Ухвала суду № 110029797, 05.04.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

05 квітня 2023 року Справа № 280/877/23 м. ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

про зобов`язання внести зміни до записів у трудовій книжці,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про зобов`язання внести зміни до записів у трудовій книжці, в якій позивач просить суд:

- зобов`язати ГУ ДСНС України у Запорізькій області внести зміни в мою трудову книжку, а саме: змінити назву професії муляр на маляр.

13 лютого 2023 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/877/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

01 березня 2023 року за вх. № 8659 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

22 березня 2023 р. ухвалою суду здійснено перехід зі спрощеного без виклику до спрощенного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 05 квітня 2023 р. об 11 год. 00 хв.

05 квітня 2023 р. від представників відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим що справу необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За результатами підготовчого засідання суд вважає за необхідне постановити ухвалу про закриття провадження у справі (пункт 2 частини 2статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) з огляду на наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до частини першоїстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно зістаттею 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини другоїстатті 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною першоюстатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 частини першоїстатті 4 КАС Українивизначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та ін.

Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов`язкову участь у цих відносинах суб`єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб`єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов`язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб`єктів (учасників спірного правовідношення). Обов`язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов`язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.

З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Отже,КАС Українирегламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм та з урахуванням матеріалів справи суд дійшов висновку, що відповідач в правовідносинах ОСОБА_1 з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах.

Лише участь у справі сторони, яка є суб`єктом владних повноважень (посадовою особою суб`єкта владних повноважень), не може свідчити про наявність між сторонами публічно-правового спору, оскільки в даному випадку спір виник не з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

З огляду на положення статей1та19 ЦПК України,статті 2 КАС Українине вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між суб`єкт публічного права та суб`єктом приватного права - працівником, в якому працівник звернувся до суду за захистом не публічного, а трудового права, зокрема, права на оплату труда. У даному випадку це спір про право на труд, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.

Оскільки, як зазначає позивач, йому не вірно зроблено запис у трудовій книжці, такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №815/2546/17.

Отже, підсудність даного спору Запорізькому окружному адміністративному суду є помилковою, з огляду на те, що в даному випадку відповідач як посадова особа суб`єкта владних повноважень виконує відносно позивача не владні управлінські функції, а функції роботодавця у трудових відносинах.

Суд зазначає, що трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини регулюєКодекс законів про працю України(частина першастатті 1 Кодекс законів про працю України(далі -КЗпП України)).

Статтею 2 КЗпП Українигарантовано, зокрема, право працівників на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Таким чином спір не є публічно-правовим, а стосується трудових відносин і має вирішуватися за правиламиЦПК.

Цивільний процесуальний кодекс Українивизначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України).

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»(право на повноважний суд), ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Підсумовуючи наведене й беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

При зазначених вище обставинах, враховуючи, що спір пов`язаний з захистом трудових прав позивача, - Запорізький окружний адміністративний суд не є «встановленим законом судом» щодо розгляду такого спору, суд вважає за необхідне провадження по справі закрити.

З вищенаведеного слідує, що спір між сторонами виник із трудових відносин, за своєю правовою природою не пов`язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, тобто, не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимогЦПК України.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги (абзац 2 частини 1статті 319 КАС України).

Отже, розгляд даного спору по суті з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, не буде ефективним засобом юридичного захисту прав позивача, оскільки імперативний приписстатті 19 КАС Українивимагає обов`язкового скасування рішення із закриттям провадження у справі незалежно від доводів апеляційної скарги.

Разом з тим,стаття 186 ЦПК Українине містить такої підстави для відмови у відкритті провадження у цивільній справі як повторне звернення тієї самої особи до суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, а отже позивач не позбавлений можливості звернутися з позовом про захист своїх прав до суду, встановленого законом.

За приписами пункту 1 частини 1статті 238 КАС Українисуд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільногосудочинства.

Разом з тим суд роз`яснює, що відповідно до частини першоїстатті 19 Цивільного процесуального кодексу Українипозивач може звернутись з даним позовом до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно ч.2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією №32528798800006257495 від 02.02.2023.

Відповідно до частини другої ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір повертається позивачу.

Керуючись ст. ст. 19, 183, 238, 241- 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №280/877/23 за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) про зобов`язання внести зміни до записів у трудовій книжці - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що заявлені нею вимоги підлягають розгляду в місцевому загальному суді за правилами цивільного судочинства.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч.2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана суддею 05 квітня 2023 року.

Ухвала набрала законної сили 05 квітня 2023 року.

Суддя Р.В. Сацький