Рішення № 110050525, 06.04.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/120/23

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 911/120/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО», м. Київ

до ОСОБА_1 , смт Ворзель Бучанського району Київської області

про стягнення 1 647,50 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 1 647,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за Договором № ВЧ-20-21 від 01.04.2021 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Звертаючись до суду із відповідною позовною заявою позивач просив суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2023 постановлено відкрити провадження у справі № 911/120/23, задовольнити клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено відповідачу строк для подання заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило.

Разом з цим, судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи за його участі.

Так, у зв`язку із недостатніми бюджетними призначеннями на 2023 рік та відсутністю знаків поштової оплати, відсутності у суду можливості надіслання кореспонденції в паперовому вигляді, за ініціативою позивача, ухвала суду від 06.02.2023 була направлена на адресу відповідача, про що позивачем до матеріалів справи були надані відповідні докази.

Крім того, адреса - АДРЕСА_1 була повідомлена Відділом обліку та моніторингу інформації про місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на запит господарського суду № 911/120/23 від 24.01.2023.

У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/2756/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для ухвалення рішення.

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Так, з аналізу змісту та підстав поданого позову вбачається, що спір між сторонами виник щодо стягнення заборгованості за господарським договором укладеним між ТОВ «Крамар ЕКО» та ФОП Божок Іриною Євгеніївною.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 06.12.2022 відповідачем була припинена його підприємницька діяльність.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (Божок І.Є. припинила підприємницьку діяльність, про що 06.12.2022 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) його зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки він як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8728/18.

Рішенням Виконавчого комітету Ворзельської селищної ради № 79 від 07.05.2020 року про визначення переможця конкурсу з визначення виконавця послуг з виввезення твердих побутових відходів на території селища Ворзель будо визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО» виконавцем послуги з вивезення твердих побутових відходів на території селища Ворзель терміном на 5 років.

01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крамор ЕКО» (далі- виконавець)та Фізичною особою-підприємцем Божок Іриною Євгенієвною (далі-замовник) укладено Договір № ВЧ-118-21 про надання послуг з поводження з побутовими відходами, за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з поводження з побутовими відходами, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані послуги в порядку та строки, передбачені договором.

Об`єктом обслуговування, згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору є магазин «Талісман», що знаходиться за адресою: сел. Ворзель, вул. Пушкінська, 2/2.

Відповідно до п. 2.2 договору послуги, що надаються виконавцем, приймаються замовником шляхом щомісячного підписання двостороннього акту наданих послуг. Об`єм наданих послуг підтверджується кожного поточного місяця на підставі відповідного акту, який надається виконавцем та має бути підписаний замовником впродовж 3 робочих днів з дати його надання/відправлення.

Пунктом 2.3 договору визначено, що жодна із сторін не вправі відмовитися від підписання актів. У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, сторони підписують акт з зазначенням фактичних розбіжностей. Розбіжності повинні бути підтверджені дефектним актом про неналежне виконання виконавцем своїх зобов`язань за договором, складеним за участю уповноваженого представника виконавця. За відсутності двостороннього дефектного акту жодні подальші претензії з боку замовника при підписані щомісячного акту наданих послуг не приймаються.

Відповідно до п. 2.4 договору якщо виконавець протягом встановленого у п. 2.2 договору строку не отримує від замовника підписаного акту наданих послуг або обгрунтовану відмову від його підписання (дефектний акт), такий акт вважається погодженим замовником, а послуги належно наданими та прийнятими замовником без зауважень.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що вартість вивозу та утилізації 1 м куб твердих побутових відходів складає 210,52 грн, разом з ПДВ. Розрахунковий об`єм твердих побутових відходів на місяць складає 0,6 м куб. Факт надання послуг виконавцем та фактичний обсяг твердих побутових відходів за кожний поточний місяць підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг.

Пунктом 3.3 договору визначено, що вартість послуг за цим договором встановлюється розпорядженням виконавчого органу Ворзельської селищної ради № 97 від 16.06.2020.

Пунктом 3.4 договору визначено, що в разі зміни тарифу уповноваженим органом місцевого самоврядування приймається відповідне розпорядження, сторони змінюють вартість тарифу, зазначеного в договорі, у відповідності до такого розпорядження.

Умовами пункту 9.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині невиконаних грошових зобов`язань до повного їх виконання.

Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради № 556 від 17.08.2021 «Про встановлення тарифу на послугу поводження з побутовими відходами в м. Буча та смт. Ворзель, що надаються ТОВ «Крамар ЕКО» були встановлені тарифи на послуги поводження з твердими побутовими відходами за 1 куб м у м. Буча та смт. Ворзель в розмірі 239,80 грн (з ПДВ) за м куб.

Інформацію про зміну розміру тарифу на послуги з вивезення твердих побутових відходів у м. Буча та смт. Ворзель було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Бучанської міської ради - газеті «Бучанські новини» № 30 (853) від 30.07.2021.

Так, на виконання умов договору, позивачем були надані послуги з поводження з побутовими відходами, про що позивачем були складені Акти наданих послуг № 2196 від 31.05.2021 на суму 126,31 грн, №2729 від 30.06.2021 на суму 126,31 грн, № 3451 від 31.07.2021 на суму 126,31 грн, № № 3894 від 31.08.2021 на суму 126,31 грн, № 4295 від 30.09.2021 на суму 135,10 грн, № 4335 від 31.10.2021 на суму 143,88 грн, № 5711 від 30.11.2021 на суму 143,88 грн, № 5960 від 31.12.2021 на суму 143,88 грн, № 185 від 31.01.2022 на суму 143,88 грн, № 898 від 28.02.2022 на суму 143,88 грн, № 3474 від 31.10.2022 на суму 143,88 грн, № 3846 від 30.11.2022 на суму 143,88 грн.

Для оплати наданих послуг, позивачем були сформовані рахунки на оплату № 2018 від 31.05.2021 на суму 126,31 грн, № 2583 від 30.06.2021 на суму 126,31 грн, № 3303 від 31.07.2021 на суму 126,31 грн, № 3767 від 31.08.2021 на суму 126,31 грн, 4180 від 30.09.2021 на суму 135,10 грн, № 4854 від 31.10.2021 на суму 143,88 грн, № 5635 від 30.11.2021 на суму 143,88 грн, № 5902 від 31.12.2021 на суму 143,88 грн, № 208 від 31.01.2022 на суму 143,88 грн, № 936 від 28.02.2022 на суму 143,88 грн, № 3685 від 31.10.2022 на суму 143,88 грн, № 4072 від 30.11.2022 на суму 143,88 грн.

03.01.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1765 з вимогою сплатити за отримані послуги. Направлення претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної № 0829202259850 та опису вкладення у цінний лист від 03.01.2023, за яким також вбачається направлення відповідачу вище перелічених актів наданих послуг та рахунків на оплату.

Однак, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а акти наданих послуг з боку відповідача залишені не підписаними, однак як і обґрунтованої відмови від їх підписання також надано не було, а отже за умовами п. 2.4 договору, такі акти вважаються погодженими замовником, а послуги належно наданими та прийнятими замовником без зауважень.

Як зазначає позивач, станом на день подання відповідної позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем лишається не сплаченою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідачем не надано доказів обґрунтованої відмови від підписання направлених йому позивачем актів, так само як і відсутні заяви щодо розбіжності в обсязі послуг або їх вартості, а також факту надання відповідних послуг із складанням дефектного акту, як визначено умовами договору, у суду відсутні підстави вважати, що відповідні послуги не були надані позивачем, а акти непогодженими замовником.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів її оплати суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 647,50 грн заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО» (03134, м. Київ, вул. Миру, 21, код ЄДРПОУ 36173955) 1 647 (одну тисячу шістсот сорок сім) грн 50 коп заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп судового збору.

Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 06.04.2023.

Суддя О.О. Христенко