174, зокрема: відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі).

При цьому, суд зауважує, шо норми чинного законодавства України не передбачають обов`язкового посилання у постанові на вид (клас) транспортного засобу, дозволену та фактичну масу транспортного засобу, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, марка, модель, державний номерний знак причепу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

Натомість, інформації, що наведена в оскаржуваній постанові цілком достатньо для висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення, при цьому, позивачем не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення позивачем при перевезенні вантажу нормативних параметрів навантаження на осі, що встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

У постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15 зроблено висновки, що окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не спростовують здійсненого адміністративного правопорушення, оскільки окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Оскільки в результаті розгляду адміністративної справи підтвердився факт скоєння адміністративного правопорушення, суд не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу скасування постанови, наявність певних процедурних порушень при винесені оскаржуваної постанови.

Інших доказів або пояснень, які б підтверджували факт протиправності прийняття суб`єктом владних повноважень спірної постанови, до суду не надавалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частина 2 ст.9 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, представником відповідача в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність спірної постанови, оскільки в результаті дослідження зібраних у адміністративній справі доказів було встановлено, що було вчинено порушення п.22.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, позяк твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За викладених обставин, враховуючи те, що в результаті розгляду адміністративної справи судом не було встановлено порушення вимог законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, в задоволенні даного позову слід відмовити.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса місцезнаходження - 01135, м.Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ: 39816845.

Повний текст рішення складено: 05.04.2023 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА