Ухвала суду № 110056559, 14.03.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32780/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал прямий» (далі - відповідач, ТОВ «Телеканал прямий»), в якому просить визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача, інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 год. 35 хв. відповідачем на інформаційному ресурсі ТК Прямий у мережі Інтернет на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_3 у публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», наступну інформацію: «Його брат ОСОБА_2 , що працює на російського букмекера…»; зобов`язати відповідача протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про позивача, шляхом публікації на вебсайті позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 з текстом резолютивної частини рішення суду в цій справі; стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2022 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Телеканал прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації та призначено підготовче засідання у справі на 12.03.2023 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.11.2022 року внесено виправлення в резолютивну частину ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2022 року про відкриття провадження у даній цивільній справі, вірно зазначивши дату призначення підготовчого засідання у справі, а саме, «11 год. 00 хв. 14 березня 2023 року».

22.12.2022 року до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів у даній цивільній справі, у якому позивач просить витребувати у ТОВ «Інтернет Інвест» відомості про те, хто є власником вебсайту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на кого зареєстроване доменне ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_2 », хто реєстрант доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В обґрунтовання клопотання зазначає, що поширення недостовірної інформації, яка є предметом позову, відбулось на вебсайті «ІНФОРМАЦІЯ_2». Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Згідно з доступною для публічного ознайомлення у мережі Інтернет інформацією реєстратором доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 є ТОВ «Інтернет Інвест», а інформація про реєстранта відповідного доменного імені в службі WHOIS є скритою. Самостійно отримати витребувані докази позивач не має можливості, оскільки адвокат позивача звертався до ТОВ «Інтернет Інвест» з адвокатським запитом від 17.11.2022 року № 17-11/22/8 щодо надання інформації про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2, проте, листом від 30.11.2022 року № 115 ТОВ «Інтернет Інвест» надало відповідь, що реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 є особа, дані якої приховані від публічного доступу та є конфіденційними, а тому без запиту суду немає законних підстав для розкриття цієї інформації.

Позивач у підготовче засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши клопотання позивача про витребування доказів та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено у ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Предметом позову у справі, що розглядається, є визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача, інформації, поширеної відповідачем на інформаційному ресурсі ТК Прямий у мережі Інтернет на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов`язання відповідача спростувати цю інформацію шляхом публікації на вебсайті позивача ІНФОРМАЦІЯ_2.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого, власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, та/або отримувач послуг хостингу.

За приписами ч. 11 ст. 56 цього Закону, власники вебсайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних вебсайтах та/або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: 1) повне ім`я або найменування власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; 2) повна адреса місця проживання або місцезнаходження власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; 3) контактна інформація власника вебсайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адреса електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися. Фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на вебсайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника вебсайту, передбачену п. 3 цієї частини.

Право користування доменним іменем може бути передано реєстрантом доменного імені іншій особі. Для такої передачі реєстрант доменного імені звертається до реєстратора такого доменного імені щодо проведення процедури переделегування доменного імені (зміни реєстранта доменного імені). Про переделегування доменного імені реєстратором доменного імені вноситься відповідний запис до реєстру домену верхнього рівня, внаслідок чого цей запис відображається в службі WHOIS.

Право користування доменним іменем може бути також передано повністю або частково реєстрантом доменного імені іншій особі на договірних засадах без переделегування такого доменного імені (без зміни реєстранта доменного імені). За відсутності у реєстранта доменного імені доказів передачі права користування таким доменним іменем (договору тощо) іншій особі, відповідальність за адресацію доменного імені до відповідного вебсайту та за функціонування такого вебсайту несе виключно реєстрант доменного імені.

Оскільки, реєстрант доменного імені має можливість здійснювати налаштування/зміну адресації доменного імені, отримувач послуг хостингу має можливість здійснювати налаштування/зміну адресації вебсайту таким доменним іменем, вони є відповідальними за створення технологічної можливості функціонування (працездатності) вебсайту та доступу до нього інших осіб через мережу Інтернет. А володілець облікового запису встановлює порядок та умови використання вебсайту та є особою, відповідальною за зміст вебсайту.

При цьому, першочерговою умовою для можливості адресації вебсайту відповідним доменним іменем є реєстрація такого доменного імені.

Отже, власником вебсайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого, власником вебсайту вважається реєстрант доменного імені, яким адресується вебсайт, та/або отримувач послуг хостингу.

Визначення відповідачів, предмета спору та підстав позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05.05.2019 року у справі № 554/10058/17.

Відповідачами у справі про захист честі, гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Якщо недостовірна інформація, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 року у справі № 439/1469/15-ц.

Ураховуючи наведене, відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайта відповідного інформаційного матеріалу.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

У ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 12 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги предмет позову, обґрунтованість позивачем неможливості самостійного одержання доказів, що витребовуються, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів у ТОВ «Інтернет Інвест» з метою повноти та всебічності розгляду справи та визначення позивачем належного відповідача у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 43, 76, 84, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (код ЄДРПОУ 32493292; адреса: 01042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. З, корп. 2, оф. 9) відомості, а саме: хто є власником вебсайту «ІНФОРМАЦІЯ_2», на кого зареєстроване доменне ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_2 », хто є реєстрантом доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У разі неподання доказу з неповажних причин або неповідомлення про неможливість подання доказів, судом можуть бути застосовані наслідки, передбачені ч. 10 ст.84 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.С. Хайнацький