Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 369/1963/20
Провадження № 1-кп/369/387/23
В И Р О К
іменем України
04.04.23 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_10
захисника ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12019110200005418 від 10.11.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Вікторівка Миронівського району Київської області, українки, громадянки України, освіта середня-спеціальна, неодруженої, тимчасово не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
09.11.2019 близько 01 години 54 хвилини ОСОБА_12 , діючи спільно за попередньою змовою із ОСОБА_14 , керуючись єдиним спільним умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, приїхали автомобілем марки «ЗАЗ 1102», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ТОВ ФІРМА «ДОБРОБУТ» та перебуває у користуванні ОСОБА_12 за кермом якого перебував ОСОБА_12 до домоволодіння АДРЕСА_4 , де був припаркований автомобіль марки «ВАЗ 211340», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , що належить ТОВ «Автокредит Плюс» та на підставі лізингового договору № АВН0А!00000011 перебуває у користуванні ОСОБА_10 , вартістю 64887 гривень 97 копійок, скориставшись відсутністю власника га інших осіб поблизу себе, ОСОБА_12 проник до салону автомобіля через задню кришку багажного відсіку з метою запустити двигун.
Перебуваючи в салоні автомобіля за допомогою заздалегідь підготовленої металевої викрутки, яку принесла ОСОБА_14 пошкодив замок запалення, та привів в дію двигун вказаного автомобіля «ВАЗ 211340», д.н.з. НОМЕР_2 .
При цьому, ОСОБА_14 перебувала за вищезазначеною адресою на вулиці поблизу автомобіля «ВАЗ 211340», д.н.з. НОМЕР_2 та спостерігала за навколишньою обстановкою з метою запобігання викриття вчинення злочину.
Після приведення в дію двигуна автомобіля «ВАЗ 211340», д.н.з НОМЕР_2 , ОСОБА_12 перебуваючи за кермом, а ОСОБА_14 на пасажирському сидінні, з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, а саме поїхали в с. Центральне Миронівського району Київської області, де сховали автомобіль у гаражному кооперативі (гараж № НОМЕР_4 ).
Згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 94.2019 від вартість автомобіль марки «ВАЗ 211340», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 становить 64887 гривень 97 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у незаконному заволодінні транспортним засобом визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину, зазначені у обвинувальному акті, окрім ролі обвинуваченої ОСОБА_14 , зазначивши, що остання не знала про викрадення автомобіля потерпілого, він їй сказав, що купив автомобіль і потрібно його перегнати в гараж.
У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою у вину у вчиненні злочину не визнала, суду пояснила, що 09.11.2019 року вночі вона дійсно була з ОСОБА_12 в с. Гатне, куди приїхали на автомобілі останнього. ОСОБА_12 сказав, що він купив автомобіль і його потрібно перегнати в гараж. Вона поїхала з ОСОБА_12 , оскільки вони на той час почали зустрічатися. У неї не виникало сумнівів, що ОСОБА_12 купив автомобіль, так як у нього були ключі від нього.
Просить її виправдати.
Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини і часткове визнання вини обвинуваченим, їх винність у вчиненні злочину підтверджується доказами, дослідженими в процесі судового розгляду.
Так, потерпілий ОСОБА_10 пояснив суду, що на даний час викрадений обвинуваченими автомобіль марки «ВАЗ-211340» д.н.з. НОМЕР_2 перебуває у його власності, на момент крадіжки він ним володів згідно договору лізингу. 08.11.2019 року він поставив автомобіль пл. вул. Петровського,3 в с. Гатне, замінив замки, ключі поклав у товариша на столі, сам пішов до сестри. Коли повернувся від сестри близько 23 год. автомобіля на місці не було. Звернувся до поліції, почали шукати автомобіль. Він з`ясував, що у сільській раді є камери спостереження, проглянувши їх з дільничним, встановили, що камера зафіксувала момент крадіжки, а також автомобіль на якому приїхали зловмисники. Він почав ходити по с. Чабани і знайшов машину злодіїв біля кафетерію, зателефонував у поліцію. Приїхавши працівники поліції його відпустили, а самі залишились стежити за автомобілем. Пізніше працівники поліції йому зателефонували і повідомили, що натрапили на слід викраденого автомобіля.
Просить призначити обвинуваченим покарання не пов`язане з позбавленням волі.
Крім того, винність обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, також підтверджують докази, досліджені судом, а саме:
-витягом з ЄРДР № 12019110200005418 від 10.11.2019 року за заявою ОСОБА_10 про викрадення автомобіля, правова кваліфікація ч.2 ст. 289 КК України, підозрюваний ОСОБА_12 (а.с. 96 т.1)
-протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 09.11.2019 року відповідно до якого до правоохоронних органів звернувся ОСОБА_10 із заявою про те, що в період часу з 19 год. 40 хв. 08.11.2019 року до 12 год. 00 хв. 09.11.2019 року, невідомі особи незаконно заволоділа автомобілем марки «ВАЗ 2113» д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, в автомобілі знаходились свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія на його ім`я (а.с.97-99 т.1);
-протоколом огляду від 09.11.2019 року, яким зафіксована обстановка на місці вчинення злочину за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.100-101 т.1);
-заявою ОСОБА_10 про приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу від 01.06.2017 року, предмет лізингу автомобілем марки «ВАЗ 2113» д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, ОСОБА_10 - лізингоодержувач; договором добровільного страхування наземного транспорту від 01.06.2017 року (а.с.103-109 т.1);
-протоколом перегляду відеозаписів з камер відеоспостереження, вилучених з місця вчинення кримінального правопорушення та за маршрутом руху, від 11.11.2019 року, а також відеозаписами з камер відеоспостереження, якими зафіксовано момент вчинення злочину, автомобіль, на якому приїхали зловмисники до місця вчинення злочину, марки «ЗАЗ Таврія» д.н.з. НОМЕР_1 та їх рух після вчинення злочину (а.с.112-123,138, 139 т.1);
-рапортом ст. о\у СКП Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ОСОБА_15 від 11.11.2019 року, в якому він повідомляє про те, що ним встановлено, що автомобілем марки «ЗАЗ Таврія» д.н.з. НОМЕР_1 користується ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.141 т.1);
-протоколом обшуку від 12.11.2019 року та додатками до нього - автомобіля марки «ЗАЗ Таврія» д.н.з. НОМЕР_1 , в салоні якого було виявлено та вилучено, серед іншого, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 2113» д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_10 (а.с. 143-148 т.1);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.11.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_12 під час проведення якого останній показав місце, де він та ОСОБА_14 залишили автомобіль марки ЗАЗ 1102, д.н.з. НОМЕР_1 на якому приїхали на місце вчинення злочину, с. Гатне, перехрестя вулиць Київська та Святопетрівського, вказав місце, де стояв викрадений автомобіль марки ВАЗ 2113» д.н.з. НОМЕР_2 , с. Гатне, вул. Святопетрівського, 3, а також місце, де він та ОСОБА_14 заховали викрадений автомобіль , в гаражі № НОМЕР_4 в с. Центральне Миронівського району Київської області (а.с. 159-165 т.1);
-протоколом обшуку від 13.11.2019 року - приміщення гаража № НОМЕР_4 в с. Центральне Миронівського району Київської області, де був виявлений викрадений автомобіль марки «ВАЗ 2113» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.167-176 т.1);
-протоколом огляду місця події від 13.11.2019 року - автомобіля марки«ВАЗ 2113» д.н.з. НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу (а.с.181)
-висновком експерта № 94.2019 від 21.11.2019 року відповідно до якого ринкова вартість викраденого автомобіля станом на 09.11.2019 року становить 64887 грн.97 коп. (а.с.189-194 т.1);
-довідкою щодо інформації про з`єднання абонентських номерів, яка була надана оператором стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» щодо трафіку абонентського номера НОМЕР_5 та номера НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_12 та та рафіку абонентського номера НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_14 , з 23:23 08.11.19 до 06:04 09.11.19. Встановлено, що в зазначений період часу мобільні телефони зафіксовані базовими станціями, які знаходяться неподалік місця вчинення злочину (а.с.77-80 т.2);
-довідкою за результатами розгляду звернення ОСОБА_14 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників поліції від 19.12.2019 року, згідно якої відсутні факти, які б свідчили про можливі протиправні дії окремих працівників Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області та давали б можливість кваліфікувати дії за ознаками певного кримінального правопорушення (а.с.75-76 т.2).
