Рішення № 110032488, 20.03.2023, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/13194/21

Провадження №2/359/313/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Семенюти О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

за участю відповідача ОСОБА_3 ,

за участю представника третіх осіб ОСОБА_4 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент», Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голуб Наталії Юріївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на цей об`єкт нерухомого майна,

встановив:

1. Зміст доводів пред`явленого позову.

В грудні 2021 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 30 квітня 2014 року позивач уклав з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_5 придбав земельну ділянку площею 0,6302 га з кадастровим номером 3220881700:05:003:2723 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району. Дійсність цього договору оспорюється у цивільній справі №359/5781/20 за позовом, пред`явленим ТОВ «Ермес-Менеджмент», якому належить земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району. Цю земельну ділянку ТОВ «Ермес-Менеджмент» придбав за договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеним 20 серпня 2009 року з ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_9 . Позивач посилається на те, що ОСОБА_3 не здійснював приватизацію вказаної земельної ділянки та не відчужував її у власність ТОВ «Ермес-Менеджмент». Зокрема, він навіть не знайомий з ОСОБА_9 та не уповноважував його на продаж жодного майна. Крім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 був складений з істотними порушеннями земельного законодавства. Тому ОСОБА_5 просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 27 серпня 2009 року між ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_9 , та ТОВ «Ермес-Менеджмент», а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №441760, виданий 10 листопада 2009 року ТОВ «Ермес-Менеджмент».

2. Інформація про рух цивільної справи.

Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2021 року (а.с.143-144 т.1) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_5 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюті О.Ю.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 17 січня 2022 року (а.с.152 т.1) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 16 серпня 2022 року (а.с.210-213 т.1) було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 16 серпня 2022 року (а.с.214-215 т.1) було витребувано від Бориспільської РДА копію розпорядження №2509 від 28 липня 2009 року, копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №900614 від 12 серпня 2009 року та копію проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району; від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олофінського О.В. копію довіреності, на підставі якої ОСОБА_9 від імені ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Ермес-Менеджмент» договір купівлі-продажу земельної ділянки; від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голуб Н.Ю. копію самого договору купівлі продажу земельної ділянки, дійсність якого оспорюється.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 8 вересня 2022 року (а.с.245-246 т.1) було повторно витребувано від Бориспільської РДА копію розпорядження №2509 від 28 липня 2009 року, копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №900614 від 12 серпня 2009 року та копію проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району; від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олофінського О.В. копію довіреності, на підставі якої ОСОБА_9 від імені ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Ермес-Менеджмент» договір купівлі-продажу земельної ділянки; від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голуб Н.Ю. копію самого договору купівлі продажу земельної ділянки, дійсність якого оспорюється.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 23 вересня 2022 року (а.с.23 т.2) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 11 січня 2023 року (а.с.74-78 т.2) було залучено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до участі у розгляді цивільної справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

3. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення пред`явленого позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_1 не надали жодного доказу на підтвердження того, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ТОВ «Ермес-Менеджмент», накладається на межі земельної ділянки, що перебуває у власності позивача. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_1 не довели того, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки порушує право власності позивача на його земельну ділянку. Крім того, довіреність, на підставі якої ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_9 відчужувати земельну ділянку, не визнана недійсною, а також не була скасована на день укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Ця обставина свідчить про відсутність підстав для визнання недійсним вказаного договору. Тому представник відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник Бориспільської РДА не з`явився в судове засідання. Він неодноразово у встановленому порядку був повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, що підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.155, 171, 204, 220 т.1, а.с.1-2 т.2).

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голуб Н.Ю. також не з`явилась у жодне судове засідання. Вона неодноразово повідомлялась про час та місце розгляду цивільної справи. Це підтверджується численною судовою кореспонденцією (а.с.158, 175, 176, 248 т.1, а.с.26 т.2).

Представник третіх осіб ОСОБА_4 підтримує пред`явлений позов та наполягає на його задоволенні.

ОСОБА_6 не з`явилася у судове засідання та не повідомила про своє ставлення до пред`явленого позову. У зв`язку з тим, що відоме суду місце її проживання знаходиться на тимчасово окупованій території України, на підставі ч.11 ст.128 ЦПК України ОСОБА_6 повідомлялась про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.152, 163 т.2).

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розпорядженням Бориспільської РДА №2509 від 28 липня 2009 року (а.с.27-28 т.1, а.с.3-4 т.2) був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, зокрема, ОСОБА_3 , для ведення ними особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.

12 серпня 2009 року на підставі вказаного розпорядження місцевого органу виконавчої влади ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №900614 (а.с.29-30 т.1). У такий спосіб ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.

2 вересня 2008 року ОСОБА_3 склав довіреність (а.с.230-231 т.1), якою він уповноважив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не тільки оформити право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району, а також відчужити цей об`єкт нерухомого майна у власність інших осіб.

20 серпня 2009 року на підставі вказаної довіреності ОСОБА_9 уклав з ТОВ «Ермес-Менеджмент» договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.23-24 т.1), за яким ОСОБА_9 , діючи від імені ОСОБА_3 , відчужив у власність ТОВ «Ермес-Менеджмент» земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.

10 листопада 2009 року на підставі означеного правочину ТОВ «Ермес-Менеджмент» був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №441760 (а.с.25-26 т.1).

30 квітня 2014 року ОСОБА_11 , діючи від імені ОСОБА_6 , уклав з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.18-20 т.1), за яким ОСОБА_6 відчужила у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,6302 га з кадастровим номером 3220881700:05:003:2723 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.

В той же день за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на придбану земельну ділянку. Ця обставина підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №21138042 (а.с.21-22 т.1).

Спірні правовідносини регулюються главою 16 «Правочини» розділу IV «Правочини. Представництво» книги І «Загальні положення» ЦК України та главою 23 «Захист прав на землю» розділу V «Гарантії прав на землю» ЗК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з п.«в» ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо права на оспорювання дійсності договору.

Зі змісту ухвали судді Бориспільського міськрайонного суду від 20 жовтня 2020 року (а.с.136-138 т.1) вбачається, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа №359/5781/20 за позовом ТОВ «Ермес-Менеджмент» до Бориспільської РДА, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ЦМУ МЮ (м. Київ), Бориспільський РВ ГУ Держгеокадастру у Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленна Т.К., про часткове скасування розпорядження місцевого органу виконавчої влади, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, договору про визначення частки в земельній ділянці та дарування цього майна. Однією з вимог вказаного позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 30 квітня 2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Однак оспорювання дійсності вказаного правочину, а також участь ОСОБА_5 у розгляді цивільної справи №359/5781/20 жодним чином не свідчить про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 20 серпня 2009 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Ермес-Менеджмент», порушує право ОСОБА_5 . Крім того, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України позивач та його представник ОСОБА_1 не подали висновок експерта на підтвердження того, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ТОВ «Ермес-Менеджмент», накладається на межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_5 . Ця обставина свідчить про те, що позивач та його представник ОСОБА_1 не довели того, що оспорюваний договір порушує право ОСОБА_5 на землю в розумінні ст.152 ЗК України.

Аналіз наведених обставин свідчить про те, що ОСОБА_5 не є заінтересованою особою в розумінні ч.3 ст.215 ЦК України, яка має право на оспорювання дійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 20 серпня 2009 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Ермес-Менеджмент». Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 червня 2021 року в справі №916/2040/20, яка полягає в тому, що для визнання недійсним договору, окрім іншого, в обов`язковому порядку суд повинен установити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб (учасників правочину, або заінтересованих осіб) у зв`язку з укладенням спірного правочину, а ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Зокрема, при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст.3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічні висновки є сталими та викладені в постанові Верховного Суду України від 1 червня 2016 року в справі №920/1771/14, а також в численних постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року в справі №910/13266/18, від 16 жовтня 2020 року в справі №910/12787/17, від 12 грудня 2019 року в справі №910/13266/18, від 7 квітня 2021 року в справі №910/1255/20, від 21 квітня 2021 року в справі №904/5480/19.

б. щодо підстав для оспорювання дійсності договору.

В матеріалах цивільної справи відсутня копія рішення суду, що набрало законної сили, про визнання недійсною довіреності від 2 вересня 2008 року (а.с.230-231 т.1), якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 продати спірну земельну ділянку. Тому, укладаючи оспорюваний договір, ОСОБА_9 мав право на відчуження від імені ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району. Ці обставини свідчать про відсутність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 20 серпня 2009 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Ермес-Менеджмент». Крім того, оспорювати дійсність цього договору з тих підстав, що ОСОБА_3 не уповноважував ОСОБА_9 відчужувати його земельну ділянку, має право виключно ОСОБА_3 , а не ОСОБА_5

в. висновки суду.

З огляду на це суд висновує, що підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 20 серпня 2009 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Ермес-Менеджмент», а також державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №441760 від 10 листопада 2009 року відсутні. Тому у задоволенні позову, пред`явленого ОСОБА_5 , належить відмовити.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що ОСОБА_5 сплатив судовий збір у розмірі 1816 гривень 00 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією від 26 листопада 2021 року (а.с.17 т.1). Однак у задоволенні пред`явленого ним позову відмовлено в повному обсязі.

З огляду на це суд висновує, що підстави для відшкодування позивачу означених судових витрат відсутні.

Керуючись п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд,

вирішив:

У задоволенніпозову ОСОБА_5 до товаристваз обмеженоювідповідальністю «Ермес-Менеджмент»,Бориспільської районноїдержавної адміністраціїКиївської області, ОСОБА_3 ,приватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуГолуб НаталіїЮріївни,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,про визнаннянедійсним договорукупівлі-продажуземельної ділянкита державногоакту направо власностіна цейоб`єкт нерухомогомайна,відмовити.

Повний текст рішення складений 30 березня 2023 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Ю. Семенюта