Рішення № 110002650, 03.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 року № 640/21723/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 7 прикордонного Карпатського загону

провизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування рішення.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 є студентом іноземного вузу Wyїsza Szkoіa Informatyki i Zarz№dzania w Rzeszowie (Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві), а також навчається стаціонарно (денно) у Коледжі інформаційних технологій та землевпорядкування Національного університету України, здобуває освіту за дуальною формою навчання. Відповідно до положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач отримав відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, про що мається відповідний запис в його посвідченні про приписку до призовної дільниці. Крім того, Подільським районним у місті Києві територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 29.02.2022 позивачу видано довідку №214 для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Вказані документи, які підтверджують право позивача на перетин державного кордону надавалися відповідачу. Проте, інспектором прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_2 прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину, який досяг 16-річного віку. На думку позивача, вказане рішення є протиправним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його права на здобуття освіти.

Позивач 27.03.2023 надіслав суду відзив відповідача, у якому останній заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що

Відповідач 03.01.2023 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543) передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Так зокрема, згідно абзацу 2 частини 3 статті 23 Закону №3543 призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Відповідач зазначає, що станом на час виникнення спірних правовідносин в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежувалось законодавством. Водночас законом була передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, яка надається, зокрема, здобувачам освіти. При цьому така особа при перетині кордону в пункту пропуску повинна надати документи, які б підтверджували її право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та виїзд з України. Зазначає, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не встановлює перелік документів, яким особа, яка звільнена від мобілізації має підтвердити свій статус. Відповідач стверджує, що надані позивачем 04.12.2022 документи не були достатніми для прийняти рішення про надання дозволу на перетин кордону, а тому рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 04.12.2022 є правомірним.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 являється студентом іноземного вузу Wyїsza Szkoіa Informatyki i Zarz№dzania w Rzeszowie (Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві), а також навчається з навчається стаціонарно (денно) у Коледжі інформаційних технологій та землевпорядкування Національного університету України, освіту здобуває за дуальною формою навчання.

04 грудня 2022 року у зв`язку з наміром перетнути державний кордон України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Угринів-Долгобичув для продовження навчання, а саме, у зв`язку з початком практичної сесії з 01 грудня 2022 року, Позивач пред`явив для проведення паспортного контролю уповноваженій особі державного контролю наступні документи:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 19.05.2021, дійсний до 19.05.2031, орган, що видав - 8031 (закордонний паспорт);

- довідку про прийняття на стаціонарне (денне) навчання від 08.08.2022 року DRSW.UA/687/2022 до Wyїsza Szkoіa Informatyki i Zarz№dzania w Rzeszowie (Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві);

- рішення приймальної комісії колегіуму прикладної інформатики Університету інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві від 08 серпня 2022 року (оригінал та переклад на українську мову, засвідчений нотаріусом);

- копію листа Університету інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві від 28.11.2022 року , який був відправлений електронною поштою до голови ДПС України, в якому керівництво вузу просить дозволити виїзд за кордон у зв`язку з початком практичної сесії з 1 грудня 2022 року у кількості 120 годин;

- студентський квиток від 24.10.2022 року виданий Wyїsza Szkoіa Informatyki i Zarz№dzania w Rzeszowie (Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві);

- студентський квиток серія НОМЕР_4 , від 01.09.2019 Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування національного авіаційного університету;

- посвідчення про приписку до Подільського району м. Києва територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29.09. 2022 року;

- довідку про відстрочку від військової служби за призовом на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (на строкову службу) для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти від 29.09.2022 року№ 214.

За наслідком розгляду поданих позивачем при перетині кордону документів на міжнародному автомобільному пункті пропуску Угринів-Долгобичув, 04.12.2022 інспектором прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_2 прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підставою до його прийняття зазначено, що позивач не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне відзначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до абзацу першого статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 64 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України від 05 листопада 2009 року № 1710-VI «Про прикордонний контроль» (далі Закон № 1710).

Згідно частин 1, 2 статті 2 Закону № 1710 прикордонний контроль державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.

Відповідно до абзацу першого частини 3 статті 6 Закону № 1710 пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.

Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем (частина 4 статті 6 Закону № 1710).

Частиною 1 статті 14 Закону № 1710 передбачено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 року за № 133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (пункт 1).

Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 воєнний стан в Україні продовжується з 05:30 год 23.08.2022 року строком на 90 діб.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відтак, Указом Президента України Про введення воєнного стану від 24.02.2022р. №64/2022 встановлено можливість обмеження певних конституційних прав людини, зокрема, визначених статтею 33 Конституції України: Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Статтями 1, 2 Закону № 389 передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Пунктом 6 частини 1 статті 8 Закону № 389 встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Згідно з пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1455 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до визначень, які наведені у статті 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543):

- мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 року №57 (в редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

Відповідно до п.2-6 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Статтею 22 Закону № 3543 визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Разом з цим статтею 23 Закону № 3543 передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно з абзацом другим частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Аналіз наведених норм права (чинних на момент прийняття спірного рішення) дає підстави дійти висновку, що військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану.

Приймаючи рішення про тимчасове обмеження в праві виїзду з України відповідач зазначає, що ОСОБА_1 на паспортний контроль не надав документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.

Однак, такі доводи відповідача суд відхиляє з огляду на таке.

Рішенням приймальної комісії колегіуму прикладної інформатики Університету інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві від 08.08.2022 зараховується та вноситься до реєстру студентів ОСОБА_4 , що проживає: АДРЕСА_1 на І навчальний рік в Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві на напрямок інформатика, профіль практичний, навчання І-рівня інженерське навчання, форма денна.

На підтвердження вказаної обставини позивач надав під час проходження паспортного контролю, в тому числі, довідку про прийняття на стаціонарне (денне) навчання від 08.08. 2022 року, видану Wyїsza Szkoіa Informatyki i Zarz№dzania w Rzeszowie (Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві), студентські квитки закордонного вузу та Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету.

Відтак, з вищезазначеної довідки вбачається, що ОСОБА_1 був прийнятий на стаціонарне (денне) навчання на перший семестр 08.08.2022 року.

Крім того, відповідно до довідки Подільським районним в м. Києві територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 29.09.2022 №214 для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистенти стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, видана ОСОБА_1 в тому, що він відповідно до статті 17 пункту 9 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», має право на відстрочку від призову на строкову військову службу. Заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає.

Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач, у відповідності до статті 23 Закону № 3543-XII, станом на час спроби перетину державного кордону (04.12.2022) не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання, що позивач прибувши до міжнародного пункту пропуску через державний кордон України «Угринів -Долгобичув» 04.12.2022 року мав право на перетин державного кордону України як особа.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.

Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані.

При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.

Суд наголошує, що пред`явлені позивачем уповноваженій особі державного контролю документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 19.05.2021, дійсний до 19.05.2031, орган, що видав - 8031 (закордонний паспорт); довідку про прийняття на стаціонарне (денне) навчання від 08.08.2022 року DRSW.UA/687/2022 до Wyїsza Szkoіa Informatyki i Zarz№dzania w Rzeszowie (Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві); рішення приймальної комісії колегіуму прикладної інформатики Університету інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві від 08 серпня 2022 року (оригінал та переклад на українську мову, засвідчений нотаріусом); копію листа Університету інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві від 28.11.2022 року , який був відправлений електронною поштою до голови ДПС України, в якому керівництво вузу просить дозволити виїзд за кордон у зв`язку з початком практичної сесії з 1 грудня 2022 року у кількості 120 годин; студентський квиток від 24.10.2022 року виданий Wyїsza Szkoіa Informatyki i Zarz№dzania w Rzeszowie (Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві); студентський квиток серія НОМЕР_4 , від 01.09.2019 Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування національного авіаційного університету; посвідчення про приписку до Подільського району м. Києва територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29.09. 2022 року; довідку про відстрочку від військової служби за призовом на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (на строкову службу) для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти від 29.09.2022 року№ 214, підтверджують мету поїздки позивача на навчання, що відбувається іноземною мовою, та не можуть бути підставою для відмови у визнанні заявленої ним мети поїздки.

Відповідач не навів нормативного обґрунтування того, що перетин студентами державного кордону може здійснюватися виключно у зв`язку із «продовженням» навчання.

Суд оцінив надані позивачем до прикордонного контролю документи та визнає їх належними та достатніми для доведення обставини, на яку посилається позивач, а саме ОСОБА_1 станом на дату прийняття оскарженого рішення є студентом, що прийнятий на навчання в Університет інформаційних технологій та менеджменту на денну форму та прямує в Республіку Польща до місця навчання.

Водночас рішення відповідача, з огляду на наведені в ньому надумані мотиви, є нерозумним та необґрунтованим, що свідчить про його протиправність.

Суд враховує, що оскаржене рішення від 04.12.2022 в мотивувальній частині не містить будь-яких зауважень щодо форми та/змісту наданих до прикордонного контролю облікових документів ОСОБА_1 як військовозобов`язаного, тому викладені у відзиві аргументи представника відповідача щодо неналежного оформлення документів військового обліку позивача для виїзду на навчання за кордон суд відхиляє як такі, що не входять в предмет доказування у цій справі.

Разом з тим, суд зауважує, що обмеження виїзду за кордон для військовозобов`язаних у зв`язку із запровадженням воєнного стану та проведенням загальної мобілізації запроваджуються з метою забезпечення виконання ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Обов`язки військовозобов`язаних на період загальної мобілізації визначає спеціальний закон Закон №3543. Відповідно до статті 22 Закону №3543-XII громадяни в період мобілізації зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних, визначення їх призначення на особливий період. Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. В статті 23 Закону №3543-XII перелічено категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, в т.ч. здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Суд враховує, що ОСОБА_1 як військовозобов`язаний перебуває на обліку у Подільському районному в м. Києві територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який прийняв рішення про те, що позивач має право на відстрочку від призову під час мобілізації, про що вніс запис відповідного змісту в посвідчення військовозобов`язаного, а також видав позивачу довідку «для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти» про те, що він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має. Проте посадова особа органу державного прикордонного контролю без будь-яких пояснень проігнорувала це рішення уповноваженої законом посадової особи за місцем обліку військовозобов`язаного та прийняла рішення про тимчасове обмеження позивача в праві виїзду з України.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню на предмет його відповідності наведеним критеріям суд зазначає, що таке рішення прийняте без дотримання принципу рівності перед законом, є необґрунтованим та непропорційним.

Зважаючи на викладене та наведені вище мотиви суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем 04.12.2022 рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку позивачу, а тому, базуючись на сукупності встановлених дійсних обставинах справи, враховуючи підстави прийняття такого рішення, керуючись релевантними нормами законодавства, таке підлягає скасуванню.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії 7 прикордонного Карпатського загону щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортний документ НОМЕР_1 , виданий 19.05.2021) у перетині державного кордону України на міжнародному пропуску для автомобільного сполучення Угринів-Долгобичув.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетині державного кордону громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортний документ НОМЕР_1 , виданий 19.05.2021) від 04.12.2022 прийняте інспектором прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_2 , яким відмовлено в перетині державного кордону України на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Угринів-Долгобичув.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 7 прикордонного Карпатського загону (ЄДРПОУ 14321653) 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) сплаченого судового збору.

Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач НОМЕР_6 прикордонний Карпатський загін (ЄДРПОУ 14321653, адреса: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 74)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.