Рішення № 110014161, 29.03.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2023 Справа №607/3729/23

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Крук А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, поліцейського СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старшого сержанта поліції Крамара Володимира про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 428280 від 12 лютого 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Тернопільській області ДПП), поліцейського СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого сержанта поліції Крамара Володимира (далі поліцейського, відповідача 2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 428280 від 12 лютого 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 лютого 2023 року о 21 год. 40 хв. поліцейським СРПП ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Крамарем Володимиром, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 428280 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510 гривень штрафу. Як вбачається із оскаржуваної постанови, 12 лютого 2023 року о 21 годині 38 хвилин по вулиці Центральна в селі Драганівка Підгороднянської сільської громади Тернопільського району Тернопільської області, водій, керуючи транспортним засобом «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху не користувався ременем пасивної безпеки, п.п. 2.3в Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), здійснив зупинку, при цьому не зайнявши крайнє праве положення з боку проїжджої частини п.п. 15.2 ПДР України, яким скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Позивач вважає вказану постанову незаконною, протиправною, оскільки:

1)порушення ПДР України, які зазначені в цій постанові, він не допускав;

2)постанова складена поліцейським з істотними порушеннями чинного законодавства, а зазначені у ній допущені порушення ПДР України не підтверджуються будьякими належними та допустимими доказами;

3)з відеозапису реєстратора, встановленого в службовому автомобілі поліції, не видно, що під час руху та на момент зупинки транспортного засобу позивач не користувався ременем безпеки, оскільки це була темна пора доби і працівники поліції не надали належного доказу даного правопорушення. Після зупинки свого транспортного засобу ОСОБА_1 зайняв найправіше положення дороги, прижавшись до обочини, виконавши вимоги ПДР України та КУпАП;

4)доказів того, що порушник під час винесення постанови визнавав допущення ним зазначеного у постанові порушення ПДР України, в справі немає. Інформація щодо свідків події, які могли ствердити або спростувати доводи позивача в справі також відсутня. Тому, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, інші допустимі та належні докази на підтвердження в діях позивача складу адміністративного правопорушення не надано;

5)працівники поліції при винесенні оскаржуваної постанови не роз`яснили водієві його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та Конституцією України.

З огляду на вказане, позивач просив постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 428280, щодо ОСОБА_1 , винесену поліцейським СРПП ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Крамарем Володимиром визнати незаконною та скасувати.

Ухвалою судді від 03 березня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП, поліцейського СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшого сержанта поліції Крамара Володимира про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 428280 від 12 лютого 2023 року. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

10 березня 2023 року від відповідача УПП в Тернопільській області ДПП надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, у якому зазначено, що поліцейський СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старший сержант поліції Крамар Володимир, постанову якого оскаржує позивач, не перебуває на службі в департаменті патрульної поліції. Окрім цього, УПП в Тернопільській області ДПП не входить до структури підрозділів ГУНП, а є структурним підрозділом ДПП.

Відтак, 22 березня 2023 року протокольною ухвалою суду без видалення до нарадчої кімнати постановлено замінити первісноговідповідача УППв Тернопільськійобласті ДПП належним відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області (далі ГУ НП в Тернопільській області), не закриваючи провадження у справі, згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

14 березня 2023 року представником відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області подано суду клопотання про заміну неналежного відповідача відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області на належного ГУНП в Тернопільській області, оскільки відділення є структурним підрозділом ГУНП в Тернопільській області. відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.

Вказане клопотаннязалишено безрозгляду,оскільки ГУНПв Тернопільськійобласті начас зверненняз вищевказанимклопотанням досуду набулопроцесуального статусувідповідача.З позовомдо відділенняполіції №1(м.Тернопіль)Тернопільського РУПГУНП вТернопільській областіпозивач незвертається,а питаннящодо належностівідповідача 2 поліцейського СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старшого сержанта поліції Крамара Володимира буде вирішуватись судом в ході розгляду справи по суті.

27 березня 2023 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву від ГУНП в Тернопільській області, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що 12 лютого 2023 року близько 21 год. 38 хв. позивач ОСОБА_1 в с. Драганівка Тернопільського району Тернопільської області по вул. Центральна, керуючи транспортним засобом марки TOYOTA, модель HIGHLANDER, д.н.з. НОМЕР_1 , не користувався ременем пасивної безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України, а також здійснив зупинку транспортного засобу марки TOYOTA, модель HIGHLANDER, д.н.з. НОМЕР_1 , не зайнявши крайнє праве положення з боку проїжджої частини, чим порушив п. 15.2 ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Поліцейським СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Володимиром Крамаром було виявлено дане порушення та винесено на позивача постанову серії БАБ № 428280 від 12 лютого 2023 року, згідно з якою та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Підтвердженням порушень вимог ПДР та норм КУпАП є надані поліцейськими відеоматеріали фіксації порушення на відеозаписі із відео реєстратора під назвою IMG_1695 відображено як автомобілем марки TOYOTA, модель HIGHLANDER, д.н.з. НОМЕР_1 керує чоловік (з 00:00:25 хв. по 00:00:26 хв.) в подальшому на відеозаписі під назвою 0000000 00000020230212213641 0007 видно, що працівники поліції одразу підходять до зупиненого транспортного засобу марки TOYOTA, модель HIGHLANDER, д.н.з. НОМЕР_1 та із незрозумілих причин, позивач ОСОБА_1 , який був не пристебнутий ременем пасивної безпеки, різко переміщується із водійського сидіння на пасажирське (з 00:00:00 хв. по 00:00:16 хв.). В подальшому позивач ОСОБА_1 стверджує, що він не кермував транспортним засобом (з 00:03:57 хв. по 00:03:59 хв.), також на даному відеозаписі прослідковується факт порушення вимог п. 15.2 ПДР України. Отже, характер поведінки водія після зупинки працівниками поліції свідчить, що саме він керував вказаним транспортним засобом із непристебнутим ременем пасивної безпеки.

У позовнійзаяві ОСОБА_1 зазначено,що йомуне булороз`яснено йогоправа таобов`язки підчас винесенняоскаржуваної постановивідповідно дост.268КУпАП таправ передбаченихКонституцією України,однак данетвердження спростовуєтьсявідеозаписом підназвою 0000000_00000020230212213641_0007(з00:03:05хв.по 00:03:40хв.),на якомупрацівник поліціїроз`яснює позивачунорми ст.268КУпАП таст.63Конституції України,в подальшомупрацівник поліціїповторно запитує,чинеобхідно ще раз роз`яснити вище згадані норми законодавства (з 00:04:37 хв. по 00:04:43 хв.), але позивач ОСОБА_1 відповідає, що не потрібно.

Крім того згідно ст. 266 КУпАП на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки або ж у медичному закладі, однак, як можна побачити на відеозаписі 0000000_0000002023021221364_0007 (з 00:03:26 хв. по 00:04:21 хв.), позивач стверджує, що він не кермував транспортним засобом, тому відмовляється проходити перевірку на стан алкогольного сп`яніння. Внаслідок чого на ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП. Також позивач не висловлював скарг на постанову, хоча міг це зробити відповідно до ст. 293 КУпАП.

З огляду на вказане, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі та позов задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без його участі у зв`язку із зайнятістю по службі.

Відповідач поліцейський СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старшого сержант поліції Крамар В. у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце судового засідання за місцем несення служби.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 428280 від 12 лютого 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що він 12 лютого 2023 року о 21 годині 38 хвилин в селі Драганівка водій, керуючи транспортним засобом «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху не користувався ременем пасивної безпеки п.п. 2.3в, здійснив зупинку, при цьому не зайнявши крайнє праве положення з боку проїжджої частини п.п. 15.2. До постанови додаються відео з нагрудної відеокамери.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або заонні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 122 та ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Частиною першою ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки.

Згідно п. 15.2 Правил дорожнього руху за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Частиною п`ятою ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

За змістом п. 2.3в) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У постанові від 26 квітня 2018 року по справі № 338/1/17 Верховний Суд висловив позицію про вірність висновків суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

У постанові по справі № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року Верховний Суд звернув увагу на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будьяких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відсутність в матеріалах справи будьякого доказу, якто наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Оглядом матеріалів диску, наданого суду представником відповідача встановлено наявність трьох відеозаписів:

0000000_00000020230212213641_0007, 0000000_00000020230212220640_0008, на яких зображено спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими та процедуру складання адміністративних матеріалів;

файл IMG_1695 містить запис із відеореєстратора автомобіля інспекторів, із якого вбачається, що автомобіль працівників поліції перебуває в русі, коли назустріч із повороту виїжджає автомобіль, марку, модель та номерний знак, якого неможливо розгледіти через темну пору доби та засліплення світлом фар автомобіля патрульних поліцейських. Коли патрульний автомобіль вмикає проблискові маячки червоного та синього кольорів, автомобіль, що рухався назустріч, зупиняється на узбіччі дороги. Особи, яка перебуває за кермом не видно.

Щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.3в ПДР України: оглядом відеозапису із файлу IMG_1695 судом не встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Highlander, д.н.з. НОМЕР_1 , був не пристебнутим ременем пасивної безпеки, оскільки подія мала місце у темну пору доби, відтак автомобіль поліцейських був з увімкнутими фарами, світло яких відбивалося від лобового скла автомобіля, що їхав навпроти та не дозволяло розпізнати використання особою, яка перебувала за кермом ременя пасивної безпеки.

Щодо порушення ОСОБА_1 п. 15.2 ПДР України, суд зауважує, що п. 1.10 ПДР України містить визначення поняття «край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів)». Це видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки.

Згідно відеозапису IMG_1695, вбачається що транспортний засіб на вимогу поліцейських зупинився біля правого краю проїзної частини, тобто, зупинка була здійснена у відповідності до вимог п. 15.2. ПДР України і не створювала перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Водночас, до матеріалів справи не долучено доказів того, що інспектором були вчинені будьякі дії щодо вимірювання відстані зупинки автомобіля позивача від краю проїжджої частини та встановлено будьяких інших учасників дорожнього руху, яким перешкоджала вимушена зупинка позивача. Тобто, при складанні оскаржуваної постанови працівник патрульної поліції не вжив достатніх заходів для зібрання необхідних доказів на підтвердження вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.

Відтак, з огляду на наявні докази, судом не встановлено наявності в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Разом з тим, твердження позивача про те, що працівники поліції при винесенні оскаржуваної постанови не роз`яснили його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та Конституцією України спростовується матеріалами відеозапису 0000000_00000020230212213641_0007, де із 03 хв. 16 сек. відеозапису, що відповідає фактичному часу 21 год. 39 хв. 57 сек. до 03 хв. 31 сек., що відповідає фактичному часу 21 год. 40 хв. 11 сек. поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 його права.

Також позивачем не наведено жодних доводів та судом не встановлено, що постанова складена поліцейським з істотними порушеннями чинного законодавства.

З огляду на вищевказане, представником ГУНП в Тернопільській області не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 5 ст. 121 КУпАП для притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.

Суд звертає увагу на те, що сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (постанова Верховного Суду від 14 травня 2020 року в справі № 240/12/17).

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 5 ст. 121 КУпАП.

За наведених вище обставин, суд доходить до переконання, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 428280 від 12 лютого 2023 року, слід задовольнити шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейськогоСРПП ВП№ 1(м.Тернопіль)Тернопільського РУполіції ГУНПв Тернопільськійобласті старшогосержанта поліціїКрамара В.суд відхиляє з огляду на те, що вони заявлені до неналежного відповідача.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливномастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 443, стаття 89, частина друга статті 1061, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 1162, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 1211, 1212, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 1241, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128129, частина перша статті 1321, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 1331, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 1521, статті 161, 1644, статтею 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 1811, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

З системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, у спірних правовідносинах - ГУНП вТернопільській області,на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16а та від 17 червня 2020 у справі № 127/6881/17.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином із відповідача ГУНП в Тернопільській області на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 536,80 грн.

На підставі ст.ст. 9, 1213, 126, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 7277, 122, 242, 244246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 428280 від 12 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122 та ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість вісімдесят),80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місцезнаходження: вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль, 46001;

Відповідач 2: поліцейський СРПП ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старший сержант поліції Крамар Володимир, адреса місця роботи: вул. Степова, буд. 45, м. Тернопіль, 46025.

Головуючий суддя О.Герчаківська