Оцінюючи досліджені судом документи, суд визнає їх належними, такими, що прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, зокрема час, місце спосіб вчинення обвинуваченими за попередньою змовою групою осіб незаконного заволодіння транспортним засобом, та допустимими, так як досліджені судом докази отримані в порядку встановленому КПК України, при їх отриманні не було допущено істотних порушень прав та свобод людини гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд визнає, що потерпілий, частково обвинувачені дали суду правдиві показання, які узгоджуються між собою та іншими доказами, дослідженими в процесі судового розгляду.
Показання обвинуваченої ОСОБА_14 щодо її непричетності до вчинення злочину, суд визнає неправдивими, розцінює, як спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене.
Показання обвинуваченого ОСОБА_12 щодо непричетності обвинуваченої ОСОБА_14 до вчинення злочину, суд визнає неправдивими, спрямованими на уникнення обвинуваченою, з якою він має спільну дитину, покарання за вчинений злочин.,
Зазначені показання обвинувачених спростовуються, дослідженими судом доказами в їх сукупності, узгодженістю їх дій під час вчинення злочину, що свідчить про попередню змову.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази досліджені судом, суд визнає, що вина обвинувачених у вчиненні умисного злочину доказана повністю, їх дії судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особи обвинувачених.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд враховує, що вчинений ним злочин відноситься до тяжких злочинів, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, має середню освіту, неодружений, тимчасово не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено, та призначає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 289 ч. 2 КК України.
Однак, приймаючи до уваги, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, враховуючи обставини вчиненого злочину, його щире каяття, що полягає у критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин, добровільне відшкодування завданого збитку, позитивні характеристики, думку потерпілого, який просить призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі, суд приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, без конфіскації майна, поклавши обов`язки відповідно до ч.1 ст. 76 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_14 , суд враховує, що вчинений нею злочин відноситься до тяжких злочинів, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше несудима, має середню освіту, неодружена, тимчасово не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено, та призначає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 289 ч. 2 КК України.
Однак, приймаючи до уваги, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування покарання, враховуючи обставини вчиненого злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини, думку потерпілого, який просить призначити обвинуваченій покарання не пов`язане з позбавленням волі, суд приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_14 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, без конфіскації майна, поклавши обов`язки відповідно до ч.1 ст. 76 КК України.
Заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення із обвинувачених на його користь матеріальної та моральної шкоди, не підлягає до задоволення, оскільки обвинуваченими вказана шкода відшкодована.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні..
Запобіжний захід до обвинувачених не застосований.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370- 374,376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_12 обов`язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_14 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_14 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_14 обов`язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази по справі:
-автомобіль марки ЗАЗ 1102, р.н.з НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Бучанського РУ ГУ НП в Київській області, за адресою: м. Боярка, вул. Кібенка,166, повернути власнику;
-автомобіль марки «ВАЗ 211340», 2007 року випуску, р.н.з НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_8 , посвідчення водія на імя ОСОБА_10 , два електропривода замикання дверей, які знаходяться на зберіганні у потерпілого, залишити у його користуванні;
-диск DVD+R - 3шт., які знаходяться при матеріалах судового провадження, залишити при матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 110009783, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 04.04.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/1963/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: