Ухвала суду № 110039090, 21.02.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6884/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи подане клопотання сторона обвинувачення вказує, що у провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060000325 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням вечірній час 18.02.2023, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебували в центральній частині міста Києва, а саме поблизу ТРЦ «Gulliver», що за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А й де у останніх виник спільний злочинний умисел на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З цією метою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вступили в злочину змову, направлену на вчинення відкритого викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в тому числі, розподілили між собою відповідні ролі.

Так, ОСОБА_7 , діючи сумісно та узгоджено з ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб, мав допомагати ОСОБА_5 наносити тілесні ушкодження потерпілому та відкрито заволодіти його майном. В свою чергу, ОСОБА_5 , діючи сумісно та узгоджено з ОСОБА_7 , повинен був привернути на себе увагу потерпілого й наносити тілесні ушкодження потерпілому.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 , спільно із ОСОБА_5 , будучи обізнаний про дію воєнного стану на території України, приблизно о 22 годині 40 хвилин, 18.02.2023, перебуваючи біля ТРЦ «Gulliver», що за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А, підійшли до потерпілого ОСОБА_8 та запропонували йому пройтись в сторону Троїцької площі. Рухаючись у вказаному напрямку, вони зайшли до невеликого затемненого провулок між Міністерством молоді та спорту, та територією НСК «Олімпійський».

Після чого, ОСОБА_5 , побачивши, що потерпілий не може в повній мірі контролювати свої дії та чинити опір, маючи намір на незаконне відкрите заволодіння чужим майном, перебуваючи в злочинній змові із ОСОБА_7 , підійшов ззаду потерпілого, стрибнув на нього й почав його душити, а ОСОБА_7 почав наносити численні удари своїми руками в область обличчя та тулуба потерпілого.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на відкрите заволодіння майном потерпілого, поєднаного із застосуванням насильства щодо потерпілого, ОСОБА_5 , своєю ногою виконав підсічку потерпілому, внаслідок чого, потерпілий втратив рівновагу та впав на землю, де ОСОБА_7 разом із ОСОБА_5 , продовжували наносити численні удари ногою у бік обличчя та тулубу потерпілого.

У подальшому, ОСОБА_5 , не бажаючи припиняти свої злочинні дії, маючи намір збагатитися за рахунок чужого майна, діючи в злочинній змові із ОСОБА_7 , почав вивертати кишені одягу, в який був одягнений потерпілий та дістав із внутрішньої кишені куртки потерпілого мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7A» в чорному силіконовому чохлі, приблизною вартістю 3000 гривень із сім-картою всередині НОМЕР_1 та грошові кошти на загальну суму 10 000 гривень купюрами номіналом 500, 200 та 100 гривень, а ОСОБА_7 зняв із руки потерпілого наручний годинник вартістю 800 гривень й металеву каблучку вартістю 300 гривень.

Після чого, ОСОБА_7 , спільно із ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим, виконали всі дії, які вважали за необхідне для доведення свого злочинного умислу до кінця.

Своїми умисними діями, які виразились у відкритому заволодінні чужим майном, ОСОБА_7 , спільно із ОСОБА_5 , завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 на суму 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні відкритого заволодіння чужим майном, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із застосуванням насильства, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

19 лютого 2023 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

20 лютого 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, з середньою освітою, не працевлаштованому, неодруженому, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимому (зі слів), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інший злочин аналогічного характеру відносно свідків або інших осіб.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав посилаючись на викладені в ньому доводи, просив клопотання задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо доводів викладених у клопотанні, просить відмовити.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримала, позицію захисника.

Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників процесу, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, в тому числі, протоколом допиту свідків; протоколи огляду відеозапису; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , вилучено викрадені речі; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків та потерпілого.

Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , за вчинення тяжкого злочину, а тому відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та беручи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 та характер інкримінованого діяння, враховуючи стадію досудового розслідування, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- утримуватися від спілкування з свідками та іншим підозрюваним;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 19 год. 02 хв. 19.04.2023 року.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 грн. (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- утримуватися від спілкування з свідками та іншим підозрюваним;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19.04.2023 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1