Ухвала суду № 110019884, 31.03.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1302/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., секретар судового засідання Феденько Н.М., за участю представника позивача Онищук М.Б., представника відповідача Аннишина С.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про призначення комплексної судової експертизи в порядку статті 99 ГПК України та доповнень до клопотання про призначення комплексної судової експертизи в порядку статті 99 ГПК України у справі № 909/1302/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення заборгованості в сумі 13443386,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом АТ "Укртрансгаз" до АТ "Тисменицягаз" про стягнення 13443386,14 грн., з яких: 12684880,36 грн - основний борг, 698493,42 грн - пеня, 60012,36 грн - 3% річних.

Ухвалою від 08.03.2023 суд продовжив перерву у підготовчому засіданні до 31.03.2023.

В підготовчому засіданні 31.03.2023 суд розглянув клопотання від 16.11.2022 (вх. № 14949/22 від 16.11.2022) представника відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про призначення комплексної судової експертизи в порядку статті 99 ГПК України та доповнення до клопотання про призначення комплексної судової експертизи в порядку статті 99 ГПК України (від 21.12.2022, вх. № 17545/22 від 21.12.2022; від 30.03.2023 вх. № 5010/23 від 31.03.2023).

У поданому клопотанні, з врахуванням доповнень, представник відповідача просить суд призначити у справі № 909/1302/19 комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертній установі - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. У поданому клопотанні (з урахуванням доповнень), на вирішення експерта представник відповідача просить поставити такі питання:

- якими первинними документами підтверджується розрахунок АТ "Укртрансгаз" вартості послуг врегулювання добових небалансів АТ "Тисменицягаз" у березні-червні 2019 року? Чи відповідають ці документи вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"?

- які точки входу та виходу, в тому числі віртуальні з/до газотранспортної системи було використано АТ "Укртрансгаз" при розрахунку вартості послуг балансування АТ "Тисменицягаз" у березні - червні 2019 року?

- чи дійсно у березні - червні 2019 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз" від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи по причині недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій? Якщо так, то визначити як величина відхилень обсягів підтверджених замовникам послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня?

- чи існувала в АТ "Тисменицягаз" технічна можливість самостійно відбирати природний газ з газотранспортної системи (закачувати природний газ з газотранспортної системи в газорозподільні мережі) на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, враховуючи технічне облаштування газорозподільних станцій перерахованих у додатку № 3 до договору транспортування природного газу № 1512000742 від 17.12.2015, що знаходяться у володінні та користуванні АТ "Укртрансгаз"?

- в яких обсягах у спірний період (березень - червень 2019 року) АТ "Укртрансгаз" закачувало природний газ в газорозподільні мережі АТ "Тисменицягаз" на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, перерахованих у додатку № 3 до договору транспортування природного газу № 1512000742 від 17.12.2015, та хто власник такого закачаного природного газу?

- якщо АТ "Тисменицягаз" відбирало газ на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, чи була в АТ "Укртрансгаз" технічна можливість обмежити (припинити) такий відбір газу?

- чи підтверджуються документально дії АТ "Укртрансгаз" по застосовуванню щодо АТ "Тисменицягаз" відповідних заходів з обмеженням (припинення) транспортування природного газу по відповідних точках входу/виходу?

- чи відповідає розрахунок маржинальної ціни придбання/продажу природного газу, здійсненої Оператором ГТС в розрізі кожної доби березня - червня 2019 року, положенням пункту 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС? Які положення глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС повинні застосовуватись при розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу природного газу, здійсненої Оператором ГТС в розрізі кожної доби березня - червня 2019 року для АТ "Тисменицягаз"?

- чи відповідає величина коригування, застосована АТ "Укртрансгаз", положенням глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС?

Клопотання обґрунтовано тим, що з наданих позивачем доказів не вбачається, яким чином, яким методом та за якою формулою позивач визначав вартість добових небалансів за березень-червень 2019 року та чи була у нього платформа для формування маржинальних цін продажу природного газу, а тому перевірка односторонньо здійснених позивачем розрахунків заборгованості потребує призначення судово-економічної експертизи.

Представник відповідача зазначає, що газотранспортна система позивача функціонує таким чином, що весь протранспортований нею природний газ передається у суміжні мережі відповідача через газорозподільні станції, які перебувають у володінні та користуванні позивача. При цьому, враховуючи обмежений доступ сторонніх осіб до газорозподільних станцій Оператора ГТС, вся виконавчо-технічна (проектна) документація на газорозподільні станції знаходиться у позивача, який одноособово вчиняє дії по закачуванні (подачі) природного газу в газорозподільні мережі відповідача згідно поданих номінацій. Тому з`ясування питань щодо того, чи закачував (подавав) позивач природний газ проти волі відповідача; чи відбирав відповідач природний газ з газотранспортної системи позивача, без замовлення таких обсягів, потребує спеціальних знань у будівельно-технічній сфері.

Відповідач звертає увагу, що він не відбирав природний газ в точках виходу з газотранспортної системи позивача. Весь обсяг природного газу надходив у суміжну газорозподільну систему виключно через запірну арматуру (вентелі тощо) пунктів приймання-передачі газу (ПППГ) газорозподільних станцій (ГРС), які перебувають у володінні і користуванні позивача. Відкриття вентеля на ГРС мало наслідком подачу (закачування) газу у суміжний газопровід поза волею відповідача. Обсяг подачі газу регулювався Оператором ГТС мірою відкриття вентиля на ГРС і тиском газу. Технічні рішення облаштування газорозподільних станцій виключають можливість відбору газу відповідачем всупереч волі позивача. Позивач володів інформацією про обсяг переданого природного газу в газорозподільні мережі відповідача та був наділений технічною можливістю обмежувати (припиняти) транспортування (передачу) природного газу в газорозподільні мережі відповідача. Однак позивач продовжував подавати природний газ в мережі відповідача понад обсяги підтверджених позивачем номінацій замовників послуг транспортування. Підтвердження чи спростування наведених обставин, які входять до предмета доказування, потребує спеціальних знань. При цьому відповідач позбавлений можливості самостійно замовити проведення експертизи у зв`язку з тим, що пункти приймання-передачі газу (ПППГ) газорозподільних станцій (ГРС) та проектна документація на них, перебувають у володінні і користуванні позивача. Обмежений доступ до них унеможливлює потрапляння судових експертів на вказані об`єкти з метою їх огляду для проведення експертного дослідження.

У доповненнях до клопотання від 21.12.2022 (вх. № 17545 від 21.12.2022), відповідач зазначає, зокрема, що АТ "Укртрансгаз" надає суду заздалегідь суперечливі відомості щодо розрахунку маржинальної ціни газу шляхом використання/закупівлі ним послуг балансування, закуплених у ринковий спосіб через прозору та недискримінаційну процедуру публічних закупівель відповідно до чинного законодавства. Підтвердження зазначених обставин потребує спеціальних знань експерта.

У доповненнях до клопотання від 30.03.2023 (вх. № 5010/23 від 31.03.2023), відповідач додатково зазначає, що протягом спірного періоду березня-червня 2019 року не відбирав газ на точках виходу з ГТС, технічні рішення облаштування газорозподільних станцій, через які газ закачувався у розподільні мережі АТ "Тисменицягаз", виключають саму можливість відбору газу і передбачають тільки можливість закачування газу Оператором ГТС. Встановлення судом обставин закачування газу Оператором ГТС в розподільну мережу АТ "Тисменицягаз" всупереч умовам договору і вимог Кодексу ГТС буде свідчити про протиправну поведінку саме Оператора ГТС, ненадання ним послуг транспортування газу, невиконання сторонами договору, відсутність у АТ "Тисменицягаз" негативного небалансу та наявність підстав для відмови в позові. Схеми розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, долучені до відповідних актів, реквізити яких вказані у додатку 3 до договору транспортування газу, свідчать про насичення ГРС спеціальним обладнанням та про складність технологічних процесів, які відбуваються на ГРС. З наявних схем облаштування ГРС без спеціальних знань неможливо достовірно встановити обставини, які входять до предмета доказування у цій справі.

В підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання з підстав, викладених у такому та доповненнях до нього, усно звернув увагу суду: на судову практику щодо призначення експертиз в аналогічних спорах; правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень Кодексу газотранспортної системи при розрахунку оператором газотранспортної системи маржинальної ціни, наведені у постанові від 02.11.2022; порушення позивачем порядку розрахунку маржинальної ціни, що підтверджується, зокрема змістом відповіді на питання № 22 адвокатського запит у листі позивача 2001ВИХ-20-152 від 13.03.2020; щодо окремих питань будівельно-технічної експертизи - на неможливість вчинення відповідачем дій щодо відбору газу самостійно, з`ясування чого потребує спеціальних знань.

У запереченнях на клопотання про призначення комплексної судової експертизи від 05.12.2022 (вх. № 16546/22 від 05.12.2022), представник позивача просить відмовити в задоволенні клопотання про призначення комплексної судової експертизи. Покликається на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Натомість, як стверджує представник позивача, доводи наведені відповідачем у клопотанні про призначення експертизи не обумовлюють наявності умов визначених ч.1 ст. 99 ГПК України, оскільки в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підставі яких можна встановити обставини, що підлягають доказуванню, та такі докази не є взаємосуперечливими (всі дані щодо обсягів, які визначені позивачем в процедурі алокації збігаються із даними відповідача наведеними у його звітах), а тому у даному випадку відсутні підстави для задоволення такого клопотання. Представник позивача зазначає, що поставлені на вирішення експерта питання не стосуються предмета доказування у справі, оскільки між сторонами складались двосторонні акти приймання-передачі природного газу, які підтверджують, що у спірний період позивач закачував природний газ в газорозподільні мережі відповідача, а останній відбирав природний газ на ГРС.

Представник позивача вказує на те, що технічні характеристики газотранспортної чи газорозподільної системи не є обставинами, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при прийнятті рішення у справі, оскільки договір між сторонами у спірний період виконувався, а відповідач здійснював діяльність з розподілу природного газу, яка потребує виробничо-технологічних втрат.

Представник позивача зазначає, що визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс здійснюється відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС. Перевірка правильності визначення позивачем вартості добових небалансів не потребує спеціальних знань в сфері іншій, ніж право. На думку представника позивача, питання, викладенні у клопотанні про призначення комплексної судової експертизи є суто правовими

В контексті викладеного, представник позивача вважає, що відповідач не довів необхідності в спеціальних знаннях для з`ясування обставин у сфері, іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а подане клопотання має на меті безпідставне затягування розгляду справи № 909/1302/19.

Представник відповідача в підготовчому засіданні усно заперечила проти задоволення клопотання з підстав, викладених у запереченнях на клопотання про призначення комплексної судової експертизи від 05.12.2022 (вх. № 16546/22 від 05.12.2022), вважає, що: судова практика, на яку покликається представник відповідача, є нерелевантною до спірних правовідносин; вирішення справи, з врахуванням вказівок, наведених Верховним Судом у постанові від 07.07.2022 по даній справі не потребує призначення судової експертизи; щодо розрахунку маржинальної ціни, то щодо визначення такої Акціонерним товариством "Укртарнсгаз" у спірному періоді (березень-червень 2019 року) встановлені обставини справи Західним апеляційним господарським судом у постанові від 09.01.2023 по справі № 921/532/19.

Дослідивши зміст клопотання відповідача про призначення експертизи та матеріали справи, заслухавши доводи і міркування представників сторін, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 1 ст. 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 1 статті 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

З вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.2 ст. 98 ГПК України).

Направляючи справу на новий судовий розгляд, Верховний Суд у постанові від 07.07.2022 зазначив, що ураховуючи зазначене у пунктах 8.17- 8.21 даної постанови, достатньою підставою для оплати послуг балансування є наявність небалансу в звітному місяці, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною зі звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо (п. 8.22 постанови).

