Рішення № 110016665, 03.04.2023, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7007/22

2/405/1001/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Мишевець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті кошти допомоги по безробіттю у розмірі 1461,29 грн. та 2481,00 грн. судових витрат.

Позов обґрунтованотим,що 22.06.2020року доцентру зайнятостізвернувся відповідачіз заявамипро наданнястатусу безробітногота пропризначення допомогипо безробіттю.У своїйзаяві вінвказав,що:не відноситьсядо зайнятогонаселення відповіднодо ст.4Закону України«Про зайнятістьнаселення» тачерез відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно; ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей; дає згоду на здійснення верифікації (перевірки) і моніторингу достовірності інформації, поданої ним для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.

12.08.2020року відповідачпри відвідуванніцентру зайнятостіпідписав попередженняпро зобов`язанняособи,зареєстрованої удержавній службізайнятості якбезробітна,згідно зякими щераз підтвердив,що попередженийпро необхідністьсвоєчасного повідомленняфахівця центрузайнятості зокремав разіреєстрації якфізичної особипідприємця,а такожзобов`язався відшкодуватисуму виплаченогоматеріального забезпеченнята вартостінаданих соціальнихпослуг внаслідокнадання недостовірноїінформації,умисного невиконаннясвоїх обов`язківта зловживання ними.

Наказом від 22.06.2020 року № НТ200622 позивач надав відповідачу статус безробітної особи та на підставі наданих ним даних та документів, керуючись ч.ч. 2, 4 ст. 22, ч.3 ст. 23 Закону № 1533-ІІІ призначив допомогу по безробіттю з 22.06.2020 року, яку виплачував до 19.08.2020 року - дня припинення реєстрації безробітного за абз.2 п.п.2 п.30 Порядку реєстрації у зв`язку з невідвідуванням без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наказ від 01.10.2020 року № НТ201001).

У липні2020року при обміні інформацією між ГУ ДПС України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, державними реєстраторами, яка здійснюється згідно з Наказом Міндоходів і зборів України від 19.09.2013 року № 494, позивачу надійшли відомості, що відповідач має не припинену підприємницьку діяльність.

Керуючись Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, позивач направив на адресу Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького запит від 07.09.2020 року № 06-32/271/5. На підставі відповіді Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького від 28.09.2020 року № 2664, позивачем складено акт розслідування страхових випадків від 16.10.2020 року № 272, згідно з яким встановлено, що відповідач, маючи статус фізичної-особи підприємця з 01.02.2000 року, одночасно зареєструвався та отримував допомогу по безробіттю у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості з 22.06.2020 року по 18.08.2020 року на підставі недостовірних даних.

Згідно зобґрунтованим розрахункомзаборгованості,обрахованим відділомбухгалтерського обліку,загальна сумакоштів допомогипо безробіттю,незаконно нарахованихта виплаченихвідповідачу,складає 1880,64грн.,з нихнараховані коштиу сумі419,71грн.утримано,а кошти усумі 1461,29грн.,що перерахованіна картковийрахунок відповідачав банківськійустанові єнезаконно отриманимита підлягаютьповерненню доФонду,відповідачу направлялось повідомлення про повернення коштів, але відповідач борг не повернув.

Посилаючись на викладене, норми діючого законодавства, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09.01.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем відзив на позов не подано.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені, відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Виконання функцій виконавчої дирекції Фонду, визначених законами України«Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та«Про зайнятість населення», завдань і функцій у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття забезпечує Державна служба зайнятості (п.1 розділу ІІ Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020 року № 2663, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 року за № 1305/35588).

Основними завданнямиСлужби є реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття; здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду тощо (п.1 розділу ІІ Положення).

З цією метою Центри зайнятості забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону № 1533-ІІІ, Закону № 5067-VI; проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в установленому законодавством порядку; стягнення коштів у випадках, передбачених чинним законодавством

Відповідно до Положення Державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством економіки України (п.1 розділу І Положення).

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості входить у централізовану систему державних установ державної служби зайнятості, як базовий центр зайнятості, що виконує завдання та функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття відповідно до п.п. 1, 6 Положення про Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості.

Частиною 1ст.4 Закону№ 5067-VI визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Згідно зі ст.1 Закону № 1533-III загальнообов`язкове державне соціальне страхування це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту громадянам, в тому числі матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Відповідно до положеньст. 7 Закону № 1533-ІІІ, одним із видів забезпечення є допомога по безробіттю.

Право на допомогу по безробіттю за ч. 1ст.22Закону №1533-ІІІ мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними.

За п.1 ч.1 ст.43 Закону№ 5067-VI статус безробітногоможе набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається за особистою заявою особи у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідальність задостовірність поданихдо центрузайнятості данихта документів,на підставіяких приймаєтьсярішення щодореєстрації безробітногота призначенняматеріального забезпечення,надання соціальнихпослуг,згідно зч.3ст.44 Закону№ 5067-VI покладається на зареєстрованого безробітного.

За приписамиабз.5підп.1п.30Порядку реєстрації,перереєстрації таведення облікуосіб,які шукаютьроботу, затвердженогоПостановою Кабінету МіністрівУкраїни від19.09.2018року №792, центрзайнятості припиняєреєстрацію безробітного,зокрема,з дня забезпечення роботою самостійно.

За приписами ч.ч. 2,3 ст. 36 Закону № 1533-III зареєстровані безробітні особи зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Одночасно п.5 ч.1 ст.1 Закону № 5067-VI встановлено право кожного на вільне обрання зайнятості, яка є реалізацією права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов`язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей і потреб.

Відповідно доп.1ст.4зазначеного Законудо зайнятогонаселення,належать громадяни,які: працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством; особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств); проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу; на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості; особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Підприємницька діяльність в України є самостійною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, щзо визначено у ст. 42 Господарського кодексу України.

При цьому у статті 50 ЦК України зазначено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Державна реєстраціяфізичних осіб підприємців,відповідно доп.4ч.1.ст.1Закону України№ 755-IV«Про державнуреєстрацію юридичнихосіб тафізичних осібпідприємців» цезасвідчення фактунабуття абопозбавлення статусупідприємця фізичноюособою.Позбавляється фізичнаособа -підприємець статусупідприємця здати внесеннядо Єдиногодержавного реєструзапису продержавну реєстрацію припинення підприємницькоїдіяльності цією фізичною особою (ч.8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV).

Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства якщо фізична особа, реалізуючи своє право на підприємницьку діяльність, отримала статус фізичної особи-підприємця шляхом державної реєстрації підприємницької діяльності, то з дати такої реєстрації ця особа вважається, як така, що забезпечує себе роботою самостійно, здійснює на власний ризик господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, маючи право на вільне обрання зайнятості, незалежно від того чи отримує така особа дохід від підприємницької діяльності чи ні, вона вважається такою, що забезпечує себе роботою самостійно, а отже відноситься до зайнятого населення та не має права на допомогу по безробіттю до моменту державної реєстраціїприпинення своєї підприємницькоїдіяльності шляхом внесення у Єдиний державний реєстр відповідного запису.

За змістом абз.6 ч.1 ст. 34 Закону № 1533 Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі Фонд) має право стягувати кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою. Статтею 39 Закону № 1533-III визначено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено,що 22.06.2020до Кіровоградськогоміськрайонного центрузайнятості звернувся відповідач ОСОБА_1 іззаявами пронадання статусубезробітного тапро призначеннядопомоги побезробіттю.У своїйзаяві вказав,що невідноситься дозайнятого населеннявідповідно дост.4Закону України«Про зайнятістьнаселення» тачерез відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно; ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей; дає згоду на здійснення верифікації (перевірки) і моніторингу достовірності інформації, поданої ним для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.

