Постанова № 110032354, 04.04.2023, Черняхівський районний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/436/23

Провадження № 3/293/376/2023

04 квітня 2023 рокусмт Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління ГУ НП в Житомирські області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працює заст.173 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

28.03.2023 до Черняхівського районного суду Житомирської області з Відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 для притягнення до адміністративної відповідальності заст.173 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №252813 від 26.03.2023 встановлено, що ОСОБА_1 26.03.2023 близько 3 год. по вул.. Коростенській,12 поблизу «VIPMARKET», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у громадському місці висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих, чим порушував громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбаченест. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовезасідання нез`явився,причини неявкидо судуне повідомива.Про деньта часрозгляду справибув повідомленийналежним чиномза допомогоюсмс повідомлення.Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд керується ч.1ст.268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно дост.17ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим розглядає справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в її діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.173 КУпАП.

За приписамист. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимогст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимогст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зіст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Згідно поданого до суду протоколу про адміністративне правопорушення серіїВАВ № 252813 та інших матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 26.03.2023 близько 3 год. по вул.. Коростенській,12 поблизу «VIPMARKET», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у громадському місці висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих, та в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим вчинив правопорушення, передбаченест. 173 КУпАП

Відповідно до диспозиціїст. 173 КУпАПдрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

З суб`єктивної сторони хуліганські дії характеризуються умисною формою вини та мотивом явної неповаги до суспільства.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост.173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 252813 від 26.03.2023 (а.с.2), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушеннята іншу подію від 26.03.2023 (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 26.03.2023 (а.с.4).

Суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАП, його вина є доведеною.

Відповідно дост.34-35 КУпАП, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зіст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність обставин, щообтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбаченест.173 КУпАП, у виді штрафу, оскільки в даному випадку застосування адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень та повністю відповідатиме меті його застосування.

Згідност. 40-1 КУпАПсудовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст.40-1,283-285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАПта та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень на р/рUA968999980313090106000006823, отримувач ГУК у Житомирській області/ТГ смт.Черняхів/21081100, код отримувача 37976485; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)".

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно дост. 307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО