Рішення № 110019401, 03.04.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023м. ДніпроСправа № 904/1465/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за заявами Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" про розподіл судових витрат понесених сторонами у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Партизанська, будинок 1/4, ідентифікаційний код 31277192)

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22, ідентифікаційний код 23359034)

про визнання недійсним та скасування рішення комісії енергопостачальника

Представники:

Від позивача: Биструшкін О.С., ордер, адвокат

Від відповідача: Мельник К.О., довіреність, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання недійсним та скасування рішення комісії енергопостачальника Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", яке викладене в протоколі №87 від 13.03.2019 по розгляду акту про порушення №125226 від 17.02.2019 про стягнення з ТОВ "Стройпрогрес" збитків на суму 395 776,50 грн., а акт про порушення №125226 від 17.02.2019 анулювати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1465/19 від 06.03.2023 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання недійсним та скасування рішення комісії енергопостачальника відмовлено у повному обсязі.

До закінчення судових дебатів у справі представником відповідача зроблена заява про те, що докази щодо розміру понесених відповідачем витрат на правову допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку з чим судом для вирішення питання про судові витрати призначено судове засідання на 13.03.2023 о 14:30 год.

За допомогою системи "Електронний суд" 10.03.2023 до суду надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн., які понесені відповідачем у зв`язку із розглядом справи №904/1465/19.

До суду 13.03.2023 позивачем подано клопотання про прийняття доказів судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу адвоката), які понесло Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" під час розгляду справи №904/1465/19 в Господарського суду Дніпропетровської області. Позивач просить суд здійснити розподіл витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи №904/1465/19 в Господарського суду Дніпропетровської області у розмірі 25 000,00 грн.

У судовому засіданні 13.03.2023 розгляд заяви відкладено на 03.04.2023 о 15:00 год.

До суду 03.04.2023 позивачем подано клопотання яким просить суд витрати відповідача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції повністю покласти на відповідача. Позивач стверджує, що відповідачем не дотримано процесуальний обов`язок подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Також позивач зазначає, що вивчення відповідачем нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів не було складним і не потребувало багато часу. Крім того, позивач стверджує, що поведінка відповідача призвела до безпідставного затягування судового процесу більше ніж на рік (що становить більше 50% всього часу розгляду даної справи). Враховую чи той факт, що саме поведінка відповідача призвела до значного затягування розгляду справи, зокрема, подання клопотання, від якого відповідач в подальшому відмовився, то в даному випадку, на думку позивача, судові витрати у справі мають бути покладені на відповідача.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07 лютого 2023 року № 2915-IХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Так, розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з метою недопущення випадків загрози житло, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, встановлено в Господарському суді Дніпропетровської області особливий режим роботи суду.

З метою дотримання правил безпеки в період воєнного стану з урахуванням положень чинного законодавства з 28.03.2022 розгляд справ Господарським судом Дніпропетровської області в судових засіданнях здійснюватиметься в таких випадках:

- за наявності заяв усіх учасників процесу про можливість забезпечення участі представників у судовому засіданні;

- письмової згоди від усіх учасників судового провадження про розгляд справи без їх участі;

- за наявності заяв від усіх учасників процесу про розгляд справ в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою будь яких технічних засобів, зокрема, власних.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ст.ст. 244, 245 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні 03.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" в межах строків передбачених встановлених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано заяву про компенсацію витрат на правову допомогу та витрат, пов`язані із розглядом справи №904/1465/19.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд вбачає підстав для її задоволення повністю.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Перший радник" (далі - виконавець) 08.01.2021 укладено договір №210-ДЕ про надання правової допомоги, за умовами якого, в редакції додаткової угоди №4 від 27.04.2021, виконавець зобов`язався надавати клієнтові правову допомогу (далі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього. Клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади (п.1.4 договору).

Приймання-передачі послуг за договором здійснюється сторонами за Актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за договором (п.3.1 договору).

Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в Акті наданих послуг опис наданих послуг та їх загальну вартість (розмір гонорару) (п.3.3 договору).

Ціна договору становить 500 000,00 грн. без ПДВ (п.4.1 договору).

Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін (п.4.2 договору).

Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" в якості доказу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу надано суду:

- копію договору №210-ДЕ від 08.01.2021 про надання правової допомоги;

- копію додаткової угоди №4 від 27.04.2021 до договору №210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021;

- копію додаткової угоди №20 від 31.12.2021 до договору №210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021;

- копію додаткової угоди №32 від 30.12.2022 до договору №210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021;

- копію акту №58 від 07.03.2023 наданих послуг за період з 28.05.2021 по 06.03.2023 на суму 30 000,00 грн.;

- копії свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю з яких вбачається, що Мельник К.О., Козак Т.В., Тищенко Т.А. є адвокатом.

З Акту №58 від 07.03.2023 наданих послуг за період з 28.05.2021 по 06.03.2023 вбачається, що на замовлення клієнта виконавцем у період з28.05.2021 по 06.03.2023 надано професійну правничу допомогу адвокатами Мельник К.О., Козак Т.В., Тищенко Т.А. в рамках судової справи №904/1465/19 в наступному обсязі:

1) вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів;

2) розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази;

3) підготовка та подання відзиву на позовну заяву;

4) підготовка та подання додаткових пояснень по справі, клопотання про долучення пояснення спеціаліста з питань проведення обстеження електроустановок споживачів, клопотання про надання доказів, клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні;

5) підготовка та подання клопотання про призначення експертизи, клопотання про надання витребуваних судом матеріалів, клопотання про виклик експерта;

6) участь у судових засіданнях в суді першої інстанції,

вартість наданих послуг (розмір гонорару) визначається у фіксованому розмірі і складає 30 000,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. Як вбачається з матеріалів справи, сторони передбачили фіксований розмір оплати за надані послуги.

Відповідно до частини першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, відшкодувати понесені нею судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката, передбачене зазначеними нормами закону.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує, що справа є складною, внаслідок чого були призначені декілька експертиз, а тому вимагала від адвоката витрати значного часу, вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Врахувавши викладене, а також те, що у задоволенні позову було відмовлено, суд з урахуванням таких критеріїв як справедливість, добросовісність, розумність, принципи співмірності та розумності судових витрат, складність цієї справи, витрачений адвокатом відповідача час на підготовку поданих відповідачем заяв по суті спору, у відповідності до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що справедливим та співрозмірним є стягнення на користь відповідача витрат відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн.

Щодо клопотання позивача про прийняття доказів судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу адвоката), які понесло Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" під час розгляду справи №904/1465/19 в Господарського суду Дніпропетровської області у розмірі 25 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Позивач, звертаючись до суду із клопотанням не взяв до уваги той факт, що питання про розподіл судових витрат позивача (в тому числі адвокатських витрат) було вирішено судом у рішенні від 06.03.2023, судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладені на останнього у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Частиною 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав з яких суд ухвалює додаткове рішення, одна з таких підстав - не вирішення судом питання про судові витрати.

На момент прийняття рішення судом 06.03.2023, позивач мав або подати всі наявні у нього докази, що підтверджують такі витрати, або зазначити суду, що він має намір подати такі докази (із вказанням які саме докази він має намір подати та причини не можливості подати їх разом з першою заявою по суті справи, для позивача - такою заявою є позовна заява).

Вимоги ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не звільняють учасника судового процесу від обов`язку протягом розгляду справи заявити суду про намір подати докази, а також вказати, з яких причин такі докази не були подані та не могли бути подані учасником судового процесу.

Отже, судом при прийнятті рішення від 06.03.2023 було вирішено питання про розподіл судових витрат позивача, в тому числі і щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Оскільки питання судових витрат позивача було вирішено судом при прийнятті судом рішення за наявними у справі доказами (і про намір подати інші докази позивачем суду не було заявлено), то у суду відсутні підстави, визначені ст. 244 Господарського процесуального кодексу України для ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат позивача.

Таким чином, суд, оцінивши подану позивачем клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат з правової допомоги та необхідність відмовити в прийнятті додаткового рішення на підставі ч. 5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Партизанська, будинок 1/4, ідентифікаційний код 31277192) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22, ідентифікаційний код 23359034) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" в розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №904/1465/19 у розмірі 25 000,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового додаткового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено - 05.04.2023.

Суддя Е.М. Бондарєв