Рішення № 110050287, 04.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2023Справа № 910/332/23Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Піддубного Павла Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОТА РУСТАВЕЛІ, будинок 33-Б, нежиле приміщення 27, ідентифікаційний код юридичної особи 40015929) стягнення заборгованості у розмірі 169 342 грн. 42 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фізична особа - підприємець Піддубний Павло Володимирович (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 169 342 грн. 42 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором субпідряду №1019-1 від 04.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року позовну заяву Фізичної особи - підприємця Піддубного Павла Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» про стягнення заборгованості у розмірі 169 342 грн. 42 коп. залишено без руху.

30.01.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.02.2023 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду поштових конвертів, у зв`язку з відсутністю адресатів, надісланих на адреси Сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Фізичної особи - підприємця Піддубного Павла Володимировича є АДРЕСА_1 , а місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» -01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОТА РУСТАВЕЛІ, будинок 33-Б, нежиле приміщення 27.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/332/23 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси Сторін, зазначені на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Сторони мають доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

04.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» (Підрядник) та Фізичною особою - підприємцем Піддубним Павлом Володимировичем (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду №1019-1, відповідно до умов якого Субпідрядник, бере на себе зобов?язання власними силами та засобами виконати роботи з монтажу зовнішніх мереж та споруд водопостачання та водовідведення по об?єкту будівництва: «Коригування РП школи № 5 на 520 місць по вул. Вокзальній в м. Носівка (Коригування №2) (код за ДК 021:2015 - 45200000-9 роботи, пов?язані з об?єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об?єктів цивільного будівництва)» (надалі - Об?єкт) і здати в установлені Договором строки, а Підрядник - прийти та оплатити такі роботи. (а.с.5-9)

Строк дії цього Договору - з дня підписання до 31 грудня 2019 року або його припинення в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством. В частині фінансових розрахунків даний Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (п.1.2 Договору)

Строки виконання робіт по Договору: до 31 грудня 2019 року. (п.2.1 Договору)

Відповідно до п.3.2 Договору за домовленістю Сторін ціна робіт по Договору (динамічна) становить 1 500 000 грн. (один мільйон п?ятсот тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 250 000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з п.8.1 Договору передача виконаних робіт Субпідрядником і приймання їх Підрядником оформлюється Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

У п.9.1 Договору визначено, що Протягом 5 (п?яти) календарних днів з лати підписання даного договору Підрядник сплачує Субпідряднику аванс у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок). Сторони домовились, що у випадку несплати Підрядником в установлений строк авансового платежу Субпідрядник має право не розпочинати виконання визначених даним договором Робіт і така затримка початку виконання Робіт не буде вважатись порушенням Субпідрядником своїх зобов?язань за даним договором.

Пунктом 9.2 Договору Сторони визначили, що остаточні розрахунки за виконані роботи з Субпідрядником Підрядник здійснює протягом 14-ти календарних днів після підписання актів ф. №КБ-2в і КБ- на підставі фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні та зазначеній в актах приймання-передачі виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду №1019-1 від 04.10.2019 року Позивач виконав роботи з монтажу зовнішніх мереж та споруд, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, Актом здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000069 від 02.01.2020 року у розмірі 313 549 грн. 80 коп. (а.с.10, 34-62) та здійснив часткову оплату за вказані роботи з урахуванням листа №5/17 від 19.12.2019 року у розмірі 203 461 грн. 04 коп., що підтверджується платіжним дорученням №60 від 18.10.2019 року, випискою по рахунку Позивача. (а.с.13-15)

03.06.2020 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №2 від 25.05.2020 року з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 110088 грн. 76 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної, фіскального чеку. (а.с.17-19)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» перед Позивачем становить 110 088 грн. 76 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» інфляційні у розмірі 12 351 грн. 30 коп. та 3% річних у розмірі 4 660 грн. 29 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Піддубного Павла Володимировича підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору субпідряду №1019-1 від 04.10.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду №1019-1 від 04.10.2019 року Позивач виконав роботи з монтажу зовнішніх мереж та споруд, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, Актом здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000069 від 02.01.2020 року у розмірі 313 549 грн. 80 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.10, 34-62) та здійснив часткову оплату за вказані роботи з урахуванням листа №5/17 від 19.12.2019 року у розмірі 203 461 грн. 04 коп., що підтверджується платіжним дорученням №60 від 18.10.2019 року, випискою по рахунку Позивача. (а.с.13-15)

Пунктом 9.2 Договору Сторони визначили, що остаточні розрахунки за виконані роботи з Субпідрядником Підрядник здійснює протягом 14-ти календарних днів після підписання актів ф. №КБ-2в і КБ- на підставі фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні та зазначеній в актах приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені умови Договору субпідряду №1019-1 від 04.10.2019 року обов`язок по оплаті виконаних й прийнятих робіт на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт від 20.12.2019 року на суму в розмірі 313 549 грн. 80 коп. виник у Відповідача 03.01.2020 року.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» перед Фізичною особою - підприємцем Піддубним Павлом Володимировичем за Договором субпідряду №1019-1 від 04.10.2019 року становить 110 088 грн. 76 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Фізичній особі - підприємцю Піддубному Павлу Володимировичу в розмірі 110 088 грн. 76 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 110 088 грн. 76 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 16.01.2020 року по 02.01.2023 року у розмірі 4 660 грн. 29 коп. та інфляційні у розмірі 12 351 грн. 30 коп.

При цьому, Суд зазначає, що при здійсненні Позивачем розрахунку сум, що стягуються (ціни позову) (а.с.11-12), сума інфляційних становить 49 462 грн. 93 коп. та 3% річних становить 9 790 грн. 73 коп. Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог. Враховуючи викладене, Суд розглядає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних в межах заявлених сум у прохальній частині позовної заяви, а саме: 3% річних у розмірі 4 660 грн. 29 коп. та інфляційні у розмірі 12 351 грн. 30 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання за загальний період з 16.01.2020 року по 02.01.2023 року у розмірі 4 660 грн. 29 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 16.01.2020 року по 02.01.2023 року у розмірі 12 351 грн. 30 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» на користь Фізичної особи - підприємця Піддубного Павла Володимировича підлягає стягненню заборгованість у розмірі 110 088 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 4 660 грн. 29 коп., інфляційні у розмірі 12 351 грн. 30 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Фізичної особи - підприємця Піддубного Павла Володимировича - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОТА РУСТАВЕЛІ, будинок 33-Б, нежиле приміщення 27, ідентифікаційний код юридичної особи 40015929) на користь Фізичної особи - підприємця Піддубного Павла Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 110 088 (сто десять тисяч вісімдесят вісім) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 4 660 (чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 29 коп., інфляційні у розмірі 12 351 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят одна) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 квітня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин