Рішення № 11006114, 16.08.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-11411/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

«16» серпня 2010 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря - Ацабрікової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Манежна», за участю третьої особи Одеської міської ради, про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 85,8 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м., до складу приміщень якої входять: коридор площею 4,9 кв.м., житлова кімната площею 18,4 кв.м., кухня площею 12,1 кв.м., санвузол площею 4,8 кв.м., технічне приміщення площею 43,0 кв.м., посилаючись на такі обставини. Позивач, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.02.2008 року, є власником квартири № АДРЕСА_1. Квартира за весь час володіння утримувалася у належному стані, проводився поточний ремонт. За протоколом № 2 загальних зборів мешканців житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Манежна» від 09.10.2009 року, відповідно до Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирних будинків», Статуту, передано технічний поверх, що знаходиться над квартирою мешканця вказаного будинку, площею 43 кв.м. для оформлення права власності та подальшої експлуатації, власнику квартири № АДРЕСА_1, ОСОБА_1. Враховуючи згоду співвласників квартир багатоквартирного будинку, посилаючись на ст. ст. 331, 383 ЦК України позивач просить визнати за ним право власності на спірне приміщення.

Представник позивача надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав суду заяву, в якій вказав, що не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, а також просив суд розглянути справу за відсутністю представника ОСББ «Манежна».

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 18 лютого 2008 року на підставі договору про інвестування у будівництво квартири від 14 січня 2005 року, № 41; акту прийому-передачі квартири, що зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.03.2008 року, реєстраційний номер 22362488, номер запису 3396, в книзі 679 пр-150, є власником квартири № АДРЕСА_1. Над зазначеною квартирою розташоване технічне приміщення, загальна площа якого складає 43,0 кв.м.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до п. 1.1 рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року №4-рп/2004 «У справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 та інших громадян про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»» та за конституційним поданням народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ст. ст. 1, 10 цього Закону, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення будь-яких додаткових дій.

Нежитлове приміщення, площею 43,0 кв.м., є спільною сумісною власністю мешканців будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 4.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до Висновку № 080/2010 будівельно-технічного експертного дослідження квартири № 46, розташованої в м. Одесі по пров. Манежному, № 4, від 21.07.2010 року експерта ОСОБА_3, зазначена реконструйована квартира з приєднанням горищного приміщення відповідає вимогам ДБН, в тому числі будівельним, санітарним та пожарним вимогам, придатна для подальшої експлуатації та не перешкоджає в користуванні власникам суміжних квартир.

Як вбачається з виписки з протоколу № 2 загальних зборів мешканців житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, Обєднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Манежна» від 09 жовтня 2009 року, на яких були присутні представники від кожної квартири в кількості 44 осіб, мешканці будинку за адресою: АДРЕСА_1, не заперечують проти передачі ОСОБА_1 технічного поверху загальною площею 43,0 кв.м., що знаходиться над квартирою № 46, що йому належить на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ№994891 від 18 лютого 2008 року.

Виписка з протоколу від 09.10.2009 року свідчить про отримання згоди інших мешканців квартир зазначеного будинку на перехід до позивача права власності на спірне приміщення, що також підтверджується відповідними заявами мешканців. Це оцінюється судом в якості згоди співвласників на виділ частки майна зі спільного позивачу, для чого не встановлено й фактичних або правових перешкод, оскільки такий виділ можливий як фактично, так у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлюється судом.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

За правилом ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Беручи до уваги обставини справи, зокрема, неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд вважає за можливе захистити право позивача шляхом визнання за ним права власності на реконструйовану квартиру, загальною площею 85,8 кв.м. При цьому суд виходить з того, що в результаті виділу в натурі майна зі спільного майна мешканців будинку та приєднання його до квартири позивача остання змінилася фактично та юридично утворено нове майно, право власності на яку підлягає визнанню за позивачем та новій реєстрації.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобовязання в натурі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 328, 369, 382, 383, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 213 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 85,8 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м., до складу приміщень якої входять: коридор площею 4,9 кв.м., житлова кімната площею 18,4 кв.м., кухня площею 12,1 кв.м., санвузол площею 4,8 кв.м., технічне приміщення площею 43,0 кв.м.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку ст. 296 ЦПК України.

СУДДЯ: С.О. ПОГРІБНИЙ