Ухвала суду № 110021480, 04.04.2023, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

04 квітня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1164/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури,

вул. Шевченка, б.1, м.Чернігів, 14000;

e-mail: chernigiv.prok@chrg.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі:

позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби України,

вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053;

e-mail: 262600@dasu.gov.ua

позивача-2: Виконавчого комітету Чернігівської міської ради,

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000;

e-mail: gorsovet@chernigiv-rada.gov.ua

до відповідача-1: Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради

вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017

e-mail: ukb@chernigiv-rada.gov.ua

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг",

вул. Захисників України, б.17А, оф.304, м. Чернігів, 14030;

e-mail: UTB-ENG@ukr.net

про визнання недійсним договору

Представники учасників справи:

від прокуратури: не прибув

від позивача-1: Мойсієнко Н.О.,

від позивача-2: не прибув,

від відповідача-1: Серкін К.Ю.

від відповідача-2: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради до відповідачів: 1. Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг" про визнання недійсним договору підряду №65/1-2022-е/вс від 31.08.2022, укладеного між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг".

В обґрунтування позову заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури посилається на те, що Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради, у порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно проведено спрощену закупівлю робіт: "Реставрація з пристосуванням під музей Чернігова пам`ятки архітектури місцевого значення Поштової станції губернського казначейства (охоронний №22-Чг) по вул. Музейній, 8 у м. Чернігові. Коригування" та у подальшому укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг" договір підряду №65/1-2022-е/вс від 31.08.2022, який підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 26.01.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання шляхом направлення ухвали суду від 29.12.2022 на їх електронні адреси.

10.01.2023 від позивача-1 надійшли письмові пояснення по справі.

12.01.2023 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

18.01.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

25.01.2023 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Документи долучено судом до матеріалів справи.

Повноважний представник відповідача у судове засідання 01.11.2021 не прибув.

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, в тому числі в м. Чернігові, підготовче засідання 26.01.2023 не відбулось, про що судом складено акт №12-23 від 26.01.2023.

Ухвалою суду від 26.01.2023 учасники справи повідомлені про відкладення підготовчого засідання на 16.02.2023.

У підготовче засідання 16.02.2023 позивач-2 та відповідачі не прибули.

Суд постановив протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.03.2023, про що повідомив прокурора та позивача-1 під розписки, а позивача-2 та відповідачів ухвалою від 16.02.2023.

У судове засідання 07.03.2023 прокурор, позивач-2 та відповідачі не прибули.

До початку судового засідання 07.03.2023 від відповідача-1 електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою представника. Клопотання не підписано ЕЦП.

Суд залишив клопотання відповідача-1 без розгляду у зв`язку з недодержанням відповідачем-1 вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та відсутністю електронного цифрового підпису на клопотанні.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Суд постановив протокольно ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.04.2023, про що повідомив позивача-1 під розписку, а прокурора, позивача-2 та відповідачів ухвалою суду від 07.03.2023.

03.04.2023 від відповідача-1 надійшла додаткова інформація з додатком, яка долучена судом до матеріалів справи.

Прокурор, позивач-2 та відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання 04.04.2023 не прибули, заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21.

Судом встановлено, що прокурор був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, однак у судові засідання, призначені на 07.03.2023 та 04.04.2023, не з`явився. При цьому прокурор не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме прокурором не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у прокурора права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку прокурора у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду.

Згідно з вимогами частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, у якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що позов залишено без розгляду у зв`язку із неявкою у судове засідання прокурора та ненадання останнім заяви про розгляд справи за його відсутності, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн залишаються за прокуратурою.

Згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 182-183, п.1 ч.2 ст.185, п.4 ч.1 ст. 226, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради до відповідачів: 1. Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг" про визнання недійсним договору підряду №65/1-2022-е/вс від 31.08.2022, укладеного між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг", залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.04.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор