Рішення № 110058489, 04.04.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 квітня 2023 р. Справа № 120/137/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач 1), Головного управління Національної гвардії України (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивача вказав на протиправність рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлене протоколом № 15 від 23.12.2021, щодо зняття його разом з дружиною з квартирного обліку, адже останнє було прийнято за відсутності законодавчо визначених підстав.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом щодо його скасування та зобов`язання житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та його дружину на квартирному обліку, як осіб, що потребують поліпшення житлових умов, із включенням до списків загальної черги на загальних підставах з 12.08.1995 та до списків пільгової черги позачергового квартирного обліку з 29.12.2006. Крім того, у позовній заяві позивач просить зобов`язати Головне управління Національної гвардії України прийняти та затвердити рішення щодо розподілу жилої площі на військову частину НОМЕР_1 для забезпечення його та членів його сім`ї житловим приміщенням відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, а в/ч НОМЕР_1 зобов`язати забезпечити його та його дружину житловим приміщенням відповідно до встановлених санітарних та технічних норм.

Ухвалою від 24.01.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовною заявою та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачі, будучи повідомленими належним чином про можливість надати до суду відзив на позовну заяву, у визначений судом строк, таким правом надання відзиву на позовну заяву не скористались без зазначення причин неподання відзиву.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , підполковник запасу Збройних Сил України, у період з 24 липня 1995 року до 15 грудня 2005 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, звідки його було звільнено в запас Збройних Сил України за станом здоров`я на підставі ст. 85 п. «В» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками Збройних Сил України» (а.с. 16).

Рішенням житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 12 серпня 1995 року, яке оформлено протоколом № 6, позивача зараховано до квартирного обліку в складі сім`ї з трьох чоловік: ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , та включено до списків позачерговиків (а. с. 17).

Згідно витягу із протоколу засідання житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 27 грудня 2016 року № 48, комісією прийнято рішення, згідно з яким у зв`язку зі звільненням зі служби на пенсію за станом здоров`я ОСОБА_1 поставлено на квартирну чергу позачерговиків (а. с. 18).

25 січня 2018 року житлово-побутовою комісією Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення, згідно з яким зі складу родини ОСОБА_1 виведено сина ОСОБА_3 у зв`язку з поліпшенням житлових умов (протокол № 1) (а. с. 19).

Також судом встановлено, що рішенням житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 08 листопада 2018 року, яке оформлено протоколом № 15, знято з квартирного обліку підполковника запасу ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 відповідно до п. 1 п. 26 розділу ІІ Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2019 року у цивільній справі № 132/637/19, яке набрало законної сили 03 червня 2019 року, визнано незаконним та скасовано рішення житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яке оформлене протоколом від 08 листопада 2018 року № 15, про зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з квартирного обліку Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі списків загальної та пільгової позачергової черги квартирного обліку; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (житлово-побутову комісію Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України) поновити на квартирному обліку підполковника запасу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як осіб, що потребують поліпшення житлових умов із включенням до списків загальної черги на загальних підставах з 12 серпня 1995 року та до списків пільгової черги позачергового квартирного обліку з 29 грудня 2006 року.

08 липня 2019 року житлово-побутовою комісією Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення, яким відповідно до рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2019 року поновлено підполковника запасу ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 на квартирному обліку Військової частини НОМЕР_1 , як осіб, що потребують поліпшення житлових умов, із включенням до списків загальної черги з датою зарахування 12 серпня 1995 року та пільгової позачергової черги з датою зарахування 29 грудня 2006 року (протокол № 9).

В подальшому, згідно протоколу № 1 від 10 січня 2020 року житлово-побутовою комісією військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення, згідно з яким на підставі підпункту 1 пункту 3.15. розділу 3 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень № 278 від 28 липня 2007 року (пункт 1 статті 40 ЖК України) знято з квартирного обліку Військової частини НОМЕР_1 зареєстрованих у місті Вінниці підполковника запасу ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 .

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 13.01.2021, у цивільній справі № 132/712/20 визнано незаконним і скасовано рішення житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яке оформлене протоколом № 1 від 10 січня 2020 року про зняття ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (житлово-побутову комісію Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України) поновити на квартирному обліку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як осіб, що потребують поліпшення житлових умов із включенням до списків загальної черги на загальних підставах з 13 серпня 1995 року та до списків пільгової черги позачергового квартирного обліку з 29 грудня 2006 року.

26 лютого 2021 року житлово-побутовою комісією Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення, яким відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2021 року поновлено підполковника запасу ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 на квартирному обліку Військової частини НОМЕР_1 , як осіб, що потребують поліпшення житлових умов, із включенням до списків загальної черги з датою зарахування 12 серпня 1995 року та пільгової позачергової черги з датою зарахування 29 грудня 2006 року (протокол № 9).

Однак, 23 грудня 2021 року житлово-побутовою комісією Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 15, знято з квартирного обліку підполковника запасу ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 відповідно до п. 1 ст. 40 Житлового кодексу України (а.с. 54-56).