У п. 8.25.1 цієї ж постанови Верховний Суд звернув увагу на те, що для правильного вирішення даного спору за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування судам належало встановити обставини, пов`язані з фактичним виконанням спірного Договору як наданням послуг власне транспортування газу, здійснення/не здійснення балансуючих дій, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов Договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС; акти наданих послуг балансування обсягів природного газу; розрахунки вартості послуг балансування та звіти по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).

Одночасно, Верховним Судом зауважено і те, що відповідно до вимог чинного законодавства АТ "Тисменицягаз" як оператор газорозподільної системи мав би або закупити природний газ для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат, або оплатити цей газ шляхом оплати послуг балансування АТ "Укртрансгаз"; у свою чергу, АТ "Укртрансгаз" для оплатного балансування має використовувати природний газ, який придбаний ним (п. 8.30.3 постанови).

Отже, касаційним судом чітко визначено перелік обставин, які необхідні для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Враховуючи такі вказівки суду касаційної інстанції, а також, що предметом спору у даній справі є стягнення вартості добових небалансів за період березня - червня 2019 року за договором транспортування природного газу №1512000742 від 17.12.2015, суд дійшов висновку, що технічні характеристики роботи газотранспортної чи газорозподільної системи, не є обставинами, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення у даній справі, оскільки в спірний період відповідач здійснював свою діяльність з розподілу природного газу, а така діяльність потребує виробничо-технологічних витрат (пункт 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).

Щодо питань, які стосуються правильності здійснення позивачем розрахунку маржинальної ціни та відповідності таких розрахунків вимогам Кодексу ГТС, то правильність таких розрахунків може бути перевірені судом на підставі поданих судом доказів без призначення судової експертизи.

Разом з тим, на думку суду, у відповідача не було жодних перешкод для проведення експертизи, в частині питань проведення розрахунків вартості добових небалансів за спірний період, за власним замовленням.

Крім того, відповідач не обґрунтував причин, з яких клопотання про призначення експертизи не було подано ним у встановлений ч. 3 статті 80 ГПК України строк (одночасно з відзивом). При первісному розгляді справи відповідач до суду з клопотанням про призначення експертизи не звертався. При повторному розгляді справи, суд ухвалою від 26.08.2022 прийняв справу до свого провадження і надав сторонам строк до 20.09.2022 для подання письмових пояснень з врахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 07.07.2022. Натомість, з клопотанням про призначення комплексної судової експертизи відповідач звернувся лише 16.11.2022. При цьому відповідач не зазначив причин неможливості подання клопотання про призначення комплексної судової експертизи у строки, встановлені для подання доказів, та не обґрунтував неможливість подання клопотання ще під час першого розгляду справи в суді першої інстанції.

В контексті викладеного, та з огляду на те, що призначення судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком, і експертиза може бути призначена у разі наведення у клопотанні достатніх та обґрунтованих на те підстав, проте, як установив господарський суд, таких підстав АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" не навело, не обґрунтувало неможливість подання клопотання про призначення експертизи одночасно з відзивом з причин, що не залежали від неї, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи.

Необґрунтоване призначення експертизи і, як наслідок, зупинення провадження у даній справі призведуть до затягування строків розгляду спору, відповідно зумовлять перебування в стані невизначеності учасників процесу, що не узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Керуючись статтями 80, 99, 119, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні клопотання від 16.11.2022 (вх. № 14949/22 від 16.11.2022) представника відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про призначення комплексної судової експертизи в порядку статті 99 ГПК України та доповнень до клопотання про призначення комплексної судової експертизи в порядку статті 99 ГПК України (від 21.12.2022, вх. № 17545/22 від 21.12.2022; від 30.03.2023 вх. № 5010/23 від 31.03.2023) у справі № 909/1302/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 31.03.2023.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Відповідно до ч.3 ст.255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Дата складення повного судового рішення: 05.04.2023.

Суддя І.Є. Горпинюк