Рішення № 110058524, 05.04.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 квітня 2023 р. Справа № 120/8266/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: державного підприємства "Архітектурно - будівельний інжиніринг"

до: Державної аудиторської служби України

про: визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Державного підприємства "Архітектурно-будівельний інжиніринг" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, висновку Держаудитслужби України від 28.09.2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-11-09-006750-а "Реконструкція першого поверху головного корпусу КНП "Жмеринська ЦРЛ" під відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги та реанімації по вул. Київська, 288, м. Жмеринка, Вінницька обл".

Тому, з метою визнання протиправним та скасування вказаного висновку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також суд зауважує, що від відповідача на адресу суду не надходило заяв про неможливість вчасно подати відзив та продовження строків для його подачі.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.11.2021 Уповноваженою особою Замовника на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було опубліковано протокол від 08.11.2021 № 366 про обґрунтування проведення закупівлі додаткових робіт по об`єкту "Реконструкція першого поверху головного корпусу КНП "Жмеринська ЦРЛ" під відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги та реанімації по вул. Київська, 288, м. Жмеринка, Вінницька обл" за переговорною процедурою та про запрошення до участі ПП "Рослана" до участі у переговорній процедурі по закупівлі додаткових робіт. Номер закупівлі № UА-2021-11-09-006750-а.

09.11.2021 Уповноваженою особою Замовника на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель опубліковано протокол № 369 про проведення переговорів з учасником і визначення переможця переговорної процедури закупівлі додаткових робіт по об`єкту: "Реконструкція першого поверху головного корпусу КНП "Жмеринська ЦРЛ" під відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги та реанімації по вул. Київська, 288, м. Жмеринка, Вінницька обл" та про прийняття рішення про намір укласти договір з ПП "Рослана" за результатами переговорної процедури.

26.11.2021 між позивачем - ПП "Рослана" укладено договір № 129-21 на виконання робіт по об`єкту: "Реконструкція першого поверху головного корпусу КНП "Жмеринська ЦРЛ" під відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги та реанімації по вул. Київська, 288, м. Жмеринка, Вінницька обл".

Згідно з Наказом Держаудитслужби України від 09.09.2022 за № 194, прийнято рішення про початок моніторингу переговорної процедури закупівлі № UА-2021-11-09-006750-а, проведеної Державним підприємством «Архітектурно-будівельний інжиніринг» від 09.11.2021 з підстав виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

28.09.2022 о 16 год. 57 хв. відповідачем було оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури вказаної закупівлі, за результатами якого встановлено порушення вимог пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач, не погоджуючись з висновками за результатами моніторингу закупівлі, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно з частиною 6 статті 8 вказаного Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною 7 статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі.

Отже, до повноважень Держаудитслужби України відноситься здійснення моніторингу закупівель та складання висновку про порушення процедури закупівель, передбаченої Законом №922.

Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

За приписами частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

На виконання відповідних вимог Закону наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (далі - Порядок № 552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05 травня 2021 року у справі № 160/4421/20.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року по справі №160/6502/19.

Крім того, подібні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 у справі №640/467/19.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірному висновку зазначено про порушення позивачем вимог пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

Визначаючись щодо вказаного відповідачем порушення, суд зазначає наступне.

Частиною 7 ст. 8 Закону - 922- VIII передбачено, що у висновку обов`язково зазначаються:

1)найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2)назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3)унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, вказаною нормою передбачено оприлюднення в повідомленні про намір укласти договір саме інформації про експертні, нормативні, технічних та інші документи.

Умови застосування переговорної процедури закупівлі визначені статтею 40 Закону. Проте, ні статтею 40 Закону, ні іншими статтями як цього Закону так і іншими нормативно-правовими актами не встановлено обов`язку Замовника оприлюднювати експертні, нормативні, технічних та інші документи разом із повідомленням про намір укласти договір.

Одночасно, суд звертає увагу, на те, що зобов`язання оприлюднити в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю інформації про експертні, нормативні, технічних та інші документи не є тотожним з зобов`язанням оприлюднити самих цих документів.

Відповідно до статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 40 Закону № 922-VIII визначено, що повідомлення про намір укласти договір може містити іншу інформацію. Отже, дана норма є диспозитивною щодо оприлюднення в повідомленні про намір укласти договір іншої інформації, крім визначеної пунктами 1-8 частини шостої статті 40 Закону.

Крім того, відповідно до абзаців 2-4 пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку. Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично. Таким чином, саме інформація, що автоматично розміщується у документах, які сформовані на підставі заповнених електронних полів, є автентичною.

Повідомлення про намір укласти договір формується в електронній системі закупівель автоматично, до нього немає можливості додати будь-які поля або документи, тому довантажені документи не є складовою цього повідомлення.

Як слідує з матеріалів справи, замовником оприлюднено 09.11.2021 в електронній системі закупівель «Prozorro» повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) №UА-2021-11-09-006750-а.

Зазначене повідомлення містить всю інформацію передбачену частиною шостою статті 40 Закону, у тому числі обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, а саме: інформація про експертний звіт Вінницької обласної комунальної установи «Служба технічного нагляду за об`єктами житлово-комунального господарства» від 27.10.2021 № 04-07-0276, про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, фінансову звітність. Крім того, до запиту Держаудитслужби України від 19.09.2022 були долучені відповідні документи.

Разом з тим, враховуючи, що самі експертні, нормативні, технічних та інші документи не входять в склад повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, строк на оприлюднення вказаного повідомлення не розповсюджується на них. Таким чином, в повідомленні про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) № UА-2021-11-09-006750-а Замовником вказано інформацію про фактичні обставини, що стали передумовою укладення даної переговорної процедури закупівлі, відповідне обґрунтування з зазначенням номерів закупівлі, що враховуються при проведенні даної переговорної процедури, відомості про підрядний договір, посилання на підстави передбачені Законом, обчислення відповідності вартості договору встановленим вимогам, наявне становище виконання робіт на об`єкті будівництва, стан коригування проекту, експертний звіт Вінницької обласної комунальної установи «Служба технічного нагляду за об`єктами житлово-комунального господарства» від 27.10.2021 року № 04-07-0276 щодо об`єкту будівництва, який є предметом переговорної процедури, а також інші документи. Крім, того вищезазначена інформація оприлюднена в протоколах щодо прийняття рішення уповноважено особою Замовника від 09.11.2021 №366 та №369, що також оприлюднені на сторінці закупівлі в «Prozorro».

Крім того, слід зазначити, що у відповіді на запит Держаудитслужби України Уповноваженою особою було надано посилання на веб-сайт підприємства, на якому розміщено нормативні та інші обґрунтування якісних та технічних характеристик предмета закупівлі, які відносяться саме до цієї закупівлі (переговорної процедури).

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що оприлюднення самих вищезазначених документів разом з повідомленням про закупівлю є безпідставним з огляду на необов`язковість, відсутність відповідної вказівки в Законі, а також надання обґрунтування підстав проведення переговорної процедури закупівлі у оприлюдненому протоколі та у відповідних полях на сторінці закупівлі в електронній системі закупівель.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність імперативної норми права, немає підстав для обов`язкового оприлюднення разом з повідомленням про намір укласти договір експертних, нормативних, технічних та інших документів, інформацію про які вказано (оприлюднено) в повідомленні про намір укласти договір, разом з таким повідомленням згідно положень пункту 8 частини шостої статті 40 Закону.

Окрім того, у спірному висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби України вказано, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Замовник документально не підтвердив та не обґрунтував умови застосування переговорної процедури закупівлі, визначені абзацом 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу, що абзацом 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.

Водночас, як встановлено в ході судового розгляду, Державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» визначало та обґрунтовувало застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно положень ч. ч. 1-2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Водночас, складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

Суд наголошує, що зміст спірного висновку, є індивідуально- правовим актом, його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки для позивача та має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

Більше того, можливість оскарження такого висновку в судовому порядку прямо встановлено ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, відповідно до п. 3 розділу III Наказу Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020 року «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення» встановлено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель відповідач повинен був зазначити посилання на структурну одиницю нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Водночас, означений висновок не містить в собі посилань на відповідні нормативно-правові акти на підставі яких відповідач зобов`язує позивача усунути у встановленому законом порядку виявлені порушення. Натомість, відповідач у висновку обмежується лише посиланням на норми законодавства.

З огляду на зазначене, суд вважає, що висновок відповідача від 28.09.2022 року про результати моніторингу закупівлі № UА-2021-11-09-006750-а "Реконструкція першого поверху головного корпусу КНП "Жмеринська ЦРЛ" під відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги та реанімації по вул. Київська, 288, м. Жмеринка, Вінницька обл", не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання його протиправним.

Щодо позовної вимоги про скасування висновку Держаудитслужби України від 28.09.2022 року про результати моніторингу закупівлі "Реконструкція першого поверху головного корпусу КНП "Жмеринська ЦРЛ" під відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги та реанімації по вул. Київська, 288, м. Жмеринка, Вінницька обл", суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акту індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акту індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що судом позовну вимогу про визнання протиправним висновку відповідача від 28.09.2022 року задоволено, відповідно позовна вимога про його скасування також підлягає задоволенню, як похідна.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Держаудитслужби України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби України від 28.09.2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-11-09-006750-а: "Реконструкція першого поверху головного корпусу КНП "Жмеринська ЦРЛ" під відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги та реанімації по вул. Київська, 288, м. Жмеринка, Вінницька обл. (коригування 3 (додаткові роботи)".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Держаудитслужби України на користь Державного підприємства «Архітектурно-будівельний інжиніринг» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Державне підприємство "Архітектурно-будівельний інжиніринг" (вул. Соборна, 15А, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 31325005)

Відповідач: Державна аудиторська служба України (вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856)

СуддяКомар Павло Анатолійович