Вважаючи вказане рішення Військової частини НОМЕР_1 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок №1081 визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей. (п. 1 Порядку №1081).

Пунктом 3 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

За правилами п. 6 Порядку №1081 питання, пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до пунктів 22, 24 Порядку №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

Згідно з пунктів 29, 30, 31 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Військовослужбовці знімаються з обліку у разі:

- поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;

- засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

- звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

- подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.

Відповідно до п. 21 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 (далі - Інструкція №380), зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Тлумачення зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, у тому числі і в разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених п. 30 Порядку №1081.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24.02.2021 у справі №460/6032/18.

В даному випадку, як було встановлено судом вище, 23.12.2021 на засіданні житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення, оформлене протоколом № 15, про зняття позивача з його дружиною з квартирного обліку на підставі п. 1 ст. 40 Житлового кодексу України, тобто внаслідок поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

Приймаючи таке рішення житлова комісія виходила з того, що поліпшення житлових умов сім`ї позивача відбулось внаслідок придбання його сином у 2013 році двокімнатної квартири жилою площею 30 кв.м., за кошти, в тому числі одержані від продажу однокімнатної квартири, наданої членам сім`ї позивача у постійне проживання в 1999 році.

Тобто, підставами для зняття позивача з квартирного обліку Військової частини НОМЕР_1 в оскаржуваному позивачем рішенні житлової комісії зазначено поліпшення сім`єю ОСОБА_1 житлових умов, оскільки на час прийняття спірного рішення ОСОБА_1 та його дружина проживають у квартирі свого сина ОСОБА_3 , яка на праві власності належить останньому, та займають площу на одну особу, яка становить 10,1 кв.м., що є більшою за середньою нормою забезпеченості житлової площі у м. Вінниці та, відповідно, є підставою для зняття з квартирного обліку.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 40 ЖК України, громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. (п.1 ч.2 ст. 40 ЖК України).

Пункт 26 Правил обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР передбачає, що громадяни перебувають на квартирному обліку до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у даному пункті. Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку поліпшення житлових умов, в результаті чого відпали підстави для надання іншого житлового приміщення. (п.п. 1 ч.2 п.26 Правил…).

Згідно з пунктом 30 Інструкція №380, військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла.

Тобто, підставою для зняття з квартирного обліку є поліпшення житлових умов, в результаті чого відпали підстави для надання іншого житлового приміщення.

Слід зазначити, що передбачені законом підстави для зняття особи з квартирного обліку мають бути наявними на момент розгляду компетентним органом питання про зняття з квартирного обліку. При цьому, наявність передбачених законом підстав для зняття з квартирного обліку у минулому не може бути підставою для зняття з квартирного обліку.

В даному випадку, приймаючи оскаржуване рішення житлова комісія військової частини НОМЕР_1 виходила з того, що житлові умови сім`ї позивача поліпшились ще в грудні 2013 року внаслідок придбання сином позивача, який на той час також перебував на квартирній черзі при військовій частині НОМЕР_1 НГУ, 2-х кімнатної квартири загальною площею 52,8 кв. м., житловою площею 30,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , за кошти, в тому числі одержані від продажу однокімнатної квартири, наданої членам сім`ї позивача у постійне проживання в 1999 році.

Разом з тим, наведені в оскаржуваному рішенні підстави є обставинами, які були встановлені судом при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України про скасування рішення житлово-побутової комісії та зобов`язання вчинити дії, за наслідками якого 02 квітня 2019 року Калинівським районним судом Вінницької області було ухвалено рішення про задоволення позову (цивільна справа № 132/637/19), а саме:

- визнано незаконним та скасовано рішення житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яке оформлене протоколом від 08 листопада 2018 року № 15, про зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з квартирного обліку Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі списків загальної та пільгової позачергової черги квартирного обліку;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (житлово-побутову комісію Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України) поновити на квартирному обліку підполковника запасу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як осіб, що потребують поліпшення житлових умов із включенням до списків загальної черги на загальних підставах з 12 серпня 1995 року та до списків пільгової черги позачергового квартирного обліку з 29 грудня 2006 року.

Вказане рішення Калинівського районного суду Вінницької області набрало законної сили 03 червня 2019 року та виконано відповідачем та виконано відповідачем, що підтверджується матеріалами даної справи. При цьому, саме покликаючись на поліпшення сім`єю позивача у 2013 році житлових умов, відповідач у своєму відзиві від 10 березня 2019 року на позовну заяву по цивільній справі № 132/637/19, просив відмовити в задоволенні позову та обґрунтовував правомірність прийнятого житловою комісією військової частини НОМЕР_1 рішення (а.с. 22-25).

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому, згідно вимог частини 4 статті 78 КАС України, обставини встановлені рішенням Калинівського районного суду Вінницької області у цивільній справі № 132/637/19 суд при вирішенні даної справи враховує, як уже встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили.

Крім того, суд враховує, що рішенням, яке оформлене протоколом № 1 від 25 січня 2018 року, житлово-побутова комісія в/ч НОМЕР_1 вивела зі складу родини ОСОБА_4 його сина ОСОБА_5 у зв`язку з поліпшенням житлових умов останнього, та змінила склад родини ОСОБА_4 на дві особи: ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6 , та залишила їх на квартирному обліку загальної черги на загальних підставах з 12 серпня 1995 року та пільгової черги позачергового квартирного обліку з 29 грудня 2006 року.

На час прийняття оскаржуваного в даній справі рішення, позивач та його дружина разом з їх сином зареєстровані та проживають за однією адресою АДРЕСА_1 , однак їхні відносини врегульовані договором найму житлового приміщення, який однозначно підтверджує відсутність того факту, що останніх пов`язує спільний побут (а.с. 59-60). Побут та бюджети позивача ОСОБА_1 , його дружини та сина є незалежними один від одного, тому дані обставини виключають можливість існування однієї сім`ї.

Суд також враховує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем у період з 26 лютого 2021 року (з часу поновлення його з дружиною на квартирному обліку Військової частини НОМЕР_1 відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2021 року у справі № 132/712/20) до 23 грудня 2021 року (дата прийняття оскаржуваного рішення житловою комісією військової частини НОМЕР_1 ) поліпшено житлові умови.

Вказане з позиції суду є підставою для скасування як протиправного рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 23.12.2021 №15, щодо зняття підполковника запасу ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 з квартирного обліку у Військовій частині НОМЕР_1 та виключення зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку.

Щодо вимог позивача зобов`язального характеру в частині поновлення на квартирному обліку, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 р. ІІ Інструкції №380 для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).

На підставі протоколу загальних зборів військовослужбовців військової частини та протоколу засідання житлової комісії військової частини командир (начальник, керівник) військової частини, керівник військової прокуратури (далі - командир військової частини) видає наказ про утворення та діяльність житлової комісії військової частини. (п. 2 р. ІІ Інструкції №380).

Пунктом 4 р. ІІ Інструкції №380 закріплено, що житлова комісія військової частини підзвітна загальним зборам військовослужбовців цієї військової частини. Об`єднана житлова комісія підзвітна загальним зборам військовослужбовців військових частин (підрозділів).

У разі розформування військової частини житлова комісія військової частини припиняє свою діяльність та передає облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, до визначеного правонаступника.

Рішення про припинення діяльності об`єднаної житлової комісії приймає посадова особа, яка видала наказ про її утворення. У наказі про припинення зазначається правонаступник та термін передачі обліку, до якого передається облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

Враховуючи викладені приписи, для ефективного і необхідного захисту прав позивача слід зобов`язати саме Військову частину НОМЕР_1 поновити позивача та його дружину на квартирному обліку, як осіб, що потребують поліпшення житлових умов із включенням до списків загальної черги на загальних підставах з 12 серпня 1995 року та до списків пільгової черги позачергового квартирного обліку з 29 грудня 2006 року.

В свою чергу, визначаючись щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Національної Гвардії України прийняти та затвердити рішення щодо розподілу жилої площі на військову частину НОМЕР_1 для забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім`ї житловим приміщенням відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, а також зобов`язання військову частину НОМЕР_1 забезпечити ОСОБА_1 та членів його сім`ї житловим приміщенням відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, суд зазначає наступне.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зауважує, що він є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

В контексті вищенаведеного, а також зважаючи на заявлені позовні вимоги в цій що скеровані безпосередньо до Головного управління Національної Гвардії України суд враховує, що розподіл жилої площі між військовими частинами для подальшого передання у користування особам, що перебувають на квартирному обліку, відбувається в порядку черговості. Відповідно, задоволення позовних вимог у запропонований позивачем спосіб може призвести до порушення прав та інтересів невизначеного кола осіб, які так само як і сім`я позивача перебувають на квартирному обліку, що, на переконання суду, є неприпустимим.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Отже заявлені позовні вимоги позивача стосовно зобов`язання Головне управління Національної Гвардії України прийняти та затвердити рішення щодо розподілу жилої площі на військову частину НОМЕР_1 для забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім`ї житловим приміщенням відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, а також зобов`язання військову частину НОМЕР_1 забезпечити ОСОБА_1 та членів його сім`ї житловим приміщенням відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, на думку суду, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 4294,40 грн.

Таким чином, з урахуванням задоволення частини позовних вимог, що заявлені до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 2147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 оформлене протоколом від 23.12.2021 №15 про зняття підполковника запасу ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_2 з квартирного обліку у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (житлово-побутову комісію військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України) поновити ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_2 на квартирному обліку, як осіб, що потребують поліпшення житлових умов із включенням до списків загальної черги на загальних підставах з 13 серпня 1995 року та до списків пільгової черги позачергового квартирного обліку з 29 грудня 2006 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач 1 : Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Відповідач 2 : Головного управління Національної гвардії України (вул. С.Хороброго, 9А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 08803498)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна