Постанова № 1100233, 31.10.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.07 р. Справа № 33/394а

09годин 35хвилинмісто Донецьк, вулиця Артема 157

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь

до Державної інспекції з енергозбереження м. Київ

про скасування Постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Донецькій області №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1650304грн.55коп.

за участю представників:

від позивача: Риженіна Н.М. – за дов. №09-18/1128 від 25.12.2006р.

від відповідача: Киричок О.С. - -за дов. від 27.07.2007р.

на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошувалась перерва з 10.10.2007р. по 22.10.2007р., з 22.10.2007р. по 24.10.2007р., з 24.10.2007р. по 30.10.2007р., з 30.10.2007р. по 31.10.2007р.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь звернулось до Державної інспекції з енергозбереження м. Київ із позовом про скасування постанови начальника Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Донецькій області №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1650304грн.55коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на відсутність підстав для застосування економічних санкцій через марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих, відсутність порушення технологічної дисципліни, наявність виробничої необхідності.

В подальшому, заявою №09-5/40 від 22.10.2007р. позивач на підставі положень статей 49 та 51 Кодексу адміністративного судочинства України уточнив позовні вимоги та просив скасувати Постанову територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Донецькій області №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1650304грн.55коп.

У запереченнях №12/161-2444 від 11.08.2006р. відповідач не погодився із заявленими вимогами та наполягав на відсутності обставин для їх задоволення з наступних підстав.

На думку відповідача, розгляд цієї справи відповідно до положень пункту 1 статті 19 та статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України має розглядатись адміністративним судом колегіально за місцем знаходження відповідача, в даному випадку - окружним адміністративним судом в м. Київ.

Структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження – Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області під час проведення перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь встановлено факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно - енергетичних ресурсів, тобто нераціонального використання паливно – енергетичних ресурсів.

Відповідно до пункту „є” статті 27 Закону України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.1994р. це є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою відповідальність.

Відповідно до пункту „е” статті 11 Закону України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.1994р. економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Постановою Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.1993р. визначений розмір підвищеної плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.

Пунктом 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим Наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 04.08.2000р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000р. за №653/4874), встановлено, що рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

На підставі акту комплексної перевірки від 13.04.2006р. Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області прийнято постанову №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1650304грн.55коп.

У відзиві №12/161-2544 від 21.08.2006р. відповідач додатково зазначив, що технологічний регламент, був затверджений керівництвом ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь та не корегувався на час перевірки. Інспектор перевіряв фактично технологічну дисципліну.

За допомогою переносних приладів виконані інструментальні заміри перевитрат тепла із-за відсутності теплової ізоляції на діючих паро-, теплопроводах та запірній арматурі.

В матеріалах перевірки наявні акт, підписаний державним інспектором з енергозбереження та фахівцем ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь перевитрат тепла із-за відсутності теплової ізоляції, тому твердження позивача про невиконання інструментальних замірів безпідставне.

Ухвалою від 22.08.2006р. були застосовані заходи із забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Донецькій області №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р.

За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 22.08.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 14.09.2006р.

У судовому засіданні 14.09.2006р. представникам сторін головуючим були роз’яснені процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від заявлених вимог, відповідач не визнав позов.

В судовому засіданні від 14.09.2006р. представники сторін надали до суду клопотання на підставі статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України про зупинення провадження у справі до розгляду Державною інспекцію з енергозбереження експертного висновку з питомих витрат енергоносіїв Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області.

Вказане клопотання було задоволено судом, винесено ухвалу від 14.09.2006р. про зупинення провадження у справі №33/394а.

Ухвалою від 26.09.2007р. провадження у справі було поновлено у зв’язку із надходженням клопотання відповідача, надання до суду експертного висновку; викликано представників сторін в судове засідання 10.10.2007р.

На підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошувалась перерва з 10.10.2007р. по 22.10.2007р., з 22.10.2007р. по 24.10.2007р., з 24.10.2007р. по 30.10.2007р., з 30.10.2007р. по 31.10.2007р. для надання сторонами додаткових документів.

Позивачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №33/394а через оскарження в судовому порядку загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2005рік на ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь. В якості доказу позивач надав копію адміністративного позову із відміткою Донецького окружного адміністративного суду. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання через його необґрунтованість.

Під час судового провадження було досліджено: Постанова №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів; рахунок №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р., загально виробничі норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2005рік на ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь; довідка про виконання норм витрат палива за 12 місяців 2004р.; довідка про виконання норм витрат палива за 12 місяців 2005р.; звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії за 12 місяців 2005р.; аналіз витрат природного газу; довідка №02-19-265 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №283327; заперечення на адміністративний позов №12/161-2444 від 11.08.2006р.; відзив №12/161-2544 від 21.08.2006р.; Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000р.; Положення про Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, затверджене наказом Державної інспекції з енергозбереження №18 від 31.01.2006р.; експертний висновок №06 В 07 0022 00.00 1292 ПВ від 09.11.2006р.; акт №18-6/89-09/М комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 13.04.2006р.; припис до акту №18-6/89-09/М комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 13.04.2006р.; відомість дефектів, виявлених при візуальному огляді основних фондів підприємства від 10.04.2006р.; розрахунок втрат та резерві економії ПЕР по ВВЦ ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь”; пояснення до акту №18-6/89-09/М комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 13.04.2006р.; лист №18-6/08-165-3562 від 15.12.2005р. (із додатками); розрахунок економії палива за 2005р. по цехам, що інспектуються Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області; лист №025/196 від 12.02.2007р.; лист №10/5-1-1203 від 07.08.2006р.; лист №18-6/06-120-102 від 16.01.2007р.; лист №18-6/06-120-3610 від 08.10.2007р.; лист №025/1473 від 01.10.2007р.; лист №025/27 від 05.01.2007р.; лист №18-6/06-120-4699 від 27.12.2006р.; лист №025/774 від 23.05.2006р.; Методика аналізу та розрахування питомих витрат енергоресурсів ДСТУ 4110-2002; звіт з проведення енергоаудиту питомих витрат енергоспоживання паливно-енергетичних ресурсів в вапняно - випалювальному цеху ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь”; розпорядження щодо вапняно - випалювального цеху від 03.04.2006р.; наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки №1081 від 03.04.2006р. та №1080 від 03.04.2006р.; витяг з журналу за 22.10.2005р.; технічний звіт щодо роботи вапняно - випалювального цеху за грудень 2005р.; плани виробництва вапна вапняно - випалювального цеху на грудень - січень 2005р., довідки про виконання виробничого завдання за період січень-грудень 2005р.; технологічна інструкція з виробництва конвертерного вапна (ТИ 232-163-2003); розпорядження №272а від 30.03.2006р.; роз’яснення №16-6/99-278 від 26.10.2007р.; наказ Державної інспекції з енергозбереження №98 від 28.04.2006р. (із додатками); акт виконання інструментальних вимірювань №18-6 від 10.04.2006р.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України визначає Закон України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.1994р. (із змінами та доповненнями).

Метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарськими суб'єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження.

Згідно із пунктом 3 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000р., інспекція у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження; виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів та проводить державну експертизу об'єктів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності; здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються для виробництва продукції.

Державна інспекція з енергозбереження має право складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження (далі - Інспекція) перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкованості врегульований Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим Наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 04.08.2000р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2000р. за №653/4874) (далі - Порядок).

Планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік. Про проведення планової перевірки територіальні органи Інспекції не пізніше як за 10 днів до її початку повідомляють у письмовій формі керівництво підприємства.

На адресу ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” був направлений лист №18-6/08-165-3562 від 15.12.2005р. (із додатками), в якому йшла мова про проведення комплексної перевірки підприємства на період з квітня по грудень 2006р.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку програма перевірки передбачає перевірку роботи підприємства з питань стану експлуатації діючого та впровадження нового енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів, матеріалів та енерготехнологічних схем; зберігання палива; дотримання термінів виконання налагоджувальних робіт на енерговикористовуючому обладнанні; наявності режимних і технологічних карт та їх додержання при роботі обладнання; відповідності діючого обладнання стандартам з енергозбереження, встановленим нормам і нормативам витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР), правилам і вимогам щодо їх раціонального використання та економії; стану обліку та нормування питомих витрат ПЕР; застосування резервних видів палива; споживання ПЕР з визначенням обсягів їх неефективного використання.

За результатами проведеної комплексної перевірки був складений акт №18-6/89-09/М комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 13.04.2006р., в якому зазначено про перевищення загальнозаводських питомих норм витрат палива на випал вапна, встановлення втрат тепла внаслідок відсутності ізоляції на паро-, теплопроводах та запірній арматурі.

Згідно із актом №18-6 від 10.04.2006р. фахівцем Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області здійснювались інструментальні вимірювання температури поверхні паропроводів, теплопроводів та запірної арматури за допомогою повіреного пірометру „Pocke Therm 31”.

На підставі акта перевірки підприємства, було прийняте рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів, оформлене Постановою №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1650304грн.55коп.

Стаття 11 Закону України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.1994р. (із змінами та доповненнями) визначає, що економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами; застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Згідно із статтею 17 Закону України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.1994р. (із змінами та доповненнями) економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів. Розміри економічних санкцій встановлюються згідно з законодавством України.

Стаття 27 Закону України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.1994р. (із змінами та доповненнями) встановлює, що порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Як визначено у розділу II додатку до постанови Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.1993р. за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Пунктом 1.4 Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження №112 від 22.10.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.11.2002р. за №878/7166) передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій є недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або перевищення показників міжгалузевих та регіональних норм питомих витрат, погоджених та затверджених відповідно до пунктів 7.2 та 7.7 Положення.

Відповідно до пункту 2 Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України №786 від 15.07.1997р., норми витрат паливно-енергетичних ресурсів - це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості (далі - одиниця продукції), орієнтований на прогресивне виробництво.

Норми витрат на підприємствах встановлюються на всі види паливно-енергетичних ресурсів незалежно від джерел їх постачання та характеру споживання. Вони визначаються, як правило, на натуральну одиницю кожного з видів товарної продукції (послуг) підприємства.

Згідно із пунктом 14 Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України №786 від 15.07.1997р., до неефективних (марнотратних) відносяться витрати паливно-енергетичних ресурсів, зумовлені недотриманням вимог державних стандартів, режимних та технологічних карт, затвердженої проектної документації на енерго- та теплопостачання, а також на споруди в частині погіршення їх теплоізолюючих властивостей в опалюваний сезон, паспортів на діюче обладнання, в тому числі систематичне, без виробничої потреби, використання палива, недовантаження або використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого паливо- та енерговикористовуючого обладнання і машин, не обумовлене вимогами надійності або безпеки.

Як вбачається зі змісту акту №18-6/89-09/М комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 13.04.2006р. та пояснень представника відповідача фахівцями Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області досліджувались та порівнювались із минулими роками показники діяльності ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” за 2005рік.

До висновків про недотримання підприємством вимог законодавства про енергозбереження та марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих фахівці відповідача дійшли на підставі вимірювань та замірів, здійснених у квітні 2006року.

За змістом законодавства про енергозбереження підставою для застосування економічних санкцій є саме марнотратні витрати паливно-енергетичних ресурсів, зумовлені недотриманням вимог державних стандартів, режимних та технологічних карт, затвердженої проектної документації на енерго- та теплопостачання, а також на споруди в частині погіршення їх теплоізолюючих властивостей в опалюваний сезон, паспортів на діюче обладнання, в тому числі систематичне, без виробничої потреби, використання палива, недовантаження або використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого паливо- та енерговикористовуючого обладнання і машин, не обумовлене вимогами надійності або безпеки.

Позивачем надані до суду матеріали, які свідчать про те, що витрати паливно-енергетичних ресурсів у вапняно - випалювальному цеху ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” обумовлені саме виробничою необхідністю.

Відповідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України – розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Але згідно із статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до норм статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що під час прийняття спірного документу ним були дотримані вищенаведені положення.

Що стосується зауважень відповідача відносно колегіального розгляду справи №33/394а окружним судом за місцем знаходження відповідача з посиланням на норми статті 19, 24 Кодексу адміністративного судочинства України слід зазначити наступне.

Частина 1 вищевказаної статті встановлює, що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Додатком до Указом Президента „Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” №1573/99 від 15.12.1999р. визначена схема організації центральних органів виконавчої влади. В цьому переліку відповідач відсутній.

Крім того, згідно із змістом Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000р., Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується.

З урахуванням викладеного, Державна інспекція з енергозбереження м. Київ не належить до центрального органу виконавчої влади.

Стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України дійсно визначає, що за загальним правилом адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача

Разом з тим, частина 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Згідно зі змістом позову предметом спору є скасування Постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Донецькій області №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування до ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1650304грн.55коп.

Таким чином, справа має розглядатись відповідно до положень частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме – за місцем знаходження позивача.

Враховуючи те, що завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача про скасування Постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Донецькій області №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1650304грн.55коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись нормами Закону України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.1994р. (із змінами та доповненнями), Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000р. (із змінами та доповненнями), Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим Наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 04.08.2000р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000р. за №653/4874), Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України №786 від 15.07.1997р., Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження №112 від 22.10.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.11.2002р. за №878/7166), статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 53, 54, 69-71, 79, 86, 87, 94, 107, 110, 111, 114, 118, 121, 122-170, 254, Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь до Державної інспекції з енергозбереження м. Київ про скасування Постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Донецькій області №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1650304грн.55коп. - задовольнити.

Скасувати Постанову територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Донецькій області №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р. про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1650304грн.55коп.

Скасувати заходи із забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою господарського суду Донецької області від 22.08.2006р. шляхом зупинення дії Постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Донецькій області №18-6/103-КП09/М від 18.05.2006р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь (87500, м. Маріуполь, вул.. Леп орського,1 ЄДРПОУ 00191158) судовий збір у розмірі 3грн.40коп.

У судовому засіданні від 31.10.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 05.11.2007р.

Суддя Новікова Р.Г.

Надруковано 4 примірника: 1 – позивачу; 2 – відповідачу; 1 – до справи