12.08.2020відповідач підписавпопередження прозобов`язання особи,зареєстрованої удержавній службізайнятості якбезробітна,згідно зякими щераз підтвердив,що попередженийпро необхідністьсвоєчасного повідомленняфахівця центрузайнятості зокремав разіреєстрації якфізичної особипідприємця,а такожзобов`язався відшкодуватисуму виплаченогоматеріального забезпеченнята вартостінаданих соціальнихпослуг внаслідокнадання недостовірноїінформації,умисного невиконаннясвоїх обов`язківта зловживання ними.

Наказом від 22.06.2020 року № НТ200622 відповідач отримав статус безробітної особи та на підставі наданих ним даних та документів, керуючись ч.ч. 2,4 ст. 22, ч.3 ст.23 Закону № 1533-ІІІ йому призначена допомога по безробіттю з 22.06.2020 року, яку позивач виплачував до 19.08.2020 року - дня припинення реєстрації безробітного за абз.2 п.п.2 п.30 Порядку реєстрації у зв`язку з невідвідуванням без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наказ від 01.10.2020 року № НТ201001).

У липні2020року при обміні інформацією між ГУ ДПС України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, державними реєстраторами, яка здійснюється згідно з Наказом Міндоходів і зборів України від 19.09.2013 року № 494, Кіровоградському міськрайонному центру зайнятості надійшли відомості, що ОСОБА_1 має не припинену підприємницьку діяльність.

На запит Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості отримана відповідь Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького від 28.09.2020 року № 2664 та складено акт розслідування страхових випадків від 16.10.2020 року № 272, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 , маючи статус фізичної-особи підприємця з 01.02.2000 року, одночасно зареєструвався та отримував допомогу по безробіттю у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості з 22.06.2020 року по 18.08.2020 року на підставі недостовірних даних.

Відповідач на день звернення до Центру зайнятості, відносився до категорії зайнятого населення, зобов`язаний був повідомити про свою державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та відповідно не мав права на отримання статусу безробітного, допомоги по безробіттю та інших видів соціального забезпечення, а Центр зайнятості не повинен був надавати йому статус безробітного, та призначати виплату допомоги по безробіттю.

Саме надання відповідачем недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття є невиконанням обов`язків безробітного та призвело до незаконного нарахування та виплаті відповідачу допомоги з 22.06.2020 року по 18.08.2020 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, обрахованим відділом бухгалтерського обліку, загальна сума коштів допомоги по безробіттю, незаконно нарахованих та виплачених відповідачу, складає 1 880,64 грн., з них нараховані кошти у сумі 419,71 грн. утримано, а кошти у сумі 1 461,29 грн., що перераховані на картковий рахунок відповідача в банківській установі є незаконно отриманими та підлягають поверненню до Фонду.

Судом встановлено, що позивачем направлено засобами поштового зв`язку за адресою місця проживання відповідача лист-запрошення у вигляді паперового документу з рекомендованим повідомленням про вручення, але лист повернувся без вручення з підстав закінчення терміну зберігання.

На виконання приписів абз. 5 ч.1 ст. 34, абз. 1 ч.2, абз. 1 ч.3 ст. 36 Закону №1 533-III, п.4 ч. 2 ст .44 3акону № 5067-VI, абз.1 п.6, п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості видано наказ від 31.12.2020 року № 301-Д «Про повернення коштів» та направлено відповідачу лист-претензію від 05.01.2021 року № 06-34/4/9.

На день звернення в суд відповідач добровільно кошти не відшкодував.

За змістом ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно зіст.1215 ЦК Українине підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Як вбачаєтьсяз висновкуВерховного Суду України (постанова від 08.07.2014 № 21-79а14), суд визначив, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, зареєстрована як ФОП, не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю.

Стаття 68 Конституції України наголошує, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати по справі в сумі 2481,00,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22218952, вул. Маланюка, 15 м. Кропивницький 25015, за реквізитами: р/р UA448201720355459002700706454 ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти в сумі 1461,29 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградського міськрайонного центру витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, 25015 м. Кропивницький, вул. Маланюка, 15.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко