Ухвала суду № 110025893, 30.03.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/2111/23

Провадження № 1-кс/229/334/2023

У Х В А Л А

іменем України

30 березня 2023 року м.Дружківка

Слідчий суддя Дружківського міського суду Донецької області: ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківки клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

до суду надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події від 29.03.2023 в періаод часу з 12:06 по 14:03 , а саме :

- 3 ножі , запаковані до паперового конверту, скріплені стрічкою з номером № PU-0451505;

- фрагмент паперу з плямами речовини бурого кольору, яку упаковано до паперового конверту, скріпленого стрічкою з номером № НОМЕР_1 ;

- 1ніж з рукояткою чорного кольору, упаковано до паперового конверту, скріпленого стрічкою з номером № НОМЕР_2 ;

- 1 складний ніж з плямами речовини бурого кольору, який упаковано до паперового конверту, скріплений стрічкою з номером № НОМЕР_3 , тобто тимчасово заборонити відчужувати, користуватися та розпоряджатися цим майном, до скасування у встановленому порядку КПК України.

Обгрунтовує клопотання таким. У провадженні СВ Бахмутського РВП ГУ НПУ в Донецькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052150000543 від 29.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 29 березня 2023року о 07:09 до Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що до ЦМЛ м.Слов"янська доставлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_4 з діагнозом колото-різане проникаюче поранення в області селезінки. 28.03.2023р о 21год 40 хв у АДРЕСА_1 ОСОБА_4 було спричинено ножове поранення.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, 29.03.2023 в період часу з 12:06 по 14:03 год в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено вищевказані предмети.

Після огляду вказані речові докази було вилучено до Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області для проведення всіх необхідних судових експертиз.

Вищевказані речі, на якій залишено сліди злочину є в розумінні ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами, правовий режим зберігання якого регламентується ст. 100 КПК України.

З метою проведення експертизи, збереження вилучених об"єктів, предметів та речей в якості речового доказу та забезпечення завдань кримінального провадження в цілому, необхідно накласти на нього арешт, оскільки в разі повернення його є достатньо підстав вважати, що він може бути прихований, пошкоджений, зіпсований, знищений, перетворений чи відчужений, що може перешкодити кримінальному провадженню.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання і просить його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання виходячи з такого.

Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що СВ Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052150000543 від 29 березня 2023року за фактом кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

29.03.2023 року що під час огляду місця події у домоволодінні, розташованого в АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено вище перелічене майно.

Постановою слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області від 29 березня 2023 року вилучені речі в ході обшуку визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12023052150000543.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У клопотанні слідчим зазначено, що майно підлягає арешту з метою проведення експертизи, збереження вилучених об"єктів, предметів та речей в якості речового доказу та забезпечення завдань кримінального провадження в цілому, оскільки в разі повернення його є достатні підстави вважати, що він може бути прихований, пошкоджений, зіпсований, знищений, перетворений чи відчужений.

Слідчий суддя вважає, що перелічені предмети, вказані у клопотанні, було вилучено слідчим, підстав вважати, що ці предмети можуть бути кимось приховані, пошкоджені, знищені, перетворені або відчужені не наведено.

Прокурором не доведено, що накладення арешту на вказане у клопотанні майно забезпечить дотримання його мети та завдання, передбачених ст. 170 КПК України.

Крім того, в клопотанні не зазначено, хто є власником вилучених ножів та фрагменту паперу, та чим прокурор обгрунтовує наявність вказаних ним ризиків.

Отже власника переліченого у клопотанні майна - на яке прокурор просить накласти арешт, не встановлено.

В клопотанні прокурор посилається на ч.5 ст. 171 КПК України, якою передбачено повернення майна особі, у якої його було вилучено, проте слідством не встановлено і не зазначено у клопотанні особи, у якої було вилучено вказане майно.

Підстав вважати, що ці предмети можуть бути кимось приховані, пошкоджені, знищені, перетворені або відчужені не наведено.

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявність обставин, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст. 170 цього кодексу.

В Узагальненні судової практикищодо розглядуслідчим суддеюклопотань прозастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014року (розділ 2.6 п.2 ) зазначено, що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьомутаке майноможе перебуватияк узгаданих осіб,так ів іншихфізичних абоюридичних осіб. Щодо осіб, які не єпідозрюваними(яким у порядку, передбаченомуст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення),обвинуваченими(особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК)або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Із витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №1202305215000543 від 29.03.2023р не вбачається особи, якій було повідомлено про підозру в даному провадженні. До клопотання також не долучено повідомлення про підозру.

Отже, на момент розгляду клопотання в даному провадженні підозру нікому не повідомлено.

Кому належить майно, про яке йдеться у клопотанні , не зазначено.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 376 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенніклопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна,- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повнй текст ухвали складено 03.04.2023 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1